🌈 Веселка: двері, пояс, змія чи соломинка

Більша частина Європи бачить лук. Корея бачить водяні двері, Туреччина кушак, йоруба змію, а Угорщина трубку, через яку щось п’є.

Корейською веселка — це двері. 무지개 (mudʑiɡɛ) — це середньокорейське «вода» плюс jige, старе слово для дверей, за арковим верхом дверей, а не заплічна рама-ноші з тим самим написанням. Веселка — двері з води. Подивіться на мапу з цією думкою, і вона стане каталогом того, що, на думку людей, вони бачили. Багато мов не сказали просто «кольорова смуга». Вони сказали, для чого ця річ або кому вона належить.

🗺️ Показати веселку на мапі — Корейська

Луки й арки

Найчастіший образ, у 277 клітинках, — лук чи арка. Англійське rainbow — дощ і лук, німецьке Regenbogen те саме. Французьке arc-en-ciel — дуга в небі, а італійське arcobaleno додає baleno, спалах світла. Суахілі upinde wa mvua — дощовий лук. Фінське sateenkaari виглядає давнім, але це не так: його утворив філолог Густаф Ренвалль 1826 року. Івритське קשת (ˈkeʃet) — просто слово «лук», зброя, а грецьке ουράνιο τόξο (uɾanio tokso) — небесний лук.

🗣 Порівняти луки й арки
МоваСім’яНосіїВеселкаВодаОдин
АнглійськаГерманська~380 млн носіїв + ~1,5 млрд загалом (разом із тими, хто володіє нею як другою)rainbow/ˈɹeɪnbəʊ/water/ˈwɔːtə/one/wʌn/
НімецькаГерманська~130 млнRegenbogen/ˈʁeːɡənˌboːɡən/Wasser/ˈvasɐ/eins/aɪ̯ns/
ФранцузькаРоманська~320 млнarc-en-ciel/aʁkɑ̃sjɛl/eau/o/un/œ̃/
ІталійськаРоманська~85 млнarcobaleno/arkobaˈleːno/acqua/ˈakkwa/uno/ˈuːno/
Фінськауральський~5,5 млнsateenkaari/ˈsɑteːnkɑːri/vesi/ˈʋesi/yksi/ˈyksi/
СуахіліБанту~100 млн (~5M L1 + ~92M L2)upinde wa mvua/upinde wa mvua/maji/ˈmadʒi/moja/ˈmodʒa/
ІвритСемітська~9 млнקשת/ˈkeʃet/מים/ˈmajim/אחד/eˈχad/
ГрецькаГрецька~13 млнουράνιο τόξο/uɾanio tokso/νερό/neˈɾo/ένα/ˈena/

Лук одразу підказує запитання: хто його тримає? Гінді इंद्रधनुष (ɪndɾədʱənʊʂ) відповідає прямо: це лук Індри, ведійського бога грому й дощу. Арабське قوس قزح (qaws quzaħ) — лук Кузаха, доісламського бога погоди. Іспанське arcoíris і португальське arco-íris — дуги Іриди, грецької богині веселки. Боги змінилися, а зброя досі там, угорі.

🗣 Порівняти луки богів
МоваСім’яНосіїВеселкаВодаОдин
ГіндіІндоарійська~345 млн носіїв (~600 млн гіндустані загалом)इंद्रधनुष/ɪndɾədʱənʊʂ/पानी/paːniː/एक/eːk/
Літературна арабськаСемітська~400 млнقوس قزح/qaws quzaħ/ماء/maːʔ/واحد/waːħid/
ІспанськаРоманська~47 млнarcoíris/aɾkoˈiɾis/agua/ˈaɣwa/uno/ˈuno/
ПортугальськаРоманська~10 млнarco-íris/aɾkuˈiɾiʃ/água/ˈaɡwɐ/um/ũ/

Жива веселка

В інших куточках світу веселка жива. Про це кажуть лише 14 клітинок мапи, і вони вражають найдужче. Йоруба òṣùmàrè — ще й ім’я веселкового змія-божества. Ігбо ekeneegwurugwu починається зі слова «пітон». Койраборо сенні beenegondi — «небесна змія», і це слово в Біблії цією мовою стоїть у Буття 9:13. Мовою білих хмонгів zaj sawv означає «дракон підіймається», а тіві puntaninga на півночі Австралії — і веселка, і Веселковий Змій.

🗣 Порівняти змій
МоваСім’яНосіїВеселкаВодаОдин
ЙорубаНігеро-конголезька~45 млнòṣùmàrè/òʃùmàɾè/omi/omi/ọ̀kan/ɔ̀kã/
ІгбоНігеро-конголезька~34 млнekeneegwurugwu/ekeneeɡʷuɾuɡʷu/mmiri/mːiɾi/otu/otu/
Койраборо сеннісонгай~430 000beenegondi/beːneɡondi/hari/hari/affoo/afːoː/
ХмонгХмонг-мʼєнська~5 млнzaj sawv/ʐa˥˨ ʂaɨ˨˦/dej/de˥˨/ib/i˥/
ТівіМова-ізолят~2 000puntaninga/puntaniŋa/kukuni/kukuni/yati/jati/

Інші побачили одяг і дорожнє начиння. Турецьке gökkuşağı — небесний кушак, грузинське ცისარტყელა (tsʰisartʼqʼela) — пояс неба. У в’єтнамському cầu vồng є слово «міст». Малайське pelangi — смугаста. Українське веселка — просто «весела». Польське tęcza взяло назву самої зливи, а бірманське သက်တံ (θɛʔtàɴ) — стрижень, що спускається. Тагальське bahaghari зазвичай пояснюють як «пов’язка на стегнах короля», хоч деякі вчені воліють давніше місцеве слово.

🗣 Порівняти пояси, мости й смуги
МоваСім’яНосіїВеселкаВодаОдин
ТурецькаТюркські~85 млнgökkuşağı/ˈɟøkkuʃaɯ/su/su/bir/biɾ/
ГрузинськаКартвельська~3,7 млнცისარტყელა/tsʰisartʼqʼela/წყალი/tsʼqʼali/ერთი/ertʰi/
В’єтнамськаАвстроазійська~85 млнcầu vồng/kəw˨˩ vəwŋ͡m˨˩/nước/nɨək˧˥/một/mot˧˨ʔ/
МалайськаАвстронезійська~77 млнpelangi/pəˈlaŋi/air/ˈair/satu/satu/
УкраїнськаСловʼянська~40 млнвеселка/ʋeˈsɛɫkɐ/вода/wɔˈda/один/ɔˈdɪn/
Польськаіндоєвропейська (Словʼянська, західний)~45 млнtęcza/ˈtɛntʂa/woda/ˈvɔda/jeden/ˈjɛdɛn/
ТагальськаАвстронезійська~83 млн (усього)bahaghari/bahaɡˈhaɾiʔ/tubig/ˈtubiɡ/isa/ʔiˈsa/
Бірманськасино-тибетські (тибето-бірманські, бірманські)~33 млнသက်တံ/θɛʔtàɴ/ရေ/jè/တစ်/tɪʔ/

Щось п’є

Найдивніше — угорське szivárvány, від старого слова для всмоктувальної трубки: вважали, що міфічна істота тягне через веселку воду із землі. У Китаї є чудова паралель. Ієрогліф 虹, у китайському 彩虹 (tsʰaɪ̯˧˩˧ xʊŋ˧˥) і японському 虹 (niʑi), на віщувальних кістках був двоголовим драконом, що п’є з річки. Дві культури за цілий континент одна від одної подивилися на ту саму дугу й вирішили, що через неї щось п’є. Ірландське tuar ceatha практичніше. Це «передвістя зливи», а в Ірландії це зазвичай правда.

🗣 Порівняти тих, хто п’є
МоваСім’яНосіїВеселкаВодаОдин
Угорськауральський~13 млнszivárvány/ˈsivaːrvaːɲ/víz/viːz/egy/ɛɟː/
Мандаринська китайськаСинітські (мандарин)~920 млн彩虹/tsʰaɪ̯˧˩˧ xʊŋ˧˥/水/ʂweɪ̯˧˩˧/一/i˥/
ЯпонськаЯпонські~125 млн虹/niʑi/水/mizɯ/一/itɕi/
ІрландськаКельтська~1,7 млн (рідна: ~70 тис.)tuar ceatha/t̪ˠuəɾˠ cahə/uisce/ˈɪʃcə/aon/eːn̪ˠ/

Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.

Джерела

Ще за темою

Див. також: Статті · Word Map — 168 основних слів · Han Map — Читання ханьських ієрогліфів

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · Han Map · Name Map · Time Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap