Trēgāmī
Трегамі
індоєвропейська
Трегамі (Trēgāmī, «народ трьох сіл») — нуристанська мова невеликої нуристанської групи в складі індоіранської гілки, якою розмовляють близько 3500 осіб у долині Трегам провінції Нуристан в Афганістані. Нуристанська група (каті, вайгалі, трегамі, ашкун, прасун — 5 мов, загалом близько 125 000 мовців) має риси, що вирізняють її як з-поміж індоарійських, так і з-поміж іранських мов: окремий ряд африкат і сибілянтів, що розвинулися з палатальних праіндоєвропейської мови, — цей архаїзм відрізняє нуристанські мови від обох гілок, — а також своєрідну систему голосних. Довідкова граматика Моргенстьєрне 1973 року (Notes on Tregami) є основоположним описом. Релігійний контекст: нуристанці навернулися з кафірської (доісламської) віри в іслам наприкінці XIX століття, після афганського завоювання «Кафіристану».
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Трегамі
Джерела
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: індоєвропейська
| Значення | Трегамі | Пашаї | Хаджонг | Мова кховар | Согдійська | Читтагонська | Фінська циганська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | āw /aːw/ | واری /waːri/ | pani /pani/ | اُوغ /uɣ/ | ʾāp /aːp/ | ফানি /fani/ | paani /paːni/ |
| Вогонь | aŋa /aŋa/ | انگاری /aŋɡaːri/ | ag /aɡ/ | انگار /aŋˈɡar/ | ʾātar /aːtar/ | আগ্যন /aɡːon/ | jaak /jaːk/ |
| Сонце | sa /sa/ | سور /sur/ | bela /bela/ | یور /jor/ | xwr /xwar/ | সূর্য /surdʒo/ | kham /kʰam/ |
| Місяць | mas /mas/ | مس /mas/ | চান /tʃan/ | مَس /mas/ | mʾx /maːx/ | চান /tʃan/ | choon /tʃʰoːn/ |
| Зірка | tāra /taːra/ | تارا /taːraː/ | tara /taɾa/ | استاری /isˈtaːɾi/ | stāre /staːre/ | তারা /tara/ | čerhai /tʃerhai/ |
| Ніч | yatr /jatr/ | رات /rat/ | rati /rati/ | چھوئی /tʃʰuˈi/ | ʾxšp /xʃap/ | রাইত /raːit/ | rat /rat/ |
| Дощ | weṣiŋ /weʂiŋ/ | واښ /waːʂ/ | mek /mek/ | — | wārān /waːraːn/ | ঝর /dʒɔr/ | — |
| Сніг | źim /dzim/ | ہیم /hiːm/ | borof /bɔrof/ | ہیم /him/ | wafrā /wafraː/ | বরফ /bɔrɔf/ | iiv /iːv/ |
| Камінь | wāṭ /waːʈ/ | — | — | بوہت /boht/ | snk /saŋɡ/ | ফাত্যোর /fatːɔr/ | bar /bar/ |
| Гора | dā /daː/ | — | — | زوم /zom/ | γari /ɣari/ | ফাআর /faːr/ | halla /halːa/ |
| Мати | žey /ʒej/ | نا /naː/ | ma /ma/ | نَن /nan/ | mʾtr /maːtar/ | মা /ma/ | daij /daij/ |
| Батько | tata /tata/ | تاتا /taːtaː/ | baba /baba/ | تَت /tat/ | ptr /pitar/ | বাফ /baf/ | daad /daːd/ |
| Дочка | ǰu /dʒu/ | اوی /oːj/ | — | ژور /ʒuːr/ | ẟwγt /ðuɣd/ | মাইয়া /maija/ | čai /tʃai/ |
| Я | e /e/ | آ /aː/ | moi /muɪ/ | اوا /awa/ | azu /azu/ | আঁই /ãi/ | me /me/ |
| Ти | tu /tu/ | تو /tu/ | tui /tuɪ/ | تو /tu/ | tγu /tɣu/ | তুঁই /tũi/ | tu /tu/ |
| Ми | awë /awə/ | اما /amaː/ | amra /amra/ | اسپا /ispa/ | mʾx /maːx/ | আঁরা /ãra/ | ame /ame/ |
| Ім'я | nām /naːm/ | نام /naːm/ | nam /nam/ | نام /naːm/ | nām /naːm/ | নাম /nam/ | nav /nav/ |
| Голова | ṣēi /ʂeːi/ | شیر /ʃiːr/ | — | سور /sor/ | sari /sari/ | মাতা /mata/ | šeero /ˈʃeːro/ |
| Око | ac̣ĩ /aʈʂĩ/ | اچی /atʃiː/ | soku /sɔku/ | غیچ /ɣetʃ/ | cšm /tʃaʃm/ | চোক /tʃɔk/ | jakk /jakː/ |
| Вухо | kar /kar/ | کن /kan/ | kan /kan/ | کار /kar/ | γwš /ɣoːʃ/ | কান /kan/ | kan /kan/ |
| Ніс | nas /nas/ | — | nak /nak/ | نسکار /naskaːr/ | nas /nas/ | নাক /nak/ | nakh /nakʰ/ |
| Рот | aš /aʃ/ | گلان /ɡilaːn/ | — | اپاک /aˈpak/ | rγʾh /raɣaː/ | মুক /muk/ | muj /muj/ |
| Зуб | düt /dyt/ | دند /dand/ | dat /dat/ | دون /don/ | dntʾ /danda/ | দাঁত /dãt/ | dand /dand/ |
| Язик | jip /dʒip/ | ژیب /ʒib/ | jiba /dʒiba/ | لیگینی /liˈɡini/ | ʾzβʾk /əzβaːk/ | জিব /dʒib/ | čimb /tʃimb/ |
| Рука | doš /doʃ/ | دست /dast/ | hat /hat/ | ہوست /host/ | dst /dast/ | আত /at/ | vast /vast/ |
| Серце | źo /zo/ | دل /dil/ | mon /mon/ | ہردی /harˈdi/ | δrzy /ðərʒeː/ | মন /mon/ | llo /lːo/ |
| Кістка | aṭi /aʈi/ | اټھی /aʈʰiː/ | harang /haraŋ/ | کوڑ /koːɫ/ | ʾstk /əstak/ | আড্ডি /aɖːi/ | kokalos /ˈkokalos/ |
| Кров | luy /luj/ | رت /ratː/ | rokto /rɔkto/ | لیے /lej/ | γwrn /xurn/ | রক্ত /rɔkto/ | rat /rat/ |
| Любов | — /—/ | پیار /pjaːr/ | — /—/ | عشق /iʃq/ | frytk /friːtak/ | মহব্যত /mohobːot/ | kamel /kamel/ |
| Дерево | jala /dʒala/ | درغ /darʁ/ | gas /ɡas/ | کان /kan/ | drxt /draxt/ | গাছ /ɡatʃʰ/ | rukh /rukʰ/ |
| Собака | ćū̃ /tsũː/ | کوتا /kotaː/ | kuthura /kutʰuɾa/ | رینی /ˈreːni/ | ʾkw /aːkuː/ | কুত্তা /kutːa/ | žukli /ʒukli/ |
| Кішка | — /—/ | بلور /baloːr/ | — /—/ | پُشی /ˈpuʃi/ | — /—/ | বিলাই /bilaj/ | mačka /matʃka/ |
| Риба | mäć /mæts/ | مچی /matʃiː/ | mas /maːtʃʰ/ | مڅھی /matsʰi/ | mʾšy /maːʃi/ | মাছ /maːtʃʰ/ | mačho /ˈmatʃo/ |
| Яйце | yau /jau/ | اڼا /aɳaː/ | dim /dim/ | ائیکون /aˈikun/ | mrγyzʾty /mərɣezaːteː/ | আন্ডা /anɖa/ | jaaro /jaːro/ |
| Дім | amā /amaː/ | جوغ /dʒoʁ/ | ghor /ɡʱoɾ/ | دُر /dur/ | kṯʾk /kaθaːk/ | গর /ɡɔr/ | kher /kʰer/ |
| Їсти | — /—/ | کخن- /kxn/ | kha /kʰa/ | ژبیک /ʒiˈbik/ | xwartan /xwartan/ | খাওয়া /kʰaɔwa/ | xal /xal/ |
| Пити | — /—/ | پی- /piː/ | kha /kʰa/ | پی /piː/ | pi- /pi/ | ফিওয়া /fiɔwa/ | piel /piel/ |
| Один | yo /jo/ | ایک /eːk/ | ek /ek/ | اِی /i/ | yw /jɛw/ | এক /ek/ | jekk /jekː/ |
| Два | du /du/ | دو /duː/ | dui /duɪ/ | جو /dʒu/ | aδwa /aðwa/ | দুই /dui/ | duj /duj/ |
| Три | tre /tre/ | لهی /ɬe/ | tin /tin/ | تروے /troj/ | ʾδry /ðreː/ | তিন /tin/ | trin /trin/ |
| Чотири | čātā /tʃaːtaː/ | چار /tʃaːr/ | — | چور /tʃor/ | ctfʾr /tʃatfaːr/ | চাইর /tʃaːir/ | staar /staːr/ |
| П'ять | põč /põtʃ/ | پنج /pandʒ/ | — | پونج /pondʒ/ | pnc /pantʃ/ | ফাঁচ /fãtʃ/ | pantš /pantʃ/ |
| Привіт | salaam /salaːm/ | سلام /salaːm/ | — /—/ | السلام علیکم /assalaːmu ʕalaikum/ | drwd /druːd/ | আদাব /adab/ | šukar diives /ʃukaɾ diːves/ |
| Дякую | shukria /ʃukria/ | شکریه /ʃukrija/ | — /—/ | شکریہ /ʃukrijaː/ | — /—/ | শুকরিয়া /ʃukrija/ | naais /naːis/ |
| Добрий | — /—/ | شو /ʃoː/ | bhala /bʱala/ | جَم /dʒam/ | nyk /neːk/ | ফাল্লে /falːe/ | šukar /ʃukaɾ/ |
| Червоний | ḍẓatå /ɖʐatɔ/ | لال /laːl/ | lal /lal/ | کروے /kruj/ | swxr /suxr/ | লাল /lal/ | lolo /ˈlolo/ |
| Білий | kešera /keʃera/ | — | dhola /dʱola/ | اِشپیرو /iʃˈperu/ | ʾspʾyt /ispeːt/ | ধলা /dʱɔla/ | parno /parno/ |
| Зелений | palašó /palaʃo/ | — | — | اوݯ /oʈʂ/ | zarγōnē /zarɣoːneː/ | হোস্যুয়া /hosːuwa/ | grönt /ɡrønt/ |
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap