Івритом будь-яка флешка — це דיסק און קי (disk on ki), «диск на ключі». Так називався перший USB-накопичувач компанії M-Systems. За даними Вікіпедії, M-Systems з ізраїльської Кфар-Саби випустила DiskOnKey разом з IBM 2000 року, і він вміщував 8 МБ. Схожа історія в U盘 (joʊ̯˥ pʰän˧˥) материкового Китаю. Компанія Netac із Шеньчженя подала заявку на китайський патент 1999 року й назвала свій перший накопичувач, теж на 8 МБ, U-диском, де U — скорочення від USB. Решта світу отримала ту саму маленьку річ приблизно тоді ж і назвала її за виглядом або за тим, що всередині. На мапі відповіді розходяться вісьмома шляхами.
Паличка, ключ, ручка
Шлях палички налічує 18 клітинок. Німецьке USB-Stick запозичене з англійської, а сама англійська каже USB stick. Фінське muistitikku, естонське mälupulk і норвезьке minnepinne означають «паличка пам’яті». За даними Вікісловника, норвезьке слово — калька з англійського memory stick, яке спершу було торговою маркою Sony. Валлійське ffon gof — це ffon, «паличка», плюс cof, «пам’ять», що після іменника перетворюється на gof.
Дев’ять клітинок бачать у флешці ключ, і серед них іврит. Французьке clé USB — «USB-ключ», італійське chiavetta USB — «USB-ключик», хоча Вікісловник описує італійське слово як кальку з англійського USB stick. Ісландське minnislykill — «ключ пам’яті». Найдивніший ключ — у Коста-Риці: llave maya. У статті 2013 року про торгові марки, що стали звичайними словами в костариканській іспанській, лінгвіст Віктор Санчес Корралес припускає, поставивши знак питання, що Maya була назвою марки. Виробник аудіотехніки Audiotrak продавав маленький прямокутний USB-пристрій MAYA 44 USB. Санчес Корралес описує його як портативний рекордер, і на вигляд він був як флешка. А ключ, пише він, з’явився тому, що флешку вішали на шию, щоб не загубити, як дехто носить ключі.
Шлях ручки налічує 10 клітинок. Pen drive — торгова марка, і, за даними Вікісловника, вона належить Phison Electronics. Польська й угорська кажуть pendrive, іспанська теж. У Бразилії кажуть pen drive, а в Португалії скорочують до простого pen. Pen drive — повсякденне слово і в Індії: в індійській англійській pen drive, у маратхі पेन ड्राईव्ह (peːn ɖɾaːiʋʱ) і в гуджараті પેન ડ્રાઈવ (peːn ɖraːiʋ).
Палець і флеш-пам’ять
Шлях пальця невеликий, лише 3 клітинки, зате в нього знаменитий родич. Вікіпедія називає сингапурську Trek 2000 першою відомою компанією, яка продавала USB-флешки, і її торговою маркою був ThumbDrive. Англійською досі кажуть thumb drive, де thumb — великий палець. У Гонконзі кантонською флешка — 手指 (sɐu˧˥ tsiː˧˥), просто «палець». Тамільське விரலி (ʋiɾali) утворене від viral, «палець», а уйгурське بارماق دىسكا (barmaq diska) — «пальцевий диск».
Російська зазирнула всередину. Слово флешка утворене від англійського flash, як у флеш-пам’яті, із суфіксом -ка. Шлях «флеш» налічує 11 клітинок. Українське флешка, білоруське флэшка (ˈflɛʂka), болгарське флашка (ˈflaʃkɐ) і чеське fleška складені з тих самих двох частин, а в грузинського ფლეშკა (fleʃkʼa) таке саме закінчення. Арабське فلاشة (fiˈlaːʃa) теж походить від англійського flash.
Накопичувач, пам’ять або просто роз’єм
Тринадцять клітинок називають її диском або накопичувачем. Американська англійська каже flash drive, на Тайвані — 隨身碟 (sweɪ̯˧˥ ʂən˥ tjɛ˧˥), «диск, який носиш із собою», а малайське pemacu kilat, «накопичувач-блискавка», дослівно перекладає англійське flash drive. Шість клітинок називають її пам’яттю, серед них японське USBメモリ (jɯːesɯbiːmemoɾi), корейське USB 메모리 (ju esɯbi memoɾi) і шведське USB-minne. Ще три взагалі не описують річ. В’єтнамська каже USB, по літерах, урду — یو ایس بی (juː eːs biː), а македонське уесбе (ˈu ɛzbɛ) — це три літери в македонському прочитанні. Ці мови називають пристрій за його роз’ємом.
Клітинка — це запис однієї мови чи діалекту на мапі.