Oscan
Оскська мова
індоєвропейська (Італійська, сабельська, оскська) · історичний / прихований різновид
Оскська була основною сабельською (італійською) мовою самнітів і Кампанії, якою розмовляли на центрально-південних територіях Італії приблизно з V століття до н. е. до I століття н. е., коли її витіснила латина внаслідок Союзницької війни (91–87 рр. до н. е.) та романізації Італії в августівську добу. Вона є сестринською до умбрської та південнопіценської мов і дальшою родичкою латини. Корпус фрагментарний — він охоплює довгу бронзову Tabula Bantina, Cippus Abellanus, Аньйонську табличку та кілька сотень коротших написів і dipinti, зокрема прикметне скупчення помпейських передвиборчих оголошень eituns і графіті, похованих Везувієм у 79 р. н. е. Оскською зазвичай писали справа наліво місцевим алфавітом, похідним від етруського (з пізнішими спробами використання грецького алфавіту на півдні та латинського алфавіту в пізній період), і вона виявляє кілька внутрішньоіталійських новацій, що відрізняють її від латини, зокрема збереження праіндоєвропейського *kʷ як p (пор. оскське pis «хто» проти латинського quis) та вражаючу систему з п'яти голосних із фонематичною довготою голосних, що позначається подвоєнням.
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Оскська мова
Джерела
- Buck, Carl Darling (1928) A Grammar of Oscan and Umbrian, with a Collection of Inscriptions and a Glossary. 2nd ed., Boston: Ginn & Co.
- McDonald, Katherine (2015) Oscan in Southern Italy and Sicily: Evaluating Language Contact in a Fragmentary Corpus. Cambridge University Press
- Vetter, Emil (1953) Handbuch der italischen Dialekte. Heidelberg: Carl Winter
- Rix, Helmut (2002) Sabellische Texte: Die Texte des Oskischen, Umbrischen und Südpikenischen. Heidelberg: Winter
- Untermann, Jürgen (2000) Wörterbuch des Oskisch-Umbrischen. Heidelberg: Winter
- Glottolog: Oscan (osca1245)
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: індоєвропейська (Італійська, сабельська, оскська)
| Значення | Оскська мова | Нікарагуанська жестова мова | Праяпоно-корейська | Тартесійська | Лібурнська | Мессапська | Когурьоська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | 買 /*mai/ |
| Вогонь | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Місяць | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зірка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ніч | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Земля | teras /teras/ | — | — | — | — | — | — |
| Мати | maatúf /maːtof/ | — /—/ | *əma /əma/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Батько | patír /patiːr/ | — /—/ | *əpa /əpa/ | — /—/ | — /—/ | ana /ˈana/ | — /—/ |
| Дочка | futír /futiːr/ | — | — | — | — | bilia /ˈbilia/ | — |
| Я | egom /eɡom/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ти | tú /tuː/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ми | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | númen /nuːmen/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Око | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Зуб | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Язик | fangva /faŋɡwa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | manim /manim/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Серце | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кістка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кров | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Риба | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дім | trííbúm /triːbom/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Їсти | edum /edum/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Два | dús /duːs/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Три | trís /triːs/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | 密 /*mit/ |
| Чотири | pettiur /pettiur/ | — | — | — | — | — | — |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Червоний | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap