古代韓國語
Давньокорейська
Корейська · історичний / прихований різновид
Давньокорейська — найдавніша задокументована стадія корейської мови, засвідчена через 25 поем хянга (郷歌), що збереглися в «Самгук юса» (1281) та в біографії Кюньо (1075), а також через топоніми, особові імена й записи іду в «Самгук сагі». Більшість лексичних реконструкцій прив'язана до періоду Сілла; реконструкції слідують за Lee KM (1993, 2003), Sohn (1999) та Whitman (2015).
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Давньокорейська
Джерела
- Lee, Ki-Moon & S. Robert Ramsey (2011) A History of the Korean Language. Cambridge University Press
- Sohn, Ho-Min (1999) The Korean Language. Cambridge University Press
- Whitman, John (2015) Old Korean. In Brown & Yeon (eds), The Handbook of Korean Linguistics. Wiley
- 伊藤英人 (2012)「古代・前期中世朝鮮語における名詞化」東京外国語大学論集 85
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Корейська
| Значення | Давньокорейська | Корейська доби Корьо | Пізньосередньокорейська | Праяпоно-корейська | Мероїтська | Мессапська | Пракорейська мова |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | 勿 /*muɾ/ | 沒 /*mwol/ | ·믈 /mɯl/ | — /—/ | 𐦠𐦶 /ato/ | — /—/ | *mɨr /mɨr/ |
| Вогонь | 弗 /*puɾ/ | 孛 /*pwol/ | ·블 /pɯl/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *pɨr /pɨr/ |
| Сонце | 日 /*hai/ | 契 /*hʌi/ | ·ᄒᆡ /hʌj/ | — /—/ | 𐦨𐦯 /ˈmasa/ | — /—/ | *hʌy /hʌy/ |
| Місяць | 月羅理 /*tʌɾaɾi/ | 妲 /*tʌl/ | ·ᄃᆞᆯ /tʌl/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *tʌr /tʌr/ |
| Зірка | 星利 /*pjəli/ | — /—/ | :별 /pjəl/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *pyər /pyər/ |
| Ніч | 夜音 /*pam/ | 監 /*pam/ | 밤 /pam/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *pam /pam/ |
| Море | 海等 /*patʌl/ | — | 바·ᄅᆞᆯ /paɾʌl/ | — | — | — | — |
| Мати | 母史 /*əzi/ | 丫彌 /*emi/ | ·어미 /ʌmi/ | *əma /əma/ | — /—/ | — /—/ | *emi /emi/ |
| Батько | 父 /*api/ | 丫秘 /*api/ | 아·비 /abi/ | *əpa /əpa/ | — /—/ | ana /ˈana/ | *api /api/ |
| Я | 吾 /*na/ | 能 /*na/ | 나 /na/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *na /na/ |
| Ти | 汝 /*nə/ | 你 /*nə/ | 너 /nə/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *ne /ne/ |
| Ми | — /—/ | — /—/ | 우리 /uɾi/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *uri /uri/ |
| Ім'я | — /—/ | — /—/ | 일·훔 /iɾhum/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Людина | 人音 /*saɾʌm/ | — | 사ᄅᆞᆷ /saɾʌm/ | — | — | — | — |
| Око | 目 /*nun/ | 嫩 /*nwun/ | ·눈 /nun/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *nun /nun/ |
| Зуб | — /—/ | 你 /*ni/ | 니 /ni/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *ni /ni/ |
| Язик | — /—/ | 蝎 /*hjəl/ | 혀 /hjə/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *hyəl /hjəl/ |
| Рука | 孫 /*son/ | 遜 /*swon/ | ·손 /son/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *son /son/ |
| Серце | 心音 /*mʌsʌm/ | — /—/ | ᄆᆞᅀᆞᆷ /mʌzʌm/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *mʌzʌm /mʌzʌm/ |
| Кістка | — /—/ | — /—/ | ·ᄲᅧ /spjə/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *spyə /spjə/ |
| Кров | — /—/ | — /—/ | ·피 /pʰi/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *pʰi /pʰi/ |
| Любов | 思良 /*sjaɾaŋ/ | — /—/ | ᄉᆞ랑 /sʌɾaŋ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | 那木 /*namok/ | 南記 /*namki/ | 나모 /namo/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *namʌk /namʌk/ |
| Собака | 加伊 /*kahi/ | 家稀 /*kahi/ | 가·히 /kahi/ | — /—/ | 𐦥𐦬𐦡 /wal/ | — /—/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | 鬼尼 /*kwoni/ | :괴 /kwe/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Риба | — /—/ | 姑記 /*kwoki/ | 믌고·기 /mɯlskoɡi/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *mɨrkoki /mɨrkoki/ |
| Дім | 執 /*tɕip/ | 集 /*tɕip/ | 집 /tɕip/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Залізо | 薩 /*so/ | 歲 /*swoi/ | ·쇠 /soj/ | — | — | — | — |
| Їсти | 食 /*məkta/ | — /—/ | 먹·다 /mʌk̚ta/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *mek- /mek/ |
| Пити | 飲 /*maɕita/ | 麻蛇 /*masi/ | 마·시·다 /maɕita/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | 一等 /*hʌnah/ | 河屯 /*hatwun/ | ᄒᆞ낳 /hʌna/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *hʌnah /hʌnah/ |
| Два | 二肹 /*tubɨɾ/ | 途孛 /*twubʌr/ | :둟 /tulh/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *tur /tur/ |
| Три | — /—/ | 洒 /*sai/ | :셓 /səjh/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *seyh /sejh/ |
| Сто | 百隱 /*on/ | 醞 /*on/ | 온 /on/ | — | — | — | *on /on/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | 안녕ᄒᆞ쇼셔 /annjʌŋ hʌsjosjʌ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | 고맙ᄉᆞᆸ나이다 /komapsʌpnaita/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | 好 /*tjoh/ | 朝勳 /*tjohɨn/ | :됴·타 /tjotʰa/ | — /—/ | 𐦨𐦬𐦣 /ˈmalu/ | — /—/ | — /—/ |
| Червоний | — /—/ | — /—/ | 븕·다 /pɨlkta/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | *pɨrk /pɨrk/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap