Mojeño Trinitario

Тринітаріо Мохеньйо

аравакський

Сім’яаравакський Носії~3–3.1K L1 (рідна) (Beni) ПисьмоЛатиниця (official Mojeño alphabet proposed 1995; ministry guide published 2003) КраїниБолівія Офіційна моваНаціональна мова Болівії (визнана Верховним декретом № 25894, 2000; внесена до Конституції Болівії 2009 року)

Мохеньйо-тринітаріо — південноаравакська мова, якою розмовляють близько 3 000 людей у болівійському департаменті Бені, зокрема в Тринідаді, громадах уздовж річки Маморе, корінній території Ісіборо-Секуре та Багатоетнічній корінній території. Поряд із мохеньйо-ігнасіано це один із двох широко вживаних збережених різновидів мохеньйо, причому вони лінгвістично відмінні. Тринітаріо є полісинтетичною мовою зі складною дієслівною морфологією та плинною активно-стативною системою особового маркування. Вона використовує стандартизовану латинську абетку й підтримується громадськими словниками, навчальними матеріалами та окремим інститутом мови й культури. Конституція Болівії 2009 року визнає мохеньйо-тринітаріо офіційною мовою держави, хоча повсякденне передавання залишається під загрозою через дедалі більшу перевагу іспанської.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Тринітаріо Мохеньйо →

Основні слова (87): Тринітаріо Мохеньйо

Вода

une

une

Вогонь

yuku

juku

Сонце

sache

satʃe

Місяць

koje

kohe

Зірка

jreegi

hreːçi

Ніч

yoti

joti

Дощ

tgiwo

tçiwo

Вітер

tektikwo

tektikwo

Земля

moteji

motehi

Камінь

mari

maɾi

Гора

ʼnugʼe mari

ʔnuçʔe maɾi

Мати

meme

meme

Батько

tata

tata

Дочка

chicha

tʃitʃa

Я

nuti

nuti

Ти

piti

piti

Ми

witi

witi

Ім'я

ijare

ihaɾe

Людина

ʼchane

ʔtʃane

Голова

chuti

tʃuti

Око

ugʼa

uçʔa

Вухо

choka

tʃoka

Ніс

siri

siɾi

Рот

jaka

haka

Зуб

oʼe

oʔe

Язик

nene

nene

Рука

wupe

wupe

Ступня

iype

ijpe

Серце

samre

samɾe

Кістка

ʼyopege

ʔʲopeçe

Кров

iti

iti

Любов

emnako

emnako

Дерево

wkugi

wkuçi

Собака

paku

paku

Кішка

mitsi

mitsi

Риба

jimo

himo

Птах

koyre

kojɾe

Яйце

wrayʼa

wɾajʔa

Кінь

kwoyu

kwoju

Дім

peti

peti

Молоко

chenyomo

tʃenʲomo

Мед

mopomo

moˈpomo

Сіль

ʼchewe

ʔtʃewe

Рис

arusu

aɾusu

Залізо

gero

çeɾo

Колесо

karetacho

kaˈretatʃo

Їсти

niko

niko

Пити

ero

ero

Спати

imko

imko

Один

etona

etona

Два

apina

apina

Три

mopona

mopona

Привіт

pejamikpo

pehaˈmikpo

Дякую

rusrupaya

ɾusɾuˈpaja

Добрий

tyuri

curi

Новий

ʼrajru

ʔɾahɾu

Червоний

titsi

titsi

Білий

tjopu

thopu

Чорний

siso

siso

Зелений

jeʼchu

heʔtʃu

Синій

ripu

ɾipu

Цукор

asuka

asuka

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: аравакський

Значення Тринітаріо МохеньйоМова ТеренаАшанінкаАймараШипібо-конівоСхідна гуастекська науатльМаркізька
Вода une /une/ úne /ˈune/ nija /niha/ uma /uma/ jene /hɨnɨ/ atl /atɬ/ vai /vai/
Вогонь yuku /juku/ yúku /ˈjuku/ paamari /paːmaɾi/ nina /nina/ chii /tʃiː/ tlitl /tɬitɬ/ ahi /ahi/
Сонце sache /satʃe/ káxe /ˈkaʃe/ oorya /oːɾja/ inti /inti/ bari /baɾi/ tonati /tonati/ ʻoumati /ʔoumati/
Місяць koje /kohe/ kohê /koˈheː/ kashiri /kaʃiɾi/ phaxsi /pʰaχsi/ oxe /oʂɨ/ metztli /metstɬi/ mahina /mahina/
Зірка jreegi /hreːçi/ hékere /ˈhekeɾe/ impoquiro /impokiɾo/ warawara /waɾawaɾa/ wishti /wiʃtĩ/ sitlali /siˈtɬali/ fetuʻu /fetuʔu/
Ніч yoti /joti/ yóti /ˈjoti/ tsiteni /tsiteni/ aruma /aruma/ yame /jamɨ/ yohuali /jowali/ pō /poː/
Дощ tgiwo /tçiwo/ úko /ˈuko/ inkani /iŋkani/ jallu /ˈxaʎu/ oi /oi/ quiyahuitl /kijawitɬ/ ua /ua/
Вітер tektikwo /tektikwo/ ihunóvoti /ihuˈnowoti/ tampea /tampea/ thaya /ˈtʰaja/ niwe /niwɨ/ ajacatl /ahakatɬ/ metani /metani/
Сторінка 1/8

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap