Koyra Chiini

Койра-чіїні

сонгай

Сім’ясонгай Носії~200–220K Письмолатиниця (офіційний малійський алфавіт 1968 року; орфографія розроблена Heath 1999) КраїниМалі (область Томбукту — закрут Нігеру; округи Гундам і Ніафунке) Офіційна моваМалі (визнана національна мова у складі ширшого сонгайського кластера) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3khq

Койра-чіїні, буквально «міська мова», — сонгайська мова Тімбукту й сусідніх поселень на закруті Нігеру в Малі, зокрема Діре, Гундама, Тонки та Ніафунке. Вона утворює західний сонгайський діалектний комплекс і різко відрізняється від койраборо-сенні, поширеної східніше навколо Гао, тоді як дженне-чіїні є близькоспорідненим західним різновидом. Основний порядок слів — «підмет–присудок–додаток», а не SOV; частки способу, аспекту й заперечення стоять перед дієсловом, але післяйменники ідуть після своїх доповнень. В іменній групі прикметники, числівники, вказівні слова та показники означеності й множини зазвичай стоять після іменника. На відміну від низки сонгайських мов за межами Малі, койра-чіїні не має розрізнювальних лексичних чи граматичних тонів, а в описаній фонології протиставлено короткі й довгі голосні.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Койра-чіїні →

Основні слова (87): Койра-чіїні

Вода

hari

hari

Вогонь

nuune

nuːne

Сонце

wari

wari

Місяць

handu

handu

Зірка

handariya

handarija

Ніч

cin

tʃin

Земля

laabu

laːbu

Камінь

tondi

tondi

Мати

nya

ɲa

Батько

baaba

baːba

Я

ay

aj

Ти

ni

ni

Ми

yer

jer

Ім'я

maa

maː

Людина

boro

boro

Голова

boŋ

boŋ

Око

mo

mo

Вухо

hanga

haŋɡa

Ніс

nine

nine

Рот

me

me

Зуб

hinje

hindʒe

Язик

deene

deːne

Рука

kambe

kambe

Ступня

cee

tʃeː

Серце

bine

bine

Кістка

biri

biri

Кров

kuri

kuri

Любов

baŋa

baŋa

Дерево

tuuri

tuːri

Собака

hansi

hansi

Кішка

muusu

muːsu

Риба

hamisa

hamisa

Птах

cirow

tʃirow

Яйце

gunguri

ɡuŋɡuri

Кінь

bari

bari

Дім

huu

huː

Молоко

waa

waː

Вино

duwẽ

duwẽ

Залізо

guuru

ɡuːru

Їсти

ŋwa

ŋwa

Пити

hane

hane

Один

afoo

afoː

Два

hiŋka

hiŋka

Три

hinza

hinza

Чотири

taaci

taːtʃi

П'ять

guu

ɡuː

Сто

jongu

dʒoŋɡu

Привіт

fofo

fofo

Дякую

barka

barka

Добрий

boori

boːri

Новий

taawo

taːwo

Червоний

ciray

tʃiraj

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: сонгай

Значення Койра-чіїніЗармаКойраборо сенніСідамоСонінкеГедеоПарфянська
Вода hari /hari/ hari /hari/ hari /hari/ waa /waː/ ji /dʒi/ wodeʼe /wodeʔe/ āb /aːb/
Вогонь nuune /nuːne/ danji /dandʒi/ nuune /nuːne/ giira /ɡiːra/ yinbe /jimbe/ giira /ɡiːɾa/ ādar /aːdar/
Сонце wari /wari/ wayna /wajna/ wayna /wajna/ arrishsho /arːiʃːo/ kiye /kije/ arishsho /ariʃːo/ xwar /xwar/
Місяць handu /handu/ handu /handu/ handu /handu/ agana /aɡana/ xaso /xaso/ agenjo /aɡendʒo/ māh /maːh/
Зірка handariya /handarija/ handariya /handarija/ handaray /handaraj/ beeddakko /beːdːakko/ saane /saːne/ urje /urdʒe/ astārag /asˈtaːraɡ/
Ніч cin /tʃin/ ciini /tʃiːni/ cijin /tʃidʒin/ hashsha /haʃːa/ wuro /wuro/ hashsha /haʃːa/ ʾxšp /xʃap/
Земля laabu /laːbu/ laabu /laːbu/ labu /labu/ uulla /uːlla/ ñiiñe /ɲiːɲe/ buttina /butːina/ zamīg /zamiːɡ/
Камінь tondi /tondi/ tondi /tondi/ tondi /tondi/ kincho /kintʃo/ gide /ɡide/ kinjo /kindʒo/ sang /saŋɡ/
Сторінка 1/7

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap