🐈 Менська мова після Неда Меддрелла: 26 ацетатних дисків і школа в Сент-Джонсі

Остання людина, яка говорила менською з дитинства, померла 1974 року. Записи 1948 року та 1950-х, дорослі учні й початкова школа з менською мовою навчання, відкрита 2001 року, зберегли мову вживаною, а 2009 року ЮНЕСКО зняло з неї позначку «вимерла».

Едвард «Нед» Меддрелл народився 20 серпня 1877 року в Корваллі, біля села Крегніш на південному краю острова Мен. Першою його мовою була англійська, а менську він вивчив, коли переїхав до Крегніша жити з родичами, серед яких була його двоюрідна бабуся Маргарет Таубман, що не розмовляла англійською. У 14 років він став коком на рибальському човні, який ходив із Порт-Сент-Мері за оселедцем до Кінсейла й Шетландських островів. Після смерті Сейджа Кінвіга 1962 року Меддрелл залишився єдиною людиною, яка говорила менською з дитинства. Він помер 27 грудня 1974 року у віці 97 років.

Менська мова (Gaelg, код ISO gv) — гойдельська мова, сестра ірландської та шотландської гельської. Як вона занепадала, видно з цифр. 1874 року Генрі Дженнер нарахував 12 340 людей, які постійно нею користувалися, на 41 084 мешканців — близько 30 відсотків. Перепис 1901 року виявив 4419. На той час церква й суди залишалися останніми місцями, де менська звучала публічно, а батьки спрямовували дітей до англійської.

🔍 Показати менську мову на мапі — Менська

Запис останніх носіїв

Улітку 1947 року ірландський лідер Імон де Валера відвідав острів і зустрівся з Меддреллом у котеджі Гаррі Келлі в Крегніші. Менський музей не мав ні обладнання, ні грошей, щоб записати решту носіїв, тож де Валера домовився, що це зробить Ірландська фольклорна комісія. Її збирач Кевін Данахер (Caoimhín Ó Danachair) працював на острові з 22 квітня до 5 травня 1948 року з пересувною установкою для запису на диски. Йому допомагала невелика група студентів менської мови, серед них Леслі Квірк, Томмі Брейд і Чалс Крейн. Так з’явилися 26 двобічних ацетатних дисків — трохи більше ніж чотири години оповідок, розмов, гімнів, уривків пісень і варіантів молитви Господньої від восьми носіїв мови, п’ятьох чоловіків і трьох жінок, серед них Меддрелла, Джона Ніна й Гаррі Бойда. Згодом диски відреставрували й видали з транскрипціями та перекладами під назвою Skeealyn Vannin / Stories of Mann.

Відродження почалося не після 1974 року, коли мова вже замовкла, а значно раніше. Товариство менської мови, Yn Çheshaght Ghailckagh, заснували ще 1899 року. У 1950-х його члени, серед них Даг Фаргер, самі записували літніх носіїв, а разом із ними їздив школяр Браян Стовелл (1936–2019), який вивчив менську від членів товариства. 1991 року Стовелл став уповноваженим з менської мови на острові. Крістофер Мозлі, пишучи 2014 року, називає письмову мову канонічною для руху відродження — «разом зі старими звукозаписами як орієнтиром правильної вимови».

Письмова мова має власну історію. Менський правопис установили священники, які спиралися на англійські правила письма: від перекладу Книги спільних молитов єпископа Джона Філліпса 1610 року до перекладів Біблії та молитовника, розпочатих за єпископа Томаса Вілсона (єпископ у 1698–1755 роках) і завершених за його наступника Марка Гілдслі. Через це на письмі менська зовсім не схожа на своїх сестер: «вода» менською — ushtey, ірландською — uisce, шотландською гельською — uisge.

⚖️ Порівняти менську, ірландську та шотландську гельську
МоваСім’яНосіїВодаОдинДва
Менськаіндоєвропейський (кельтський, гойдельський)~2 000 (відроджена)ushtey/ˈuʃtʲə/nane/nɛːn/jees/dʒiːs/
ІрландськаКельтська~1,7 млн (рідна: ~70 тис.)uisce/ˈɪʃcə/aon/eːn̪ˠ/dó/d̪ˠoː/
Шотландська гельськаКельтська~57 000uisge/ˈɯʃkʲə/aon/ɯːn/dà/t̪aː/
Менський правопис поряд із сестринськими мовами
ЗначенняМенськаІрландськаШотландська гельська
дімthieteachtaigh
окоsooillsúilsùil
ротbeealbéalbeul
нічoieoícheoidhche
рибаeeastiasciasg
язикçhengeyteangateanga
снігsniaghteysneachtasneachda

Школа і виправлення від ЮНЕСКО

Після того як 1999 року утворилася батьківська група Sheshaght ny Paarantyn і звернулася до Міністерства освіти з проханням про школу, у вересні 2001 року відкрилася Bunscoill Ghaelgagh — один клас у приміщеннях школи Баллакоттьєр у Дугласі. У січні 2003 року вона переїхала до старої шкільної будівлі в Сент-Джонсі. Це єдина початкова школа на острові, де все навчання ведеться менською; 2016 року в ній було 67 учнів.

21 лютого 2009 року ЮНЕСКО видало третє видання Атласу мов світу, що перебувають під загрозою зникнення і віднесло менську до вимерлих — категорії для мов, якими ніхто не говорить і яких ніхто не пам’ятає. Учні Bunscoill написали до ЮНЕСКО, звернувши увагу, що пишуть цією самою мовою, а головний міністр Тоні Браун надіслав офіційний протест. Помічник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури відповів, що класифікацію змінять на «під критичною загрозою». Мозлі, головний редактор атласу, писав 2014 року, що «термін „вимерла“ зачепив за живе і був грубим, незграбним інструментом», і що редактори уточнили категорії, щоб урахувати відродження й ревіталізацію. За переписом 2021 року 2223 мешканці острова повідомили, що певною мірою знають менську.

Джерела

Ще за темою

Див. також: Статті · Word Map — 168 основних слів · Han Map — Читання ханьських ієрогліфів

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · Han Map · Name Map · Time Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap