🗓️ Вівторок, середа, п’ятниця: маленька п’ятниця і два пости

В адигейській середа — це маленька п’ятниця. Робочі дні отримали назви від богів, постів, пайків і молитви, а один єпископ в Ісландії перейменував два з них.

В адигейській, черкеській мові північно-західного Кавказу, середа — це маленька п’ятниця. Адигейське бэрэскэжъый (baraskaʐəj) складається з бэрэскэ і суфікса зі значенням «малий», а п’ятниця — бэрэскэшху (baraskaʃxʷ), велика. Кабардинське бэрэжьей (baraʑej) — теж маленька п’ятниця. Обидва черкеські слова походять від грецького Παρασκευή (paɾasceˈvi), «приготування», давньої назви дня перед шабатом. Грузинське პარასკევი (pʼäɾäskʼe̞vi) теж запозичило його для п’ятниці, а чеченське пӏераска (pʼeːraska) взяло його з грузинської. Черкеські мови запозичили слово один раз, а вжили для двох днів.

🗺️ Показати слово «середа» на мапі — Адигейська
🗣 Порівняти маленькі п’ятниці
МоваСім’яНосіїСередаВодаОдин
Адигейськапівнічно-західний кавказький (черкеський)~600 000бэрэскэжъый/baraskaʐəj/псы/psə/зы/zə/
Кабардинськапівнічно-західний кавказький (черкеський)~1,6 млнбэрэжьей/baraʑej/псы/psə/зы/zə/
🗣 Порівняти дні приготування
МоваСім’яНосіїПʼятницяВодаОдин
Адигейськапівнічно-західний кавказький (черкеський)~600 000бэрэскэшху/baraskaʃxʷ/псы/psə/зы/zə/
ГрецькаГрецька~13 млнΠαρασκευή/paɾasceˈvi/νερό/neˈɾo/ένα/ˈena/
ГрузинськаКартвельська~3,7 млнპარასკევი/pʼaraskʼevi/წყალი/tsʼqʼali/ერთი/ertʰi/
Чеченськапівнічно-східний кавказький (нахський)~2 млнпӏераска/pʼeːraska/хи/xi/цхьаъ/tsʜaʔ/

Троє замінених богів

Багато клітинок називають ці три дні за планетами, як повелося ще з римського тижня. Марс стоїть на 198 клітинках, Меркурій на 182, Венера на 194. Французька має mardi, mercredi і vendredi. Германці зберегли систему, але замінили богів. Вікісловник називає таку заміну interpretatio germanica. Марс став Тіу, тож англійське Tuesday — день Тіу, а шведське tisdag — день Тюра. Меркурій став Воденом, звідси Wednesday і нідерландське woensdag. Венера стала Фрігг, звідси Friday і німецьке Freitag. Фінська запозичила дві з цих назв зі шведської: tiistai і perjantai. Албанське e premte, імовірно, — власна заміна: п’ятницю названо на честь Пренди, богині, що захищала жінок. Загадкою лишається німецьке Dienstag. За Вікісловником, це, імовірно, день Тінгсуса, бога, відомого під латинським ім’ям, який, можливо, був Тіу, а можливо, й ні.

🗣 Порівняти Марса й Тіу
МоваСім’яНосіїВівторокВодаОдин
ФранцузькаРоманська~320 млнmardi/maʁdi/eau/o/un/œ̃/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)Tuesday/ˈtjuːzdeɪ/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
ШведськаГерманська~10 млнtisdag/ˈtiːsdɑːɡ/vatten/ˈvatːɛn/en/eːn/
НімецькаГерманська~130 млнDienstag/ˈdiːnstaːk/Wasser/ˈvasɐ/eins/aɪ̯ns/
Фінськауральський~5,5 млнtiistai/ˈtiːstɑi̯/vesi/ˈʋesi/yksi/ˈyksi/
🗣 Порівняти Меркурія й Водена
МоваСім’яНосіїСередаВодаОдин
ФранцузькаРоманська~320 млнmercredi/mɛʁkʁədi/eau/o/un/œ̃/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)Wednesday/ˈwɛnzdeɪ/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
НідерландськаГерманська~25 млнwoensdag/ˈʋunsdɑx/water/ˈʋaːtər/een/eːn/
🗣 Порівняти Венеру й Фрігг
МоваСім’яНосіїПʼятницяВодаОдин
ФранцузькаРоманська~320 млнvendredi/vɑ̃dʁədi/eau/o/un/œ̃/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)Friday/ˈfɹaɪdeɪ/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
НімецькаГерманська~130 млнFreitag/ˈfʁaɪ̯taːk/Wasser/ˈvasɐ/eins/aɪ̯ns/
Фінськауральський~5,5 млнperjantai/ˈperjɑntɑi̯/vesi/ˈʋesi/yksi/ˈyksi/
Албанськаіндоєвропейська (албанська)~7,5 млнe premte/ɛˈprɛmtɛ/ujë/ˈujə/një/ɲə/

В Азії ті самі три планети прийшли через індійську астрологію. У гінді मंगलवार (məŋɡəlʋɑːɾ), बुधवार (bʊdʱʋɑːɾ) і शुक्रवार (ʃʊkɾəʋɑːɾ) — це дні Мангали, Будхи й Шукри. Тайська перейняла ці назви: อังคาร (ʔaŋ˧kʰaːn˧) походить від санскритського aṅgāra, «деревне вугілля», พุธ (pʰut˦˥) — від budha, «мудрий», а ศุกร์ (suk˨˩) — від śukra, «яскравий». Японська називає планети за китайськими стихіями, тож 火曜日 (kajoːbi) — день вогню, 水曜日 (sɯijoːbi) — день води, а 金曜日 (kiɴjoːbi) — день металу. Ці назви прийшли разом із китайською астрологією в період Хейан. І тайська, і японська, кожна по-своєму, побачили в Марсі щось палюче.

🗣 Порівняти Марса в Азії
МоваСім’яНосіїВівторокВодаОдин
ГіндіІндоарійська~345 млн носіїв (~600 млн гіндустані загалом)मंगलवार/məŋɡəlʋaːɾ/पानी/paːniː/एक/eːk/
ТайськаКра-дайська~60 млнวันอังคาร/wan˧ʔaŋ˧kʰaːn˧/น้ำ/nam˦˥/หนึ่ง/nɯŋ˨˩/
ЯпонськаЯпонські~125 млн火曜日/kajoːbi/水/mizɯ/一/itɕi/
🗣 Порівняти Венеру в Азії
МоваСім’яНосіїПʼятницяВодаОдин
ГіндіІндоарійська~345 млн носіїв (~600 млн гіндустані загалом)शुक्रवार/ʃʊkɾəʋaːɾ/पानी/paːniː/एक/eːk/
ТайськаКра-дайська~60 млнวันศุกร์/wan˧suk˨˩/น้ำ/nam˦˥/หนึ่ง/nɯŋ˨˩/
ЯпонськаЯпонські~125 млн金曜日/kiɴjoːbi/水/mizɯ/一/itɕi/

Єпископ і пости

Не кожен церковник терпів старих богів. Йоун Еґмундссон, перший єпископ Гоулара в Ісландії з 1106 року до смерті 1121 року, змінив назви днів, коли боровся з язичництвом, повідомляє Вікіпедія. День Одіна став miðvikudagur, днем середини тижня, а день Тюра — þriðjudagur, третім днем. Ісландська п’ятниця, föstudagur, — це день посту. Німецька відмовилася від Водена ще раніше. Вікісловник пише, що його день ще в давньоверхньонімецькі часи витіснило Mittwoch, калька церковнолатинського media hebdomas, середини тижня. Російське среда (srʲɪˈda), польське środa і фінське keskiviikko теж означають середину, а угорське szerda запозичило слов’янське слово.

🗣 Порівняти середини
МоваСім’яНосіїСередаВодаОдин
ІсландськаГерманська~370 000miðvikudagur/ˈmɪðvɪːkʏˌtaːɣʏr/vatn/vahtn̥/einn/eitn̥/
НімецькаГерманська~130 млнMittwoch/ˈmɪtvɔx/Wasser/ˈvasɐ/eins/aɪ̯ns/
РосійськаСловʼянська~255 млнсреда/srʲɪˈda/вода/vɐˈda/один/ɐˈdʲin/
Польськаіндоєвропейська (Словʼянська, західний)~45 млнśroda/ˈɕrɔda/woda/ˈvɔda/jeden/ˈjɛdɛn/
Фінськауральський~5,5 млнkeskiviikko/ˈkeskiˌʋiːkːo/vesi/ˈʋesi/yksi/ˈyksi/
Угорськауральський~13 млнszerda/ˈsɛrdɒ/víz/viːz/egy/ɛɟː/

Ірландська назвала дні за постами. Céadaoin, середа, — це перший піст, а Aoine, п’ятниця, — просто піст, за католицьким звичаєм не їсти м’яса в п’ятницю. Четвер між ними — Déardaoin, «між двома постами». Шотландське гельське Diciadain і менське Jecrean теж означають перший піст. Сардинська п’ятниця, chenabura, можливо, походить від латинського cēna pūra, «чиста вечеря», хоча Вікісловник пропонує й інше пояснення: змішання cēna з назвою єврейського свята Пурім.

