高句麗語
Когурьоська
корейський (дискутується; можливе споріднення з японським) · історичний / прихований різновид
Когурьо — вимерла мова найпівнічнішого з Трьох корейських держав (I ст. до н. е. — 668 р. н. е.). Її генетична належність є предметом гострих суперечок — Беквіт (2004), Вовін (2013) і Вітмен (2011) пропонують японську спорідненість на основі відомих числівникових когнатів 三=密 (mil) ↔ давньояпонське mi, 五=于次 (uci) ↔ itu, 七=難隱 (nanǝn) ↔ nana, 十=徳 (tǝk) ↔ töwo; інші вчені відносять її до мов — сестер корейської або до мов пуйоської родини. Корпус складає близько 80 топонімів у 37-му томі «Самгук сагі», що дає вкрай скупу засвідченість базової лексики — тому більшість клітинок тут навмисно позначені «—».
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Когурьоська
Джерела
- Beckwith, Christopher I. (2004) Koguryo: The Language of Japan's Continental Relatives. Leiden: Brill
- Vovin, Alexander (2013) From Koguryo to Tamna. Korean Linguistics 15(2)
- Whitman, John (2011) Northeast Asian Linguistic Ecology and the Advent of Rice Agriculture in Korea and Japan. Rice 4
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: корейський (дискутується; можливе споріднення з японським)
| Значення | Когурьоська | Нікарагуанська жестова мова | Тартесійська | Лібурнська | Мессапська | Венетська | Скіфська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | 買 /*mai/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | ouriom /ˈouriom/ | — /—/ |
| Вогонь | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Місяць | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ніч | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Гора | 達 /*tara/ | — | — | — | — | — | — |
| Мати | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | matur /ˈmatur/ | — /—/ |
| Батько | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | ana /ˈana/ | — /—/ | — /—/ |
| Я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | eχo /ˈexo/ | — /—/ |
| Ти | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ми | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Око | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | spou /spu/ |
| Рот | 古次 /*kutsi/ | — | — | — | — | — | — |
| Зуб | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Язик | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кістка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кров | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Риба | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | arima /arima/ |
| Два | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Три | 密 /*mit/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| П'ять | 于次 /*utsu/ | — | — | — | — | — | — |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Червоний | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap