Bahasa Ciacia

Чіа-чіа

Австронезійська (малайсько-полінезійський, целебська гілка, муна-бутонська група)

Сім’яАвстронезійська (малайсько-полінезійський, целебська гілка, муна-бутонська група) Носії~80–105K (Ethnologue 6b: під загрозою) ПисьмоЛатиниця; хангиль викладають у кількох школах Баубау з 2009 року (неофіційно); раніше — письмо ґундгул, похідне від арабського. КраїниІндонезія (Південно-Східний Сулавесі — південь острова Бутон, Бінонгко, Бату-Атас) Офіційна мованемає; регіональна говірка. Офіційна мова цієї місцевості — індонезійська

Чіа-чіа (Bahasa Ciacia, також південнобутонська) — австронезійська мова підгрупи муна-бутон, якою розмовляють близько 80 000–105 000 осіб в околицях міста Баубау на півдні острова Бутон у провінції Південно-Східний Сулавесі, Індонезія. Фонологічно вона типова для регіону: п’ять голосних, фонематичний гортанний зімкнений (позначається апострофом, як у ka'ana 'дім' і we'e 'вода'), низка преназалізованих зімкнених та імплозивні /ɓ/ і /ɗ/, які звичайне латинське письмо передає лише як прості b і d. Міжнародної слави мова набула 2009 року, коли в Баубау почали викладати її корейським письмом хангиль, відродивши застарілі чамо, як-от ᄫ, для двогубного фрикативного, якого немає в корейській. Цей проєкт завжди був значно скромнішим за свою славу: хангиль використовується лише в школах і на вуличних вказівниках кількох підрайонів, офіційно його так і не запровадили, і переважна більшість текстів чіа-чіа досі записується латиницею. Більшість мовців двомовні з індонезійською, а багато хто послуговується також близькоспорідненою мовою воліо.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Чіа-чіа →

Основні слова (87): Чіа-чіа

Вода

eʼe

eʔe

Вогонь

api

api

Сонце

holeo

holeo

Місяць

vula

βula

Зірка

kalipopo

kalipopo

Ніч

morondo

morondo

Дощ

kia

kia

Вітер

ngoi

ŋoi

Земля

vuta

βuta

Камінь

loko

loko

Гора

gunu

ɡunu

Море

tai

tai

Мати

ina

ina

Батько

ama

ama

Я

indaʼu

indaʔu

Ти

isoʼo

isoʔo

Ми

ingkita / isami

iŋkita / isami

Ім'я

ngea

ŋea

Людина

mia

mia

Голова

pocu

potʃu

Око

mata

mata

Вухо

tolinga

toliŋa

Ніс

ngoʼo

ŋoʔo

Зуб

ngiʼi

ŋiʔi

Язик

ela

ela

Рука

lima

lima

Ступня

kake

kake

Серце

lalo

lalo

Кістка

buku

buku

Кров

rea

rea

Кака

taki

taki

Любов

peʼelu

peʔelu

Дерево

sau

sau

Собака

au

au

Кішка

mbuta

mbuta

Риба

isa

isa

Птах

manumanu

manumanu

Метелик

kalelema

kalelema

Яйце

cikolu

tʃikolu

Кінь

ajara

adʒara

Дім

kaʼana

kaʔana

Сіль

gara

ɡara

Залізо

ase

ase

Книга

boku

boku

Їсти

maʼa

maʔa

Пити

poroku

poroku

Спати

monoko

monoko

Один

ise

ise

Два

rua

rua

Три

tolu

tolu

Чотири

paʼa

paʔa

П'ять

lima

lima

Сто

hacu

hatʃu

Привіт

assalamuʼalaikum

assaˈlamu ʔaˈlajkum

Дякую

tarima kasi

tarima kasi

Добрий

umela

umela

Новий

vukou

βukou

Червоний

modhea

moɗea

Білий

mopute

mopute

Чорний

mokito

mokito

Зелений

moijo

moidʒo

Синій

kakanda

kakanda

Цукор

gola

ɡola

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Австронезійська (малайсько-полінезійський, целебська гілка, муна-бутонська група)

Значення Чіа-чіаМандарТораджа-саданБугійськаФіджійськаПівнічномолукська малайськаБанджарська
Вода eʼe /eʔe/ uai /uai/ uai /uai/ wae /wae/ wai /wai/ aer /aer/ banyu /baɲu/
Вогонь api /api/ api /api/ api /api/ api /api/ buka /mbuka/ api /api/ api /api/
Сонце holeo /holeo/ mata allo /mata alːo/ mata allo /mataʔalːo/ mata esso /mata esːo/ matanisiga /matanisiŋa/ matahari /matahari/ matahari /matahari/
Місяць vula /βula/ bulang /bulaŋ/ bulan /bulan/ uleng /uleŋ/ vula /βula/ bulan /bulan/ bulan /bulan/
Зірка kalipopo /kalipopo/ bittoeng /bittoeŋ/ bintoen /bintoen/ wittoing /wittoiŋ/ kalokalo /kalokalo/ bintang /bintaŋ/ bintang /bintaŋ/
Ніч morondo /morondo/ bongi /boŋi/ bongi /boŋi/ wenni /wənːi/ bogi /mboŋi/ malam /malam/ malam /malam/
Дощ kia /kia/ urang /uˈraŋ/ uran /uˈran/ bosi /ˈbosi/ uca /uða/ ujang /uˈdʒaŋ/ hujan /ˈhudʒan/
Вітер ngoi /ŋoi/ angin /aŋin/ angin /aŋin/ anging /aŋiŋ/ cagi /ðaŋi/ angin /aŋin/ angin /aŋin/
Сторінка 1/8

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap