У французькому fromage та італійському formaggio немає латинського слова для сиру. Вони походять із середньовічного латинського fōrmāticum, утвореного від fōrma, «форма». Тобто спершу так називали форму, у яку пресували сирну масу. Італійська запозичила слово зі старофранцузької, а каталанське formatge належить до тієї самої родини. На мапі шлях цього слова налічує 55 клітинок, і він дійшов навіть до Азії: в’єтнамське phô mai походить від французького fromage. Саме латинське слово звучало cāseus, а його шлях, 243 клітинки, з великим відривом найбільший. Воно рано пішло на північ, до західногерманських мов, і стало німецьким Käse, нідерландським kaas та англійським cheese. В Іспанії воно залишилося як queso. Обидва слова набули жаргонних значень. Німецьке Käse означає ще й нісенітницю, а іспанське queso може означати ногу.
Кораблі й фотографії
Звідти слово вирушило морем. Португальське queijo стало малайським та індонезійським keju, а іспанська дала тагальське keso. Решту мандрів узяла на себе англійська. Японське チーズ (tɕiːzɯ) запозичене з англійської, і японці, як і англійці, промовляють його, коли фотографуються. Корейською це 치즈 (tɕʰidʑɯ), а кантонська пише 芝士 (tsiː˥ siː˧˥), двома ієрогліфами, дібраними за звучанням. У мандаринській своє слово, 奶酪 (nai˨˩˦ lau˥˩), і на Тайвані воно може означати ще й панакоту. Італія теж зберегла старе слово у формі cacio, і саме тому македонська називає жовтий сир кашкавал (ˈkaʃkavaɫ). Воно походить від італійського caciocavallo, «кінський сир», і прийшло через османську турецьку.
Солоний і боягузливий
Російське сыр (sɨr) і литовське sūris — одне слово, і литовське побудоване на sūras, «солоний». У російській те саме написання є ще й короткою формою прикметника сырой, що означає сирий або вологий. З арабським جبن (dʒubn) збіг ще дивніший. Тими самими літерами пишуть і слово, що означає боягузтво, а Вікісловник пов’язує цей корінь з усім м’яким, поступливим і боягузливим. Івритське גבינה (ɡviˈna) і класичне сирійське ܓܒܬܐ (ɡəwɛttɑ) мають той самий корінь, а суахілі jibini взяла слово з арабської. Загалом шлях цього семітського слова налічує 26 клітинок.
Перське پنیر (paˈniːr) поширилося на захід і на схід, і його шлях налічує 33 клітинки. Від нього походять турецьке peynir, вірменське պանիր (pɑˈniɾ) і гінді पनीर (pəniːɾ), яке англійці тепер знають як paneer. Одну англійську ідіому теж часто приписують перській. Вираз the cheese, що означає саме те, що треба, нібито походить від перського چیز, «річ», але Вікісловник зауважує, що вперше його фіксують зовсім не в англо-індійських джерелах. Зате в британських та австралійських він добре засвідчений від 1840-х років. Угорське sajt, імовірно, походить з аланської, мови предків осетинів, а осетинською сир — цыхт. На півночі фінське juusto запозичене з праскандинавської, від слова, яке тепер є шведським ost. Грецьке τυρί (tiˈɾi) продовжує давнє τυρός (tyrós), що сягає кореня зі значенням «набухати». Те саме τυρός сидить і в грецькому слові для масла.
Різновид молока
Кілька мов просто називають сир різновидом молока. У йоруба warakaṣi — «кисле молоко», від wàrà, «молоко», і воно означає також йогурт. Гавайське waiūpaʻa — «тверде молоко». Гренландське immussuaq складається з immuk, «молоко», і -suaq, суфікса, що може означати «великий» або «поганий». Вікісловник тлумачить цей сир як «погане молоко», і так цілком чесно можна описати витриманий сир. Лаоське ເບີແຂງ (bɤː˩˧kʰɛːŋ˩˧) натомість відштовхується від масла. ເບີ — лаоське слово для масла, а ແຂງ означає «твердий». Ще 74 клітинки, серед них баскське gazta і грузинське ყველი (xʼʷe̞li), мають слово, за яким не записано жодного образу.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.