На мапі є рядок класичної науатль із 117 клітинками, і шоколаду серед них немає. Пропуск навмисний: мова, що подарувала світові слово, єдина на мапі не може його мати. Причина в народній етимології та в різниці між їжею й напоєм.
Гірка вода чи палиця?
Усі популярні розповіді називають те саме джерело: xocolātl, від xococ, «гіркий», і ātl, «вода». Звучить переконливо, і так пишуть у багатьох книжках. Біда в тому, що такої форми ніде не засвідчено. Дакін і Віхманн доводили 2000 року, що джерело — chicolātl, від chicolli, палиці, якою збивали напій. Їхній аргумент проти гіркої води звуковий: у цьому положенні звук ш із xoco- у науатль не стає ч. Цілком можливо, що назвали саме палицю.
З датами ще складніше. Ранні тексти науатль називають напій cacahuatl, «какаова вода», а слово chocolate вперше з’являється в іспанській, 1579 року. Ернан Кортес, можливо, першим з європейців скуштував напій при дворі Моктесуми II 1520 року. У Мексиці XVI століття був саме напій, а слово на мапі означає їжу, плитку, і визначене так, щоб виключити гарячий шоколад, какао-боби й дерево.
Майже одне слово
Саме слово жодних клопотів не мало. Це запозичення з іспанської, в англійській зафіксоване 1604 року, і з мови в мову воно переходило майже без втрат. Іспанське chocolate, французьке chocolat, німецьке Schokolade, італійське cioccolato, російське шоколад (ʂəkɐˈɫat) і івритське שוקולד (ʃokoˈlad) — майже варіанти написання. Мало які слова на мапі такі близькі до всесвітніх.
Два написання, одне слово
Найцікавіше діється на окраїнах, де звуки не підійшли. Фінське suklaa прийшло через шведське choklad, що вимовляється з ш, і тепер здається іншим словом. Японське チョコレート (tɕokoɾeːto) і корейське 초콜릿 (tɕʰokʰolːit̚) зберігають усі склади, а в японському мовленні все це потім стискається до choko. У Китаї одне англійське слово пишуть двома способами. Китайське 巧克力 (tɕʰjɑʊ˧˩˧ kʰɤ˥˩ li˥˩) спершу з’явилося в шанхайській, а 朱古力 (tsyː˥ kuː˥ lɪk˥) народилося в кантонській. Кантонською 巧克力 читається haau2 hak1 lik6, і від шоколаду тут майже нічого не лишається.
Жодне з цих написань за змістом ніяк не пов’язане з ласощами, і, може, у цьому вся їхня принада. Обидва прийшли до китайської через англійську. Слово з Мексики, рознесене іспанцями й передане англійцями, опинилося в шанхайській і кантонській як два дублети. А науатль тим часом чекає на другому кінці ланцюжка, можливо, з палицею в руці.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.