âm Cổ Hán Việt
Давній сино-в'єтнамський
Vietnamese > Sino-Vietnamese (pre-Tang stratum)
Давнє сино-в'єтнамське (Cổ Hán Việt) — давніший шар китайських запозичень, що ввійшли у в'єтнамську під час і невдовзі після китайського завоювання (від 111 р. до н. е.), задовго до систематичних запозичень доби Тан, які утворюють стандартний шар хан-вьет. Відображає фонологію пізньої доби Хань до раннього середньокитайського і включає близько 400 повністю засвоєних слів, які мовці не сприймають як запозичення. Охоплення базової лексики обмежене: до цього шару входять лише окремі культурні, матеріальні та зоологічні запозичення.
Де нею розмовляють
Читання ханьських ієрогліфів мовою Давній сино-в'єтнамський
| Ієрогліф | Значення | Читання | Форма | IPA |
|---|---|---|---|---|
| 二 | two | nhì | /ɲi˨˩/ | |
| 四 | four | tư | /tɨ˧˧/ | |
| 龍 | dragon | rồng | /ʐawŋ͡m˨˩ < *bləwŋ/ | |
| 馬 | horse | ngựa | /ŋɨə˧ˀ˨ʔ < *ŋraːʔ/ | |
| 貓 | cat | mèo | /mɛw˨˩/ | |
| 頭 | head | đầu | /ɗəw˨˩ < *dô/ | |
| 牙 | tooth | ngà | /ŋaː˨˩/ | |
| 心 | heart | tim | /tim˧˧/ | |
| 血 | blood | tiết | /tiət˧˥/ | |
| 茶 | tea | chè | /cɛ˨˩/ | |
| 白 | white | bạc | /ɓaːk˧ˀ˨ʔ/ | |
| 黃 | yellow | vàng | /vaːŋ˨˩/ | |
| 冷 | cold | lạnh | /laɲ˧ˀ˨ʔ/ | |
| 北 | north | bấc | /ɓək˧˥/ |
Джерела
- Alves M. 2009 'Loanwords in Vietnamese'
- Phan J. 2013 'Lacquered Words: The Evolution of Vietnamese under Sinitic Influences'
- Hashimoto M. 1978 '古代漢越語'
- Wikipedia: Sino-Vietnamese vocabulary
Порівняння читань ханьцзи
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Vietnamese > Sino-Vietnamese (pre-Tang stratum)
| Ієрогліф | Давній сино-в'єтнамський | Тьи-ном | В'єтнамська | Південна в'єтнамська | Центральна в'єтнамська | Хуачжоуський юе | Хайнаньська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 二 | nhì /ɲi˨˩/ | hai /haːj˧˧/ | Nhị /ɲi˧ˀ˨ʔ/ | Nhị /ɲi˨˩˨/ | Nhị /ɲi˧˩/ | nyi6 /ȵi˨˩/ | zi1 /zi˨˧/ |
| 四 | tư /tɨ˧˧/ | bốn /ɓon˧˥/ | Tứ /tɨ˧˥/ | Tứ /tɨ˧˥/ | Tứ /tɨ˨˦/ | slei3 /ɬɛj˧˧/ | ti5 /ti˧˥/ |
| 龍 | rồng /ʐawŋ͡m˨˩ < *bləwŋ/ | rồng /zawŋ͡m˨˩/ | Long /lawŋ͡m˧˧/ | Long /lawŋ͡m˧˧/ | Long /lawŋ͡m˥˥/ | lung4 /luŋʷ˨˩˦/ | 白讀liaŋ2 /liaŋ˧˩/文讀loŋ2 /loŋ˧˩/ |
| 馬 | ngựa /ŋɨə˧ˀ˨ʔ < *ŋraːʔ/ | ngựa /ŋɨə˧ˀ˨ʔ/ | Mã /maː˧ˀ˥/ | Mã /maː˨˩˦/ | Mã /maː˧˩˨/ | maa5 /maː˨˩˦/ | 白讀vɛ3 /vɛ˨˩˧/文讀ma3 /ma˨˩˧/ |
| 貓 | mèo /mɛw˨˩/ | mèo /mɛw˨˩/ | Miêu /miəw˧˧/ | Miêu /miw˧˧/ | Miêu /miəw˥˥/ | meu1 /me̯ɛw˥˨/ | niau5 /niau˧˥/ |
| 頭 | đầu /ɗəw˨˩ < *dô/ | đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˨˩/ | Đầu /ɗəw˦˨/ | — | hau2 /hau˧˩/ |
| 牙 | ngà /ŋaː˨˩/ | răng /zaŋ˧˧/ | Nha /ɲaː˧˧/ | Nha /ɲaː˧˧/ | Nha /ɲaː˥˥/ | ngaa4 /ŋaː˨˩˦/ | 白讀ŋɛ2 /ŋɛ˧˩/文讀za2 /za˧˩/ |
| 心 | tim /tim˧˧/ | tim /tim˧˧/ | Tâm /təm˧˧/ | Tâm /təm˧˧/ | Tâm /təm˥˥/ | — | tim1 /tim˨˧/ |
| 血 | tiết /tiət˧˥/ | máu /maːw˧˥/ | Huyết /hwiət˧˥/ | Huyết /wiək˧˥/ | Huyết /hwiək˧˦/ | fit3 /fɪt̚˧˧/ | hue9 /hue˥˥/ |
| 茶 | chè /cɛ˨˩/ | chè /cɛ˨˩/ | Trà /tʂaː˨˩/ | Trà /ʈaː˨˩/ | Trà /ʈaː˦˨/ | caa4 /tsʰaː˨˩˦/ | ɗɛ2 /ɗɛ˧˩/ |
| 白 | bạc /ɓaːk˧ˀ˨ʔ/ | trắng /tʂaŋ˧˥/ | Bạch /ɓac˧ˀ˨ʔ/ | Bạch /ɓat˨˩/ | Bạch /ɓat˧˩/ | bak6 /ɓak̚˨˨/ | 白讀ɓɛ6 /ɓɛ˧˧/文讀ɓɔk7 /ɓɔk̚˥/ |
| 黃 | vàng /vaːŋ˨˩/ | vàng /vaːŋ˨˩/ | Hoàng /hwaːŋ˨˩/ | Hoàng /waːŋ˨˩/ | Hoàng /hwaːŋ˦˨/ | wuong4 /ʋu̯ɔŋʷ˨˩˦/ | 白讀ui2 /ui˧˩/文讀huaŋ2 /huaŋ˧˩/ |
| 冷 | lạnh /laɲ˧ˀ˨ʔ/ | lạnh /laɲ˧ˀ˨ʔ/ | Lãnh /laɲ˧ˀ˥/ | Lãnh /lan˨˩˦/ | Lãnh /lan˧˩˨/ | laang5 /laːŋ˨˩˦/ | 白讀lɛ3 /lɛ˨˩˧/文讀leŋ3 /leŋ˨˩˧/ |
| 北 | bấc /ɓək˧˥/ | — | Bắc /ɓak˧˥/ | Bắc /ɓak˧˥/ | Bắc /ɓak˧˦/ | bak1 /ɓɐk̚˥/ | ɓak7 /ɓak̚˥/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap