У горбах західного Непалу кілька десятків людей тією чи іншою мірою володіють кусундою — мовою-ізолятом, що не має доведених родичів ніде. Перепис Непалу 2021 року нарахував 253 етнічних кусунда і 23 особи, які назвали її рідною; єдина, хто здатна вести нею зв’язну розмову, — Камала Сен Кхатрі, чия старша сестра посідала це місце до неї.
Кусунда були лісовими збирачами й мисливцями; непальською їх називали бан раджа («лісові царі»). Власна їхня самоназва записана по-різному: міхак, м’яхк або гем’єхак. Мову двічі вважали мертвою. Після того як осілість і мішані шлюби розпорошили громаду, мову знову знайшли 2004 року: серед трьох кусунда, що приїхали до Катманду по документи про громадянство, виявилася жінка із Сакхі в районі Ролпа, яка вільно нею говорила. Станом на 2005 рік було відомо сім чи вісім носіїв, які вільно володіли мовою, наймолодшій з яких було за тридцять. Раджамама Кусунда помер 19 квітня 2018 року, і мову знову визнали вимерлою, хоча сестри Ґ’яні Майя і Камала були ще живі й вільно нею говорили; Ґ’яні Майя Сен Кусунда, яка допомогла відродити інтерес до неї, померла 25 січня 2020 року у віці 85 років.
Через її ізольованість їй приписували цілий перелік родичів, і всіх їх відкинули. Б. К. Рана 2002 року доводив, що кусунда — тибето-бірманська мова, як і більшість її сусідів; граматичний опис Воттерса 2005–2006 років дійшов висновку, що вона не належить до жодної з них. Інші намагалися пов’язати її з ніхалі (Вайтхаус, 1997), з єнісейськими мовами центрального Сибіру (Ґуров, 1989), з бурушаскі та кавказькими сім’ями (Райнгард і Тоба, 1970) і — у пропозиції Джорджа ван Дрима 2014 року — з єнісейськими та бурушаскі водночас. Жодної з цих спорідненостей не доведено.
Почасти причина в тому, що кусунда і звучить, і влаштована не так, як усе довкола. У ній є увулярні приголосні, яких не вживає жодна інша мова регіону, і в ній бракує ретрофлексних приголосних, повсюдних у Південній Азії. Її відмінкова система номінативно-акузативна, без ергативності, — і в цьому вона знову не схожа на своїх тибето-бірманських сусідів. У повторному аналізі 2014 року Марк Донох’ю, Бгодж Радж Ґаутам і Мадгав Покхарел виявили, що у звичайних розповідних реченнях немає однозначного способу позначити заперечення: ірреальний суфікс -u може нести як позитивне, так і негативне прочитання, і, щоб сказати, що щось не так, мовці спираються на окреме заперечне екзистенційне дієслово.
Від 2019 року дослідник Удай Радж Аале веде заняття з кусунди, де Камала Сен Кхатрі виступає носійкою-консультанткою, за підтримки Мовної комісії Непалу. Чотири стаціонарні сесії — у 2019, 2021, 2022 роках і остання в березні 2023 року — склали близько 270 годин навчання; на першу прийшли 20 учнів з четвертого по дванадцятий клас, троє з яких зовсім не були кусунда. Аале й Тимотеус Бодт називають цю роботу пробудженням: мова 50–60 років фактично спала, а живої мовної спільноти, до якої можна долучитися, немає, тож кожен, хто вчиться, починає з нуля.
Перешкод чимало. Немає усталеного правопису — увулярні звуки важко передати деванаґарі — і немає навчальних матеріалів: ні підручника, ні аудіо, ні відео. Аале досі пише першу книжку з повсякденними словами й фразами. Усі в громаді тепер говорять непальською, а через мішані шлюби жодна дитина не засвоює кусунду вдома. Чи можна мову, яку свідомо вчать як шкільний предмет спадщини, передати поколінню, що говоритиме нею не замислюючись, — саме це зараз і перевіряють класи в Данзі.
| Значення | Watters (2006) | Aaley & Bodt (2019) |
|---|---|---|
| птах | qotu | qo.tow |
| один | qasti | qɐs.ti |
| вітер | qaːi | qɐj |
| пий! (наказ) | qon | qɔn |
| сніг, град | yaq | jaq |
| вода, дощ (без увулярного) | taŋ | tɐŋ |