dorerin Naoero

Науруанська мова

австронезійський (мікронезійський)

Сім’яавстронезійський (мікронезійський) Носії~9.4–10K ПисьмоЛатинська абетка; сучасна стандартна орфографія використовує 30 літер КраїниNauru Офіційна моваОфіційна мова Науру (спільно з англійською з моменту здобуття незалежності в 1968 році)

Науруанська мова (самоназва dorerin Naoero; ISO 639-1: na) — корінна мова Науру, що належить до мікронезійської гілки австронезійської сім'ї. Сучасні порівняльні дослідження виводять її з прамікронезійської, хоча великі внутрішні звукові зміни довго ускладнювали визначення її точного місця в межах гілки. Звукова система розрізняє довготу голосних, містить складні протиставлення губних приголосних і використовує наголос, залежний від ваги складу; через ці особливості давні описи й написання важко тлумачити. Науруанська записується латиницею, але практика коливається між старим місіонерським правописом і пізнішими проєктами реформ, тому варіантні написання лишаються звичними. Конституція не визначає офіційної мови; науруанська зберігає центральне місце в громадській ідентичності й повсякденному житті, тоді як англійська широко використовується в управлінні, торгівлі та освіті, посилюючи тиск на передавання мови між поколіннями.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Науруанська мова →

Основні слова (87): Науруанська мова

Вода

ebȯk

ebɔk

Вогонь

åe

ɒe

Сонце

ekwan

ekwan

Місяць

maraman

maraman

Зірка

edetang

edetaŋ

Ніч

ebům

eˈbɨm

Дощ

weron

weron

Вітер

engin

eŋin

Камінь

epe

epe

Море

ijited

ijited

Мати

inen

inen

Батько

etȯngin

etɔŋin

Я

anga

aŋa

Ти

auwe

auwe

Ми

adei / amei

adei / amei

Ім'я

eg

eŋ

Людина

engame

eŋame

Голова

itub

itub

Око

eme

eme

Вухо

iyungen

ijuŋen

Ніс

bodin

bodin

Зуб

imwi

imʷi

Язик

eo

eo

Рука

ebe

ebe

Ступня

eana

eana

Серце

idiruko

idiruko

Кістка

rȯn

rɔn

Кров

ra

ra

Любов

ebonu

ebonu

Дерево

imin ero

imin ero

Собака

robar

roˈbaːr

Кішка

—

—

Риба

iů

iɨ

Птах

imin ȯeta

imin ɔeta

Яйце

epaitdomo

epaitdomo

Дім

ewak

ewak

Сіль

ebaratjited

ebaratjited

Колесо

ekabiroro

ekabirɔrɔ

Їсти

ijeiji

ijeiji

Пити

eren

eren

Спати

mijimij

mijimij

Один

aikwen

aikwen

Два

aro

aro

Три

aiju

aiju

П'ять

aijimeo

aijimeo

Сто

aibu

aibu

Привіт

ekamawir omo

ekamawir omo

Дякую

tubwa kor

tubwa kor

Добрий

omo

omo

Новий

etaimeduw

etaimeduw

Червоний

ȯmwirara

ɔmʷirara

Білий

bərəbər

bərəbər

Чорний

etangang

etaŋaŋ

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: австронезійський (мікронезійський)

Значення Науруанська моваЧіа-чіаБатак-АнгколаПукапуканськаГайоТетумМусі
Вода ebȯk /ebɔk/ eʼe /eʔe/ aek /aek/ wai /wai/ weih /weih/ bee /beː/ ayek /ajek/
Вогонь åe /ɒe/ api /api/ api /api/ awi /awi/ rara /ɾaɾa/ ahi /ahi/ api /api/
Сонце ekwan /ekwan/ holeo /holeo/ mata ni ari /mata ni ari/ la /la/ matanlo /matanlo/ loron /loɾon/ matahari /matahari/
Місяць maraman /maraman/ vula /βula/ bulan /bulan/ malama /malama/ ulen /ulən/ fulan /fulan/ bulan /bulan/
Зірка edetang /edetaŋ/ kalipopo /kalipopo/ bintang /bintaŋ/ wetū /wetuː/ bintang /bintaŋ/ fitun /ˈfitun/ bintang /bintaŋ/
Ніч ebům /eˈbɨm/ morondo /morondo/ borngin /borŋin/ pō /poː/ klam /klam/ kalan /kalan/ malem /maləm/
Дощ weron /weron/ kia /kia/ udan /uˈdan/ ua /ua/ uren /uˈrən/ udan /ˈudan/ ujan /uˈdʒan/
Вітер engin /eŋin/ ngoi /ŋoi/ angin /aŋin/ matangi /mataŋi/ kuyu /kuju/ anin /ˈanin/ angin /aŋin/
Сторінка 1/7

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap