Ісландське слово для комп’ютера — пророчиця, яка рахує. tölva — сплав tala, «число», і völva, провидиці скандинавської традиції, і його створив 1965 року Сіґурдур Нордаль. Ісландія не любить запозичень, і коли з’явилася нова машина, вона полізла на найстарішу полицю мови й дістала звідти віщунку. Тож, ставлячи запитання ноутбукові в Рейк’явіку, ви звертаєтеся до жінки, що бачить майбутнє в цифрах. Це одне з найкращих слів, які будь-коли вигадали для цієї речі.
Людина з обідньою перервою
Більша частина світу собі клопоту не завдавала. Англійське computer вирушило разом із машиною, і німецьке Computer, російське компьютер (kɐm⁽ʲ⁾ˈp⁽ʲ⁾jutɨr), корейське 컴퓨터 (kʰʌmpʰjutʰʌ), гінді कंप्यूटर (kəmpjuːʈəɾ) і суахілі kompyuta узяли його. Дивно, що спершу слово означало зовсім не машину. Воно означало людину, яка обчислює, уперше зафіксоване близько 1613 року в поета Richard Brathwait, і лише близько 1897 року, у журналі Engineering, означає пристрій. Майже триста років комп’ютер мав обідню перерву.
Лист до професора
Франція відмовилася, і відмовилася як годиться: написала професорові. 1955 року IBM France вважала calculateur завузьким для того, що могли ці машини, і звернулася до філолога Jacques Perret. У листі від 16 квітня він запропонував ordinateur, від латинського ōrdinātor, той, хто впорядковує речі. Іспанське ordenador в Іспанії і баскське ordenagailu побудовані так само, але Аргентина каже computadora, а Чилі computador, тож іспаномовний світ розділений. Перське رایانه (rāyāne) — пуристичне утворення, можливо, калька з французької. У Швеції своя історія. Шведське dator запропонував 1967 року Börje Langefors, від data, за зразком doktor і traktor. Давніше шведське слово було elektronhjärna, «електронний мозок».
Цей образ з’явився й на іншому боці світу. Мандаринське 电脑 (tjɛn˥˩ nɑʊ̯˨˩˦) — «електричний мозок». Вікісловник приписує слово Fan Kuanling, у його книжці 1965 року 《電腦和你》. Гавайське lolouila — це lolo, «мозок», плюс uila, «блискавка, електричний», і з ним порівнюють маорі rorohiko. Тож Полінезія й Тайвань подивилися на ту саму машину й побачили голову з блискавкою всередині. Кантонське 電腦 (tiːn˨ nou˩˧) каже те саме, а японське コンピューター (kompʲɯːtaː) узяло англійське.
Знання і лік
Інші мови назвали машину за тим, що вона робить. Фінське tietokone — «машина знання», офіційно прийнято 14 грудня 1959 року. Турецьке bilgisayar — «лічильник інформації», створено 1969 року Aydın Köksal. Арабське حاسوب (ħaːsuːb) — назва знаряддя від кореня ліку, датована 1986 роком.
Ця мапа незвичайна, бо фіксує рішення. Ніхто не знає, хто першим сказав «вода», а тут є дати, імена й іноді лист. Більшість мов зрештою просто взяла англійське слово. Ті, що не взяли, подарували нам мозок, пророчицю, упорядника й лічильника, і всі вони описують ту саму скриньку.