Англійське butter походить від грецького «коров’ячого сиру». Давньогрецьке βούτυρον (bǔːtyːron) складається з βοῦς (boûs), «корова, віл», і τυρός (tyrós), «сир». Новогрецькою досі кажуть βούτυρο (ˈvutiɾo). Латина запозичила слово як butyrum, а з латини походять німецьке Butter, французьке beurre та італійське burro, яке іспанською означало б осла. Шлях цього слова налічує 180 клітинок, більше за будь-який інший на мапі, а англійська з французькою понесли слово ще далі. Японське バター (bataː) й корейське 버터 (pʌtʰʌ) узято з англійської, а в’єтнамське bơ — з французького beurre.
Те, чим мажуть
Друга ідея спирається на дієслово. У 62 клітинках масло — це те, чим мажуть. Російське масло (ˈmasɫə) споріднене з мазать, «мазати», і означає також рослинну олію та мінеральне мастило. Данське smør споріднене з англійським smear. Латиське sviests спершу було дієприкметником, «намащене», а головна гіпотеза Вікісловника виводить дієслово, від якого воно утворене, з кореня зі значенням «сяяти»: олією щось натирають, щоб воно блищало. Румунське unt походить від латинського ūnctum, «мазь», а ірландське im споріднене з латинським unguen, що означає жир. Слово гінді मक्खन (məkkʰən) сягає через пракрит санскритського mrakṣaṇa, «мазь». Воно витіснило давнішу форму гінді mākhan скрізь, крім одного виразу, mākhan-cor, «злодій масла». Так називають Крішну.
Жир, олія і гхі
Інші мови зараховують масло до жирів. Казахське май (maj) означає і масло, і олію. Турецьке tereyağı містить yağ, «жир, олія», а про першу частину сперечаються. Одні джерела виводять її з перського kare, «масло», інші — з перського слова «свіжий». Мандаринське 黄油 (xuaŋ˧˥ jou˧˥) — це «жовта олія». Кантонське 牛油 (ŋɐu˨˩ jɐu˨˩) — «коров’яча олія», і воно означає також яловичий лій, тож корова з βούτυρον з’являється знову. У Південній Індії за основу взяли гхі, топлене масло. Тамільське வெண்ணெய் (ʋɛɳːɛj) складається з veṇ, «білий», і ney, «гхі». Каннада ಬೆಣ್ಣೆ (beɳːe), малаялам വെണ്ണ (ʋeɳɳɐ) і телугу వెన్న (ʋenːa) — це те саме слово. Тайське เนย (nɤːj˧) узяло лише другу половину, тамільське நெய் (ney), «гхі».
Фінляндія та Іберія
Два старі слова тримаються осторонь. Фінське voi, угорське vaj, удмуртське вӧй (ʋɘj) і північносаамське vuodja сягають прафіно-угорського *waje. Шлях цього слова налічує 27 клітинок і тягнеться через північ Європи й Росії. Фінською voi — ще й вигук, яким висловлюють співчуття або який ставлять перед лайкою. На заході в іспанській і португальській є manteca і manteiga, слово неясного походження, можливо, доримське. В Іспанії manteca тепер означає смалець, а масло там — mantequilla, тобто маленька manteca. Довкола Ла-Плати й у Парагваї manteca досі означає масло. Португальці привезли своє слово до Азії: індонезійське mentega походить від manteiga, а тагальське mantekilya прийшло з іспанського mantequilla. Шлях цього слова налічує 87 клітинок.
Вірменське կարագ (kɑˈɾɑkʰ) давно запозичене з середньоперської, від якої походить і перське کره (kæˈɾe). Деякі слова мають друге значення. Арабське زبدة (zubda) — це ще й вершки в переносному сенсі, найкраще в чомусь або сама його суть. Івритське חמאה (χemˈʔa) в Біблії означало згусле молоко або сир. Бірманське ထောပတ် (tʰɔ́baʔ) — ще й назва місцевого банана. Серед 84 клітинок, за якими не записано жодного образу, — суахілі siagi і баскське gurin.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.