🗣 Порівняти перші пости
МоваСім’яНосіїСередаВодаОдин
ІрландськаКельтська~1,7 млн (рідна: ~70 тис.)Céadaoin/ˈceːd̪ˠiːnʲ/uisce/ˈɪʃcə/aon/eːn̪ˠ/
Шотландська гельськаКельтська~57 000Diciadain/d̥ʲəˈkʲʰiət̪iɲ/uisge/ˈɯʃkʲə/aon/ɯːn/
Менськаіндоєвропейський (кельтський, гойдельський)~2 000 (відроджена)Jecrean/dʒeˈkrəːnʲ/ushtey/ˈuʃtʲə/nane/nɛːn/
🗣 Порівняти дні посту
МоваСім’яНосіїПʼятницяВодаОдин
ІрландськаКельтська~1,7 млн (рідна: ~70 тис.)Aoine/ˈiːnʲə/uisce/ˈɪʃcə/aon/eːn̪ˠ/
ІсландськаГерманська~370 000föstudagur/ˈfœstʏˌtaːɣʏr/vatn/vahtn̥/einn/eitn̥/
СардинськаРоманська~1 млнchenabura/keˈnabura/abba/ˈabba/unu/ˈunu/

Молитва, пайки й сум’яття

Іслам зробив п’ятницю днем зібрання на молитву, арабською الجمعة (aldʒumuʕa), і шлях цього слова налічує 91 клітинку, від турецького cuma до індонезійського Jumat і хауса Jummaʼa. Інші назви походять від робочого тижня. Середа в пап’яменто, djarason, — це dia, день, плюс ração, пайок, і Вікісловник пояснює, що невільники отримували тижневі пайки по середах. П’ятниця в навахо, Ndaʼiiníísh, означає, що роботу закінчено. Середа в йоруба, Ọjọru, — це день сум’яття, а п’ятниця, ọjọ Ẹti, — день труднощів. Луговомарійська середа, вӱргече (vyrˈɡetɕe), — день крові, калька з татарської. Баскське astearte, вівторок, — це середина тижня, а asteazken, середа, — його кінець. Дехто бачив у цьому слід триденного тижня, але Вікісловник уважає це малоймовірним і пише, що мотив невідомий.

🗣 Порівняти день зібрання й день відпочинку
МоваСім’яНосіїПʼятницяВодаОдин
Літературна арабськаСемітська~400 млнالجمعة/aldʒumuʕa/ماء/maːʔ/واحد/waːħid/
ТурецькаТюркські~85 млнcuma/dʒumaː/su/su/bir/biɾ/
ІндонезійськаАвстронезійська~200 млн (~30 млн L1 + ~170 млн L2 / національний)Jumat/ˈdʒumʔat/air/ˈair/satu/ˈsatu/
ХаусаАфразійська (чадська)~94 млн (~58M L1 + ~36M L2)Jummaʼa/dʒummaʔaː/ruwa/ɽuwaː/ɗaya/ɗaja/
Навахона-дене (атабаскський, південний)~170 000Ndaʼiiníísh/ǹtɑ̀ʔìːníːʃ/tó/tʰó/tʼááłáʼí/tʼɑ́ːɬɑ́ʔí/
ЙорубаНігеро-конголезька~45 млнọjọ Ẹti/ɔdʒɔ́ ɛtì/omi/omi/ọ̀kan/ɔ̀kã/
🗣 Порівняти пайки, сум’яття й кров
МоваСім’яНосіїСередаВодаОдин
Пап’яментоКреольська на основі іберійської~330 000djarason/dʒarason/awa/awa/un/un/
ЙорубаНігеро-конголезька~45 млнỌjọru/ɔdʒɔ́ɾú/omi/omi/ọ̀kan/ɔ̀kã/
Лугова марійськауральський (марійський)~470 000вӱргече/vyrˈɡetɕe/вӱд/vyd/ик/ik/
БаскськаМова-ізолят~750 000asteazken/as̺teas̻ken/ur/ur/bat/bat/
🗣 Порівняти баскський вівторок
МоваСім’яНосіїВівторокВодаОдин
БаскськаМова-ізолят~750 000astearte/as̺tearte/ur/ur/bat/bat/
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)Tuesday/ˈtjuːzdeɪ/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
ЯпонськаЯпонські~125 млн火曜日/kajoːbi/水/mizɯ/一/itɕi/

Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.

Джерела

Ще за темою

Див. також: Статті · Word Map — 168 основних слів · Han Map — Читання ханьських ієрогліфів

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · Han Map · Name Map · Time Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap