Фіджійська

Фіджійська мова (Na Vosa Vakaviti) — східнофіджійська австронезійська мова, за конституцією 2013 року офіційна на Фіджі (поряд з англійською та фіджійською гінді), близько 640 тис. мовців приблизно на 330 островах архіпелагу. Літературна фіджійська спирається на діалект Бау (острів Бау, історичний політичний центр). Лінгвістично вона прикметна протиставленням інклюзивного та ексклюзивного «ми» (keimami «ми без тебе» проти eda «ми з тобою»), паукальним числом — у давніших описах його називають троїстим, — що додається до однини, двоїни та множини й дає чотиричленне протиставлення, розгалуженою системою посесивних класифікаторів, які розрізняють їстівне, питне, родинне й загальне володіння, та складною вокативно-локативною відмінковою системою. Латинську орфографію розробили методистські місіонери у 1830-х роках, і найпомітніша її риса — те, що преназалізовані зімкнені записуються одиничними літерами, а не диграфами: b /ᵐb/, d /ⁿd/, q /ᵑɡ/, а також g для простого /ŋ/ і c для /ð/; довготу голосного позначає макрон. Методистська фіджійська Біблія (Новий Заповіт 1847 року, повна Біблія 1864 року) закріпила літературну мову. Потужна усна традиція меке (проспіваної танцювальної оповіді) та баті (воїнського епосу) зберігає традиційне знання.

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Фіджійська →