Майже весь світ замовляє каву тим самим словом. На мапі 640 клітинок сягають арабського قهوة (ˈqahwa), 12 лежать на другому шляху, і ще 20 стоять окремо. Чай розколов планету навпіл. Кава майже не розколола, а маленький клаптик, що не здався, — це якраз батьківщина рослини.
Від вина до кави
Слово старше за напій. Середньовічні арабські словники розуміли qahwah як вино й пояснювали його коренем зі значенням утрати апетиту. Ібн Манзур писав, що вино названо так, бо воно насичує того, хто п’є, і забирає в нього бажання. Інші вчені думають, що спершу слово означало щось темне або відвар. Так чи інакше, назва перейшла від одного напою для товариства до іншого. Найдавніші надійні відомості про каву стосуються суфіїв Ємену середини XV століття.
Далі шлях легко простежити. В османській турецькій слово стало kahve, в італійській caffè, у нідерландській koffie, а англійська 1582 року взяла coffee з нідерландської. Суахілі kahawa прийшло просто з арабської, і польське kawa стоїть на тій самій дорозі. Малайське kopi сягає нідерландської, тож арабське слово дісталося Південно-Східної Азії з європейським акцентом. Японське コーヒー (koːhiː) на тій самій дорозі.
Батьківщина
А ось і батьківщина. Coffea arabica родом з Ефіопії, і мови нагір’я мають власне слово: амхарське ቡና (bunːa), оромо buna, тигринья ቡን (bun), харарі bun.
Уздовж Червоного моря дві назви поділили між собою роботу. Qahwah — це напій, а зерно арабською bunn, а кушитськими мовами būn. Ті, хто вирощував рослину, дали назву їй, а ті, хто варив, дали назву напою.
Поза обома шляхами
Кілька рядків лежать поза обома шляхами. Вірменське սուրճ (suɾtʃ) відоме з 1769 року, і ніхто не знає, звідки воно взялося. Волайта tukkiya, у кавовій частині Ефіопії, здається, не належить до жодної з родин. Останній сюрприз чекає в Південній Азії. Мовою урду каву замовляють як کافی (kaːfiː), бо qahva там означає зелений чай. Після вина й кави старе слово дісталося вже третьому напою.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.