Yunga
Мочика
Мочика (ймовірно, ізолят)
Мочика (юнга, чиму) — вимерла мова, якою раніше розмовляли на північному узбережжі Перу (Ламбаєке, Ла-Лібертад, П'юра) приблизно до кінця XIX століття. Це була мова цивілізації мочика (~100-700 рр. н. е.) та пізнішого царства Чиму (~900-1470 рр. н. е.) до завоювання інками, і вона зберігалася як регіональна народна мова протягом усього іспанського колоніального періоду. Попри знакове мистецтво й архітектуру цих цивілізацій, мочика задокументовано переважно через матеріали колоніальної доби: граматику отця Фернандо де ла Каррера Arte de la lengua yunga (1644) та словники XIX століття, укладені Міддендорфом. Генетична належність не з'ясована, і мочика загалом вважається ізольованою мовою (іноді спекулятивно об'єднується в чимуанську групу).
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Мочика
Джерела
- Carrera (1644) Arte de la lengua yunga
- Cerrón-Palomino (1995) La lengua de Naimlap (Reconstrucción y obsolescencia del mochica)
- Glottolog: moch1259
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Мочика (ймовірно, ізолят)
| Значення | Мочика | Прауральська мова | Фаліскська | Праюто-ацтецька мова | Мероїтська | Фрігійська мова | Пью |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | lā /laː/ | *wete /wete/ | — /—/ | *paʔ /paʔ/ | 𐦠𐦶 /ato/ | bedu /ˈbedu/ | tduṃ /t.du(j)/ |
| Вогонь | ol /ol/ | *tule /tule/ | — /—/ | *na- /na/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сонце | xllang /ɬaŋ/ | *kaja /kaja/ | — /—/ | *ta /ta/ | 𐦨𐦯 /ˈmasa/ | — /—/ | — /—/ |
| Місяць | si /si/ | *kuŋe /kuŋe/ | — /—/ | *mɨca /mɨca/ | — /—/ | masê /maˈseː/ | — /—/ |
| Зірка | fanpec /fanpek/ | *täštä /tæʃtæ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ніч | — /—/ | *üje /yje/ | — /—/ | *tuku /tuku/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Камінь | pong /poŋ/ | *kiwe /kiwe/ | — | *tɨn /tɨn/ | — | — | — |
| Мати | eng /eŋ/ | *emä /emæ/ | mate /ˈmate/ | — /—/ | — /—/ | mater /ˈmater/ | — /—/ |
| Батько | ef /ef/ | *ićä /itɕæ/ | pater /ˈpater/ | *owa /owa/ | — /—/ | atas /aˈtas/ | — /—/ |
| Я | moiñ /mojɲ/ | *mun /mun/ | eko /ˈeko/ | *nɨ /nɨ/ | — /—/ | az /az/ | gaṁḥ /gä(j)H/ |
| Ти | tzhang /tʃaŋ/ | *tun /tun/ | tu /tuː/ | *ʔɨ /ʔɨ/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ми | mœich /məwitʃ/ | *me /me/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Ім'я | por /por/ | *nimi /nimi/ | nomen /ˈnomen/ | *tewa /tewa/ | — /—/ | onoman /ˈonoman/ | rmiṅ· /r.miŋ/ |
| Око | locɥ /lotʃ/ | *śilmä /śilmä/ | — /—/ | *pusi /pusi/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Вухо | medquic /medkik/ | *pixlä /pixlæ/ | — | *naka /naka/ | — | — | — |
| Рот | ssap /sap/ | *śuwe /ɕuwe/ | — | *tɨʔni /tɨʔni/ | — | — | — |
| Зуб | cɥang /tʃaŋ/ | *piŋi /piŋi/ | — /—/ | *tama /tama/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Язик | ed /ed/ | *kele /kele/ | — /—/ | *nene /nene/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Рука | mæcɥ /mætʃ/ | *käti /käti/ | — /—/ | *maʔ /maʔ/ | — /—/ | zeira /ˈzeːra/ | — /—/ |
| Ступня | loc /lok/ | *jalka /jalka/ | — | *tala /tala/ | 𐦯𐦴 /ˈsata/ | petes /ˈpetes/ | — |
| Серце | polæng /polæŋ/ | *śüdäme /ɕydæme/ | — /—/ | *sula /sula/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Кістка | loti /loti/ | *luwe /luwe/ | — /—/ | *ohomï-ta /ohomɨta/ | — /—/ | — /—/ | ru /ru(C)/ |
| Кров | cul /kul/ | *were /were/ | — /—/ | *ɨtwa /ɨtwa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Любов | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дерево | nepæt /nepæt/ | *puwi /puwi/ | — /—/ | *kut /kut/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Собака | fanu /fanu/ | *penä /penæ/ | — /—/ | *woci /woci/ | 𐦥𐦬𐦡 /wal/ | kan /kan/ | — /—/ |
| Кішка | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Риба | xllac /ɬak/ | *kala /kala/ | — /—/ | *paki /paki/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Птах | ñaiñ /ɲaiɲ/ | *linta /linta/ | — | — | — | — | — |
| Дім | an /an/ | *kota /kota/ | — /—/ | *ki /ki/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Сіль | æp /æp/ | *salɜ /salɜ/ | — | *ona /ona/ | — | — | — |
| Їсти | funo /funo/ | *sewe- /sewe/ | — /—/ | *kwaʔa /kwaʔa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Пити | man /man/ | *jëxe- /jɤxe/ | pipafo /ˈpipafoː/ | *hiʔpa /hiʔpa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Один | onæc /onæk/ | *ükte /ükte/ | oinos /ˈoi̯nos/ | *sɨmɨ /sɨmɨ/ | — /—/ | — /—/ | taṁ /tä(k)/ |
| Два | aput /aput/ | *kakta /kakta/ | duo /ˈduo/ | *wo /wo/ | — /—/ | — /—/ | kni /kni/ |
| Три | çopæt /sopæt/ | *kolme /kolme/ | — /—/ | *pahi /pahi/ | — /—/ | — /—/ | nhoḥ /n.ho(m)H/ |
| П'ять | exllmætzh /eɬmætʃ/ | *witte /witte/ | — | *cipo /cipo/ | — | — | pəŋa /pəŋa/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | peñaeñ /peɲaeɲ/ | *para /para/ | duenom /ˈduenom/ | — /—/ | 𐦨𐦬𐦣 /ˈmalu/ | — /—/ | ha /ha(k)/ |
| Червоний | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap