Noah — одне з найкоротших імен на мапі й одне з найпоширеніших. Івритське Noaḥ (נֹחַ) означає «спокій», від кореня nuaḥ, і стаття займає 38 клітинок. Буття 5:29 пов’язує ім’я з дещо іншою думкою: ця дитина потішить людей у їхній праці й трудах. Для івритського кореня запропоновано два пояснення: nuach, «спочивати», імовірніше, і корінь зі значенням «потішати», де випав останній приголосний.
Зникоме ḥ
Усе цікаве діється наприкінці. На івриті ім’я закінчується на ḥ, шорсткий горловий звук, сьогодні /ˈno.aχ/. У грецькій не було фарингального приголосного, і Nôe просто зупинилося на голосному. Латинське Noe це повторило, а за ним романські мови: французьке й іспанське Noé, італійське Noè, румунське Noe. Польське й чеське Noe, грецьке Νώε, грузинське Noe та в’єтнамське Nôê вийшли з тієї самої лінії.
Російське Ной (Noy), українське Ной і вірменське Նոյ (Noy) закривають кінець звуком y, тобто й, і ім’я стає односкладовим. Німецька й нідерландська пишуть схоже на англійське Noah, а у фінській та хорватській просте Noa.
Англійська зберегла літеру, а звук утратила. Noah у Біблії короля Якова йде за написанням на івриті, і все ж ніхто не вимовляє h: кажуть /ˈnoʊə/, і кінцевий приголосний виживає тільки на папері. Шведська чинить ще дивніше з Noak, зі справжнім k наприкінці.
Збережено в ісламській лінії
Ісламська лінія цього звука не втратила. У Корані є ціла сура Nūḥ, і арабське Nūḥ (نوح) /nuːħ/ закінчується власним горловим звуком, найближчим до івриту. Далі звук м’якшає: перське /nuːh/, турецьке, індонезійське й малайське Nuh із легким h. Гауса й суахілі Nuhu додають голосний, щоб слово могло закінчуватися так, як їхні слова. Мусульмани-хуей у Китаї пишуть 努哈 (Nǔhā), а в амхарській Noḥ (ኖኅ) для цього звука є окрема літера.
Знову в моді
Друге життя імені почалося недавно. У 2010-х і 2020-х роках Noah було серед найпопулярніших імен для новонароджених хлопчиків у країнах від Аргентини й Австралії до Німеччини, Швеції, Філіппін і США.
Воно вийшло й за межі Біблії. У Хорватії є Noa, а в Японії ノア (Noa), записане ієрогліфами на кшталт 乃亜. Того останнього приголосного там уже ніхто не потребує.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на карті.