📚 Закон Грімма: чому латинському pater відповідає англійське father

Латинські pater, trēs, centum проти англійських father, three, hundred: германське пересування приголосних, яке описали Раск (1818) і Грімм (1822), та правило наголосу, що його Карл Вернер знайшов 1875 року, аби пояснити винятки.

Латинські pater, trēs і centum відповідають англійським father, three і hundred приголосний за приголосним: p — f, t — th, c (вимовляється [k]) — h. Латина англійській не предок. Обидві мови походять від праіндоєвропейської, і в цих приголосних латина, грецька й санскрит зберегли успадковані проривні, тоді як предок германських мов їх змінив. Цю зміну називають законом Грімма, або першим германським пересуванням приголосних.

⚖️ Порівняти «батько» латиною, давньогрецькою, ведійською, давньоанглійською та англійською
МоваСім’яНосіїБатькоВодаОдин
Латинськаіндоєвропейська (Італійська)Вимерла (літургійна)pater/ˈpater/aqua/ˈakʷa/ūnus/ˈuːnus/
Давньогрецькаіндоєвропейська (Грецька)Вимерлаπατήρ/patɛ̌ːr/ὕδωρ/hýdɔːr/εἷς/hêːs/
Ведійський санскритіндоєвропейська (індоіранські, Індоарійська; давньоіндоарійський)Вимерла (богослужбове вживання, носіїв немає)पिता/pitáː/आपः/áːpɐɦ/एकः/éːkɐɦ/
ДавньоанглійськаіндоєвропейськаІсторична (як рідна зникла близько 1100 р.; вивчається з літургійною та академічною метою)fæder/ˈfæder/wæter/ˈwæter/ān/ɑːn/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)father/ˈfɑːðə/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/

Раск 1818 року, Грімм 1822-го

На відповідність латинського p і германського f 1806 року вказав Фрідріх фон Шлегель. Данський мовознавець Расмус Раск встановив повну систему відповідностей у праці, яку написав в Ісландії 1814 року на конкурс Данської академії наук. Праця здобула премію і 1818 року вийшла друком у Копенгагені під назвою Undersøgelse om det gamle Nordiske eller Islandske Sprogs Oprindelse (Дослідження походження давньопівнічної, або ісландської, мови). Якоб Грімм, який разом із братом Вільгельмом збирав також казки, виклав ці відповідності як систему в другому виданні першого тому своєї Deutsche Grammatik 1822 року й додав пізніше пересування, що відокремлює верхньонімецьку від інших германських мов. Раск оприлюднив свої висновки першим, але закон носить ім’я Грімма.

Три кроки одного ланцюга

Перші два кроки не могли відбутися у зворотному порядку. Якби *d перейшло в t раніше, ніж старе *t зсунулося до þ, обидва звуки злилися б, а цього не сталося. Отже, або перший крок відбувся раніше, або обидва звуки рухалися разом, одним ланцюгом. Крім того, пересування оминуло проривний, що стояв одразу після s. Готське fisks «риба» зберігає k сполуки sk — те саме k, що й у латинському piscis, — хоча початкове p цього слова перейшло в f. Датувати пересування за написами неможливо. Його відносять до I тисячоліття до н. е., до часу перед найдавнішими германськими пам’ятками.

⚖️ Порівняти «три» латиною, давньогрецькою, готською, давньоанглійською та англійською
МоваСім’яНосіїТриВодаОдин
Латинськаіндоєвропейська (Італійська)Вимерла (літургійна)trēs/treːs/aqua/ˈakʷa/ūnus/ˈuːnus/
Давньогрецькаіндоєвропейська (Грецька)Вимерлаτρεῖς/trêːs/ὕδωρ/hýdɔːr/εἷς/hêːs/
Готськаіндоєвропейська (Германська, схід)Вимерла𐌸𐍂𐌴𐌹𐍃/θriːs/𐍅𐌰𐍄𐍉/ˈwatoː/𐌰𐌹𐌽𐍃/ɛːns/
ДавньоанглійськаіндоєвропейськаІсторична (як рідна зникла близько 1100 р.; вивчається з літургійною та академічною метою)þrī/θriː/wæter/ˈwæter/ān/ɑːn/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)three/θɹiː/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
⚖️ Порівняти «риба»: p стає f, але sk лишається
МоваСім’яНосіїРибаВодаОдин
Латинськаіндоєвропейська (Італійська)Вимерла (літургійна)piscis/ˈpiskis/aqua/ˈakʷa/ūnus/ˈuːnus/
Готськаіндоєвропейська (Германська, схід)Вимерла𐍆𐌹𐍃𐌺𐍃/fisks/𐍅𐌰𐍄𐍉/ˈwatoː/𐌰𐌹𐌽𐍃/ɛːns/
ДавньоскандинавськаГерманськаВимерлаfiskr/fiskr/vatn/vɑtn/einn/ɛinː/
ДавньоанглійськаіндоєвропейськаІсторична (як рідна зникла близько 1100 р.; вивчається з літургійною та академічною метою)fisċ/fiʃ/wæter/ˈwæter/ān/ɑːn/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)fish/fɪʃ/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/

Вернер, 1875: винятки

Проте закон діяв не в усіх словах. Якщо ПІЄ *t перейшло в þ, у давньоанглійській мало б бути *fæþer, проте там fæder, тоді як brōþor «брат» має очікуване þ. Причину 1875 року знайшов данський мовознавець Карл Вернер. Його стаття «Eine Ausnahme der ersten Lautverschiebung» (Виняток із першого пересування приголосних) вийшла в 23-му томі часопису Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung, на сторінках 97–130; довідкові видання датують її від 1875 до 1877 року. Річ була в наголосі, який зберегли ведійський санскрит і грецька. Санскритське pitā́ «батько» має наголос на другому складі, а bhrā́tā «брат» — на першому. Усередині слова фрикативні f, þ, h та успадковане s ставали дзвінкими, якщо тільки безпосередньо попередній склад не мав праіндоєвропейського наголосу. Так *ph₂tḗr дало прагерманське *fadēr, а *bʰréh₂tēr — *brōþēr. Mother пішло тим самим шляхом, що й father: санскр. mātā́, давньоангл. mōdor.

Те саме правило пояснює d у hundred. ПІЄ *ḱm̥tóm (санскр. śatám) має наголос на останньому складі. Його t за законом Грімма перейшло в þ, а потім за законом Вернера стало дзвінким, що дало готське й давньоанглійське hund. Згодом германські мови перенесли наголос на перший склад кожного слова, і дзвінкі та глухі варіанти опинилися поруч у дієслівних парадигмах. У давньоанглійській поряд стоять cēosan «вибирати» і дієприкметник минулого часу coren, в англійській — was і were. В обох парах дзвінке s перетворилося на r.

⚖️ Порівняти «сто» латиною, ведійською, готською, давньоанглійською та англійською
МоваСім’яНосіїСтоВодаОдин
Латинськаіндоєвропейська (Італійська)Вимерла (літургійна)centum/ˈkentum/aqua/ˈakʷa/ūnus/ˈuːnus/
Ведійський санскритіндоєвропейська (індоіранські, Індоарійська; давньоіндоарійський)Вимерла (богослужбове вживання, носіїв немає)शतम्/ɕɐtɐ́m/आपः/áːpɐɦ/एकः/éːkɐɦ/
Готськаіндоєвропейська (Германська, схід)Вимерла𐌷𐌿𐌽𐌳/hund/𐍅𐌰𐍄𐍉/ˈwatoː/𐌰𐌹𐌽𐍃/ɛːns/
ДавньоанглійськаіндоєвропейськаІсторична (як рідна зникла близько 1100 р.; вивчається з літургійною та академічною метою)hund/hund/wæter/ˈwæter/ān/ɑːn/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)hundred/ˈhʌndɹəd/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
⚖️ Порівняти «мати» від ведійської до англійської
МоваСім’яНосіїМатиВодаОдин
Латинськаіндоєвропейська (Італійська)Вимерла (літургійна)māter/ˈmaːter/aqua/ˈakʷa/ūnus/ˈuːnus/
Ведійський санскритіндоєвропейська (індоіранські, Індоарійська; давньоіндоарійський)Вимерла (богослужбове вживання, носіїв немає)माता/maːtáː/आपः/áːpɐɦ/एकः/éːkɐɦ/
ДавньоанглійськаіндоєвропейськаІсторична (як рідна зникла близько 1100 р.; вивчається з літургійною та академічною метою)mōdor/ˈmoːdor/wæter/ˈwæter/ān/ɑːn/
Середньоанглійськаіндоєвропейська (германська, західна)Вимерлаmoder/ˈmoːdər/water/ˈwatər/oon/oːn/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)mother/ˈmʌðə/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/

Що було далі

th у сучасних father і mother — це не давнє þ. У давньо- й середньоанглійській писали fæder, fader, mōdor і moder, а d перед -er стало [ð] лише в XV–XVI століттях. Не допоможе тут і готське слово «батько». Її повсякденне слово — atta, і саме цю форму показує карта. Fadar трапляється в збережених текстах лише раз, у Посланні до галатів 4:6, де воно передає арамейське abba. На півдні давньоверхньонімецька пересунула деякі приголосні вдруге: zwei, zand і herza стоять там, де в англійській two, tooth і heart. Це і є друге пересування, яке Грімм описав 1822 року.

⚖️ Порівняти «зуб»: перше і друге пересування
МоваСім’яНосіїЗубВодаОдин
Латинськаіндоєвропейська (Італійська)Вимерла (літургійна)dēns/deːns/aqua/ˈakʷa/ūnus/ˈuːnus/
Готськаіндоєвропейська (Германська, схід)Вимерла𐍄𐌿𐌽𐌸𐌿𐍃/ˈtunθus/𐍅𐌰𐍄𐍉/ˈwatoː/𐌰𐌹𐌽𐍃/ɛːns/
ДавньоанглійськаіндоєвропейськаІсторична (як рідна зникла близько 1100 р.; вивчається з літургійною та академічною метою)tōþ/toːθ/wæter/ˈwæter/ān/ɑːn/
Давньоверхньонімецькаіндоєвропейська (германська, західна)Вимерла (~750-1050 н. е.)zand/tsand/wazzar/ˈwassar/ein/ein/
НімецькаГерманська~130 млнZahn/tsaːn/Wasser/ˈvasɐ/eins/aɪ̯ns/

Джерела

Ще за темою

Див. також: Статті · Word Map — 168 основних слів · Han Map — Читання ханьських ієрогліфів

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · Han Map · Name Map · Time Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap