Гаїтянська креольська (Kreyòl ayisyen) — рідна мова майже кожного, хто народився на Гаїті. В огляді для Atlas of Pidgin and Creole Language Structures (2013) Домінік Фатьє нарахувала близько 9,5 млн мовців на Гаїті та ще близько 2 млн у діаспорі — передусім у США, Канаді (насамперед у Квебеку), Домініканській Республіці та у французьких заморських територіях на Малих Антильських островах і в Гвіані. Населення самої Гаїті нині наближається до 12 млн, тож із діаспорою загальна кількість мовців значно перевищує цю цифру. Французькою, другою офіційною мовою, розмовляє меншість, яка здобула нею освіту: за оцінкою Фатьє, французькою поряд із креольською володіють близько 7% гаїтян.
Французькі слова в новій формі
Більша частина лексики сягає французької мови колоніального Сан-Домінго, але слова запозичували з усного мовлення, а не з письма, і часто разом із артиклем, що приріс до них. Dlo «вода» — це de l'eau, dife «вогонь» — du feu, lalin «місяць» — la lune, lapli «дощ» — la pluie, lanmou «кохання» — l'amour. Огублені голосні переднього ряду втратили огубленість, тому lune /lyn/ дало -lin, а deux /dø/ — de. Інші креольські мови на французькій лексичній основі в Карибському басейні та Індійському океані так само зрослися з тими самими артиклями: на мапі — lalin у гваделупській креольській і lalinn у маврикійській проти французького lune.
Граматика часток
Дієслово ніколи не змінює форми. Там, де французька відмінює manger за допомогою десятків закінчень, у гаїтянській є одна форма — manje, а перед нею ставлять показники:
- Mwen manje — «я поїв / я з’їв» (дієслово дії без показників розуміють як завершену дію)
- Mwen te manje — «я вже поїв (на той момент)» (te, передування)
- M ap manje — «я їм» або «я їстиму» (ap, тривалість і майбутнє)
- M pral manje — «я збираюся поїсти» (pral — стягнена форма, що закінчується на al «йти»; її зазвичай виводять із французького pour aller)
- M t ap manje — «я їв (саме тоді)» (te + ap)
Показники походять із французьких слів — te від été, ap від après, як у регіональній французькій être après faire «бути в процесі робіння», а показник майбутнього va / a — від va «іде» (дехто виводить a з avoir à), — але система, яку вони утворюють, із вільними частками в усталеному порядку, не має відповідника у французькій. З прикметником дієслово «бути» не потрібне: Li malad «він хворий / вона хвора», Li te malad «він був хворий / вона була хвора». Займенник li означає і «він», і «вона», і «воно». Означений артикль стоїть після іменника: kay la «(цей) дім», chen an «(цей) пес» (після носового звука артикль набуває носової форми) і kay yo «(ці) доми», де yo — ще й слово «вони». Власник теж стоїть після: kay mwen «мій дім».
Звідки взялася ця граматика
Тут думки лінгвістів розходяться. Клер Лефевр у книжці Creole Genesis and the Acquisition of Grammar (1998) стверджувала, що поневолені носії мови фон і споріднених із нею мов ґбе з території нинішнього Беніну релексифікували власну граматику французькими словами, і зіставляла гаїтянські конструкції з фонськими, зокрема постпозитивний детермінатив. Мішель Деграфф відкидає релексифікацію; у статті 2005 року в журналі Language in Society він виступив проти будь-яких поглядів, що виокремлюють креольські мови в особливий, винятковий клас мов, — як-от припущення Джона Маквортера (2001), що граматики креольських мов найпростіші у світі. Поширений погляд на гаїтянську як на «ламану французьку» не влаштовує жодну зі сторін: описана вище система часток стала й підпорядкована правилам, а франкомовні, які її не вивчали, не розуміють звичайного гаїтянського мовлення.
Правопис і статус
Перш ніж дійти до нинішньої системи, випробували дві інші: правопис Макконнелла — Лаубаха 1940-х років і правопис Фобла — Прессуара, що виріс із пропозиції Шарля-Фернана Прессуара 1947 року. Нинішній правопис розробили для Національного педагогічного інституту (Institut Pédagogique National, IPN), і офіційним він став 1979 року, під час освітньої реформи, яку очолював міністр Жозеф С. Бернар; закон від 18 вересня 1979 року дозволив використовувати креольську як мову навчання в школах. У правописі IPN кожному звукові відповідає одна літера або диграф, німих літер немає: ch позначає /ʃ/, гравіс позначає відкриті è та ò, а французьке oiseau пишеться zwazo. Стаття 5 Конституції 1987 року в англійському перекладі проголошує: «Усіх гаїтян об’єднує спільна мова — креольська. Креольська та французька є офіційними мовами Республіки». Стаття 213 тієї самої конституції передбачала створення гаїтянської академії для унормування мови, і 2014 року було засновано Akademi Kreyòl Ayisyen.