Messapus
Мессапська
індоєвропейська · історичний / прихований різновид
Мессапська (Messapus, «мессапська») була мовою япігів/япігійців південно-східної Італії (підбор «чобота» — Апулія, Калабрія) приблизно з VI століття до н. е. до її вимирання близько I століття до н. е. внаслідок римської латинізації. Генеалогічна класифікація є дискусійною: одні вчені відносять мессапську до італійських мов поряд із латиною, оскською та умбрською; інші класифікують її як іллірійську (сестринську до мов східного узбережжя Адріатики, зокрема албанської); меншість вважає її окремою індоєвропейською гілкою. Збереглося близько 600 написів, переважно поховальних і вотивних, що дозволяють частково реконструювати фонологію та іменну морфологію, проте дієслівна морфологія обмежена, а синтаксис майже не відомий. До характерних рис належать збереження початкового *p як p (на відміну від італійського *p > p італійське, але контрастуючи з албанським ph) та унікальне закінчення кличного відмінка -e, подібне до індоіранського.
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Мессапська
Джерела
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: індоєвропейська
| Значення | Мессапська | Нікарагуанська жестова мова | Тартесійська | Лібурнська | Праяпоно-корейська | Когурьоська | Скіфська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | 買 /*mai/ | — /—/ |
| Вогонь | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Місяць | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ніч | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Мати | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *əma /əma/ | — /—/ | — /—/ |
| Батько | ana /ˈana/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *əpa /əpa/ | — /—/ | — /—/ |
| Дочка | bilia /ˈbilia/ | — | — | — | — | — | — |
| Я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ти | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ми | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Око | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | spou /spu/ |
| Зуб | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Язик | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кістка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кров | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Риба | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | arima /arima/ |
| Два | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Три | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | 密 /*mit/ | — /—/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Червоний | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap