Греки не живуть у Греції. Вони живуть в Ελλάδα (eˈlaða), офіційно в Грецькій Республіці, дослівно Еллінській, а Elláda походить від давньої форми знахідного відмінка слова Hellas. Інші мови вживають її рідко. На мапі 432 клітинки з латинською назвою і 94 з іонійською, а більшість із 86 клітинок із власним словом греків припадає на різновиди китайської. Обидві великі чужі назви пішли від однієї групи греків, яку сусід випадково зустрів першою.
Латинські двері
Римляни зустріли грецьких колоністів на півдні Італії, назвали їх Graeci й поширили це ім’я на всіх греків. Знаним це ім’я не було. Арістотель, один із перших, хто його вжив, писав, що в околицях Додони жив народ, який раніше називали Graikoi, а тепер еллінами. Через латину ім’я стало коренем європейських слів: англійського Greece, французького Grèce, російського Греция (ˈɡrʲetsɨjə). Німецьке Griechenland зберегло форму, яку англійська втратила. В англійській колись теж було Greekland, від давньоанглійського Grēcland, доки його майже не витіснило Greece. Ім’я пішло й далі. Японське ギリシャ (ɡiɾiɕa) прийшло з португальського Grécia, а корейське 그리스 (kɯɾis͈ɯ) — з англійського Greece.
Іонійські двері
На сході прославилося інше плем’я. Перси назвали греків за іонійцями, які заселили узбережжя західної Малої Азії, і ім’я перейшло до арабів і тюрків. Дійшло воно й до Індії, у формі Yona. Тож перське یونان (juːˈnɒːn), арабське اليونان (aljuːnaːn), турецьке Yunanistan і гінді यूनान (juːnaːn) вказують на одну смугу узбережжя, а індонезійське Yunani несе це ім’я до Південно-Східної Азії. Сюди ж належить івритське יוון (jaˈvan). У формі Javan воно є в Книзі Буття серед синів Яфета і, ймовірно, пов’язане з грецьким Ion, предком іонійців.
Китайська зайшла в треті двері, грецькі. 希腊 (ɕi˥ lä˥˩) зрештою походить від Hellas, і назву зафіксовано вже в 1837 році в часописі Eastern Western Monthly Magazine. В’єтнамське Hy Lạp — це китайсько-в’єтнамське читання тих самих двох ієрогліфів. У японській тут вишукана розбіжність. Колись країну писали ієрогліфами 希臘, від Hellas, а читали Girisha, від Graecia, тож одне написане слово мало двох предків.
Грузинська стоїть осторонь. საბერძნეთი (saberdznetʰi) побудоване на ბერძენი (berdzeni), «грек», не пов’язане з жодними з трьох дверей, і шлях із ним ділить лише абхазька, що отримала те саме слово через мегрельську.
Одне ім’я, багато господарів
Власне ім’я греків теж має непросту історію. Гомер називав Hellenes порівняно невелике плем’я в Фессалії. Під кінець античності греки називали себе Graikoi й Rhomaioi, «римляни», адже після 212 року майже всі вони були римськими громадянами. Коли за Феодосія I утвердилося християнство, словом Hellene стали називати прихильників старої багатобожної віри. Тож ім’я, яке на мапі здається найочевиднішим, довго означало «язичник».
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.