Каярділд звучав на островах Південний Веллслі в затоці Карпентарія: на острові Бентінк, острові Свірс і кількох менших островах біля узбережжя Квінсленду. Мова належить до невеликої тангкської родини. До неї входять також лардил на сусідньому острові Морнінгтон, юкулта (ганггаліда) на материковому узбережжі та янгкаал, який Ніколас Еванс вважає настільки близьким, що зараховує до діалектів каярділду. У книжці Еванса A Grammar of Kayardild (Mouton de Gruyter, 1995) описано мову суто суфіксальну, з вільним порядком слів і відмінковою системою, що виконує роботу, яку більшість мов покладає на дієслово.
Відмінок поверх відмінка
Еванс налічує тринадцять іменних відмінків, серед них локатив -kiya, аблатив -kinaba, пропрієтив -kuru, генітив -karra(n)- та інструменталь -nguni-. Одним відмінком іменник не обмежується. Коли посесор стоїть усередині групи, що вже має свій відмінок, він зберігає власне присвійне закінчення, а тоді додає відмінок усієї групи. Приклад Еванса (3-21): dan-kinaba-nguni dangka-naba-nguni mirra-nguni walbu-nguni — «за допомогою доброго плоту цього чоловіка». Слово dangka «чоловік» отримує аблатив (тут він виражає належність), а потім інструменталь, бо пліт — знаряддя.
Речення, яке наводить Маркус Крахт у книжці The Mathematics of Language (2003), іде ще далі: maku-ntha yalawu-jarra-ntha yakuri-naa-ntha dangka-karra-nguni-naa-ntha mijil-nguni-naa-ntha — «Жінка, мабуть, упіймала рибу сіткою чоловіка». Слово «чоловік» тут має вигляд dangka-karra-nguni-naa-ntha: генітив, інструменталь, модальний аблатив, непрямий відмінок. Чотири суфікси на одному іменнику — максимум, який допускає граматика Еванса. Зовнішній суфікс -ntha поширюється на кожне слово речення, зокрема й на дієслово yalawu-jarra «упіймала».
Час на іменнику
Елемент -naa у цьому реченні Еванс називає модальним відмінком. У каярділді кожна іменна група, крім підмета, має закінчення, що узгоджується з часом або способом речення. У реченні минулого часу додатки та інші непідметові групи беруть модальний аблатив, у реченні майбутнього — модальний пропрієтив -ku. За Евансом, модальний відмінок притаманний лише острівним тангкським мовам.
Є в каярділді й дієслівні відмінки: вони перетворюють іменник на граматичне дієслово, яке потім змінюється за часом, способом і полярністю, як будь-яке дієслово. Еванс наводить три варіанти фрази «я йду до тієї печери»:
- ngada warra-jarra dathin-kiiwa-tharra ngilirr-iiwa-tharr: «Я пішов до тієї печери» (минулий)
- ngada warra-ju dathin-kiiwa-thu ngilirr-iiwa-thu: «Я піду до тієї печери» (потенціаліс)
- ngada warra-nangku dathin-kiiwa-nangku ngilirr-iiwa-nangku: «Я не піду до тієї печери» (заперечний потенціаліс)
Ngilirr «печера» бере закінчення минулого часу -tharr, потенціалісу (майбутнього) -thu і навіть заперечення -nangku, щоразу повторюючи за дієсловом warra- «йти». Якщо ж ужити звичайний алатив, речення майбутнього часу набуде вигляду ngada warra-ju dathin-kiring-ku ngilirr-iring-ku, де модальний пропрієтив -ku несе майбутній час на словах «тієї» і «печери».
Хто ще нею говорить
До 1940-х років народ каядилт жив на своїх островах. Після посухи та штормового нагону, спричиненого циклоном, уряд Квінсленду в 1947 і 1948 роках переселив багатьох із них до пресвітеріанської місії на острові Морнінгтон; власна історія громади, укладена місією, фіксує близько 50 людей, вивезених до 1947 року, і зазначає, що декого довелося «спонукати» поїхати. У місії дітей тримали в гуртожитках, які закрили лише 1954 року, і вони виросли англомовними. Еванс писав 1995 року, що менш ніж через сорок п’ять років після початку активних контактів з європейцями не лишилося жодного цілком вільного мовця, молодшого за п’ятдесят. 1981 року було відомо близько п’ятдесяти носіїв. Австралійський перепис 2016 року нарахував вісім; за переписом 2021 року, дані якого наведено в базі AustLang інституту AIATSIS, їх 43.