Найбільша група на цій мапі, 177 клітинок, називає соняшник за те, чого він здебільшого не робить. Зрілий соняшник за сонцем не стежить. Молоді рослини стежать: на світанку голівки дивляться на схід і за день переміщуються на захід, але коли квітка цілком достигає, це припиняється, і голівки лишаються повернуті в один бік. Половина назв на мапі спирається на звичку рослини-підлітка.
Ті, що повертаються
Цієї юнацької звички виявилося досить. Дивно й те, як швидко її помітили, адже в більшості цих країв рослина — новачок. Соняшник однорічний вважають родом із центральних і західних штатів США, південної Канади й північної Мексики, а його назви сьогодні читаються так, ніби він був там завжди.
Шлях повороту найдослівніший. Іспанське girasol — gira, «повертається», і sol, «сонце», італійське girasole так само, а португальське girassol, можливо, прийшло з італійської через французьку. Французьке tournesol запозичено з італійського tornasole, «поворот до сонця». У Східній Азії та сама думка. Китайське 向日葵 (ɕjɑŋ˥˩ ʐɨ˥˩ kʰweɪ̯˧˥) — рослина, звернена до сонця, а японське 向日葵, himawari, бере ці ієрогліфи для питомого слова зі значенням «повертатися до сонця». Корейське 해바라기 (hɛbaɾaɡi) — «той, що дивиться на сонце». Гінді सूरजमुखी (suːɾədʒmʊkʰiː) — «звернений до сонця», а арабське دوار الشمس (dawwaːr aʃʃams) — «той, що повертається за сонцем».
Просто сонячні квіти
Друга група, 131 клітинка, обходиться простою назвою й про звички рослини нічого не каже. Англійське sunflower — проста сполука, як і німецьке Sonnenblume, нідерландське zonnebloem й індонезійське bunga matahari. Російське подсолнечник (pɐtˈsolnʲɪtɕnʲɪk) трохи інше, «той, що під сонцем», а розмовне слово — подсолнух. У цих мов совість чиста.
Місяць, верблюд і диво
Найкращі назви — в маленькій групі «інші». Турецьке ayçiçeği дослівно «місячна квітка», примітне ім’я саме для цієї рослини, хоч етимологія спірна, а синонім günebakan — той, що дивиться на сонце. Тайське ทานตะวัน (tʰaːn˧ta˨˩wan˧) — «той, що витримує сонце», і спершу це була королівська парасоля від сонця. Дарі آفتابپرست (ɑːftɑːbpaɾast) — «сонцепоклонник», а в Ірані те саме слово означає хамелеона, тому іранська перська зве рослину «тим, що повертається до сонця». Естонське päevalill — «денна квітка», кхмерське ឈូករ័ត្ន (cʰuːk rŏət) побудоване на слові «лотос».
Ще дві взагалі відмовляються згадувати сонце. Османське دوه طبانی (deve tabanɯ), deve tabanı, — «верблюжа підошва», а так і назвеш великий плаский круглий предмет, якщо довго пожив серед верблюдів. У Чилі квітка зветься просто maravilla, «диво», як в aceite de maravilla, соняшниковій олії. Суахілі alizeti в джерелах етимології не має. Кожен, хто стояв у липні перед соняшниковим полем, зрозуміє Чилі. Дивові не треба ні до чого повертатися.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.