Щось у бабці людей непокоїть. Шкоди від неї жодної, і все ж на мапі вона дракон, чортів кінь, вовча жердина й та, що коле очі. В Уельсі вона gwas y neidr, «слуга змії». Люди дивилися на цю довгу, швидку, блискучу комаху й вирішували, що вона працює на когось гіршого.
Слуги змії
Змії тут трапляються не раз. Словенське kačji pastir — «зміїний пастух», а на півдні США кажуть snake doctor, за повір’ям, що бабки йдуть за зміями і зшивають їх, коли ті поранені. Англійське dragonfly й ісландське drekafluga пропускають слугу й одразу переходять до дракона. Фінське sudenkorento — «вовча жердина», палиця для перенесення вантажу.
Кінь феї
Наступна група дала комасі вершницю. На Балканах це кінь, що належить надприродній жінці. Хорватське vilinski konjic і македонське вилино коњче (vilinɔ kɔɲtʃɛ) — «коник феї». Литовське laumžirgis — скакун laumė, феї чи відьми литовського фольклору. Далі на захід господар стає лихішим: галісійське cabalo do demo — «кінь диявола». У шведському trollslända сидить троль, а slända первісно означало веретено, тож це веретено троля.
Рівень теслі
Далі йде наймирніша думка на мапі, і належить вона вченому. Лінней утворив новолатинське libellula від libella, теслярського рівня, бо комаха зависає рівно. Більша частина романської Європи й німецька взяли слово просто в нього: французьке libellule, німецьке Libelle, італійське libellula, іспанське libélula, нідерландське libel. Польське ważka пішло далі й переклало його, від waga, «терези». Тож половина Європи зве її спільницею дракона, а друга — інструментом. Слово одного систематика витіснило народні назви на більшій частині континенту.
Решта образів стає дедалі особистішою. Угорське szitakötő — «в’язальниця сит», і один погляд на крила пояснює чому. Грузинське ნემსიყლაპია (nemsiqʼlapʼia) — «та, що ковтає голки». Норвезьке øyenstikker — «той, що коле очі», нервовість у чистому вигляді, хоч словник букмолу зберігає спокій і згадує лише чотири крила, великі очі й довге тіло. Російське стрекоза (strʲɪkɐˈza), за Фасмером, іде від дієслова зі значенням стрибати чи жалити, а зв’язок із сюрчанням він наводить як думку іншого вченого.
Східна Азія спокійніша. Найбільша група, 283 клітинки, має своє слово й жодної історії при ньому. Японське トンボ (tombo) сягає давнішого tōbō і tonbō, китайське 蜻蜓 (tɕʰiŋ˥ tʰiŋ˧˥) — двоскладова назва комахи, а корейське 잠자리 (tɕamdʑaɾi) відоме з 1481 року. Це корейське слово випадково виглядає точно як слово «постіль». Ніщо їх не пов’язує. На мапі, повній чортів, це найспокійніший збіг з усіх.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.