Sarikoli

Сарикольська

індоєвропейська (Іранська, східна Іранська, Shughni-Yazgulami)

Сім’яіндоєвропейська (Іранська, східна Іранська, Shughni-Yazgulami) Носії~30K Письмобезписемний (Uyghur and Chinese used in writing) КраїниКитай (Xinjiang: Tashkurgan) Офіційна моваНі (recognized as the Tajik nationality; мова безписемний) Життєздатністьвразлива ISO 639-3srh

Сарикольська — східноіранська мова памірської групи, якою говорять близько 30 000 осіб у Ташкурган-Таджицькому автономному повіті на Памірі, на заході Сіньцзяну в Китаї, — це єдина країна, де нею говорять. Її носії — більшість тих, кого Китай зараховує до таджицької народності (близько 10 000 осіб цієї народності говорять ваханською), але сарикольська не є таджицькою мовою Таджикистану: власне таджицька — західноіранська мова, близька до перської, тоді як сарикольська належить до східноіранської гілки, і ці дві мови взаємно незрозумілі. Її найближчі родичі — шугнанська, діалектом якої є рушанська, і язгулямська; ваханська хоч і поширена по сусідству й часто зараховується разом із ними до памірських мов, належить до іншої гілки східноіранських і з сарикольською взаємно незрозуміла. Сарикольська безписемна; носії пишуть уйгурською та китайською, а багато хто говорить ще й киргизькою. Ташкурган стоїть на давньому шовковому шляху через Памір до Каракоруму, і ця назва означає тюркською кам'яна фортеця.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Сарикольська →

Основні слова (87): Сарикольська

Вода

khac

xats

Вогонь

yuc

juts

Сонце

qher

χeɾ

Місяць

most

most

Зірка

khturj

xtuɾdʑ

Ніч

khob

xob

Дощ

wareyj

waɾejdʑ

Сніг

zmun

zmun

Вітер

shamul

ɕamul

Земля

sit

sit

Камінь

zher

ʑeɾ

Гора

qir

qiɾ

Море

deengiz

dɵnɡiz

Мати

ano

ano

Батько

ato

ato

Дочка

razen

ɾazen

Я

waz

waz

Ти

tew

tew

Ми

—

—

Ім'я

num

num

Голова

kol

kol

Око

cem

tsem

Вухо

Gewl

ʁewl

Ніс

nodz

nodz

Рот

Gov

ʁov

Зуб

dhandun

ðandun

Язик

ziv

ziv

Рука

dheest

ðɵst

Ступня

pedh

peð

Серце

zord

zoɾd

Кістка

istqhun

istχun

Кров

waqhin

waχin

Любов

—

—

Дерево

daraqht

daɾaχt

Собака

keed

kɵd

Кішка

—

—

Риба

mui

mui

Птах

qeesh

qɵɕ

Яйце

tqheem

tχɵm

Дім

ched

tɕed

Сіль

namodhj

namoðdʑ

Їсти

qheeg

χɵɡ

Пити

brukht

bɾuxt

Спати

khuvd

xuvd

Один

iw

iw

Два

dhew

ðew

Три

’aroy

haɾoj

Чотири

cavur

tsavuɾ

П'ять

pindz

pindz

Сто

sad

sad

Привіт

—

—

Дякую

—

—

Добрий

charj

tɕaɾdʑ

Новий

neej

nɵdʑ

Червоний

reesht

ɾɵɕt

Білий

speyd

spejd

Чорний

tor

toɾ

Зелений

sovdz

sovdz

Апельсин

nuranǰi

nuɾandʑi

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: індоєвропейська (Іранська, східна Іранська, Shughni-Yazgulami)

Значення СарикольськаФрігійська моваУічітаАвестійськаХаджонгАбауПарфянська
Вода khac /xats/ bedu /ˈbedu/ kicʔa /kitsʔa/ 𐬁𐬞 /aːp/ pani /pani/ hu /hu/ āb /aːb/
Вогонь yuc /juts/ — /—/ heːcʔa /heːtsʔa/ 𐬁𐬙𐬀𐬭 /aːtar/ ag /aɡ/ ya /ja/ ādar /aːdar/
Сонце qher /χeɾ/ — /—/ saːkhirʔa /saːkʰiɾʔa/ 𐬵𐬎𐬎𐬀𐬭𐬆 /huwarə/ bela /bela/ ey /ej/ xwar /xwar/
Місяць most /most/ masê /maˈseː/ waːh /waːh/ 𐬨𐬁𐬵 /maːh/ চান /tʃan/ yen /jɛn/ māh /maːh/
Зірка khturj /xtuɾdʑ/ — /—/ hiːkwirikʔa /hiːkʷiɾikʔa/ 𐬯𐬙𐬀𐬭 /star/ tara /taɾa/ por /por/ astārag /asˈtaːraɡ/
Ніч khob /xob/ — /—/ ckhaːrʔa /tskʰaːɾʔa/ 𐬑𐬱𐬀𐬞 /xʃap/ rati /rati/ nayr /najr/ ʾxšp /xʃap/
Дощ wareyj /waɾejdʑ/ — — 𐬬𐬁𐬭𐬀 /ˈʋaːra/ mek /mek/ sueyr /suejɾ/ wārān /waːraːn/
Сніг zmun /zmun/ — hiraːʔa /hiɾaːʔa/ 𐬬𐬀𐬟𐬭𐬀 /wafra/ borof /bɔrof/ — wafr /wafr/
Сторінка 1/8

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap