Попросивши води в грецькій крамниці, ви скажете νερό (neró). А до 1976 року в оголошенні про водопостачання, судовому рішенні чи шкільному підручнику стояло б ὕδωρ (hýdōr) — слово, яким користувався Платон. Новогрецька мова мала дві писемні норми. Димотика (Dimotikí) була мовою, якою люди розмовляли. Кафаревуса (Katharévousa, «та, що очищує») — книжний регістр, який повернув давні закінчення, давню лексику й повну систему наголосів і придихів. Обидві вимовлялися по-новогрецьки, тож давнє на вигляд ὕδωρ читали як [ˈiðor].
Компроміс, що став одним із таборів
Ідея сягає Адамантіоса Кораїса (1748–1833), ученого, який жив у Парижі. Він прагнув виправити народну мову в напрямку її давніх коренів, не відроджуючи самої давньогрецької. Після здобуття незалежності нова держава запровадила очищений стиль у законодавстві, адміністрації, пресі та університеті, і розрив закріпився настільки, що 1959 року Чарльз Фергюсон назвав його одним із чотирьох хрестоматійних прикладів диглосії. Прихильники димотики здобули маніфест 1888 року — книжку Янніса Психаріса Το ταξίδι μου (Моя подорож), подорожні нотатки, повністю написані розмовною мовою.
1901: євангельські заворушення
9 вересня 1901 року (за юліанським календарем) афінська газета Акрополіс почала друкувати частинами переклад Євангелія від Матвія димотикою, виконаний Александросом Паллісом — послідовником Психаріса, що жив у Ліверпулі. Королева Ольга ще в лютому того ж року видала переклад Євангелія консервативнішою новогрецькою без схвалення Священного синоду. Консервативні газети назвали версію Палліса блюзнірством, а на початку листопада студенти увірвалися до редакції Акрополіса. 8 листопада (21 листопада за григоріанським календарем), що увійшло в пам’ять як «Чорний четвер», війська відкрили вогонь по демонстрантах, і загинули щонайменше восьмеро людей; за деякими даними — одинадцятеро. Уряд прем’єр-міністра Георгіоса Теотокіса пішов у відставку, а митрополита Афінського Прокопія змусили залишити кафедру. Після цього Церква заборонила переклади Біблії димотикою. Чинна Конституція 1975 року й досі забороняє офіційний переклад Святого Письма без схвалення Елладської церкви та Константинопольського патріархату (стаття 3, пункт 3).
1903: заворушення через Орестею
У листопаді 1903 року Королівський театр в Афінах поставив Орестею Есхіла в осучасненому прозовому перекладі Георгіоса Сотіріадіса. Студенти на чолі з професором Афінського університету Георгіосом Містріотісом вийшли на протест, щоб зірвати вистави. Дані про жертви різняться: Архів вистав грецької та римської драми в Оксфорді повідомляє про одного загиблого молодого демонстранта й кількох поранених, тоді як грецькі історичні праці називають двох загиблих і сімох поранених, коли 8 листопада солдати відкрили вогонь по натовпу.
1911 року до переглянутої конституції додали статтю 107: "Επίσημος γλώσσα του Κράτους είναι εκείνη, εις την οποίαν συντάσσονται το πολίτευμα και της ελληνικής νομοθεσίας τα κείμενα· πάσα προς παραφθοράν ταύτης επέμβασις απαγορεύεται." У перекладі: офіційна мова — та, якою складено конституцію та закони, і будь-яке втручання з метою її спотворення заборонене. Наступні 65 років шкільна політика мінялася разом з урядом. Реформа Венізелоса 1917 року запровадила димотику в початкових школах, реформа Папандреу 1964 року розширила її застосування, а військова хунта 1967–1974 років повернула до класів кафаревусу.
1976 і 1982
Закон № 309 від 30 квітня 1976 року, ухвалений за міністра освіти Георгіоса Ралліса, зробив димотику мовою освіти на всіх рівнях. Сам закон, проте, ще був складений кафаревусою і визначав димотику як новогрецьку мову «без регіоналізмів і крайнощів». У січні 1982 року парламент ухвалив поправку, запропоновану міністром освіти Лефтерісом Веривакісом, яка замінила політонічне письмо з його трьома наголосами й двома придихами монотонічною системою: один знак наголосу, тонос (tónos), і жодних знаків на односкладових словах, за кількома винятками на кшталт ή «або».
Мапа показує всі три шари поруч. Давньогрецька й кафаревуса мають спільні ἰχθύς «риба», οἶνος «вино» та ὀφθαλμός «око», але читають їх по-різному: [ikʰtʰy̌ːs] у давній мові й [ixˈθis] у кафаревусі. Димотика каже ψάρι, κρασί та μάτι. Слова, що ніколи не розходилися, як-от δύο «два» і γάλα «молоко», пишуться в усіх трьох однаково, якщо не зважати на діакритичні знаки.
| Політонічне | Монотонічне | Що змінилося |
|---|---|---|
| ὕδωρ | ύδωρ | «вода»: густий придих + гострий наголос → тонос |
| οἶνος | οίνος | «вино»: тонкий придих + облеглий наголос → тонос |
| ὀφθαλμός | οφθαλμός | «око»: тонкий придих знято |
| καὶ | και | «і»: важкий наголос знято; один склад, без наголосу |
| ἡ | η | означений артикль (ж. р.): густий придих знято |
| ἤ | ή | «або»: односкладовий виняток, тонос зберігається |