Woleaian

Волеаійська

австронезійський (мікронезійський)

Сім’яавстронезійський (мікронезійський) Носії~1.7–5K L1 (рідна) ПисьмоЛатиниця / Woleai syllabary (Caroline Island Script, c. 1910–c. 1950, not encoded) КраїниMicronesia Офіційна моваОфіційна мова в регіоні Волеаї, штат Яп, Федеративні Штати Мікронезії; на загальнодержавному рівні ФШМ не є офіційною

Волеаї — ядерно-чуукська мова океанійської гілки австронезійської родини, поширена на островах Волеаї, Еауріпік, Фараулеп, Іфалік, Елато й Ламотрек у штаті Яп Федеративних Штатів Мікронезії, а також у діаспорі. Нещодавні польові дослідження оцінюють кількість носіїв у 3 000–6 000 і описують шість близькоспоріднених різновидів, пов'язаних з окремими атолами. На зовнішніх островах передавання залишається стійким: діти засвоюють волеаї як першу мову, і вона переважає в більшості повсякденних сфер, тому новітні дослідження не вважають її загроженою. Мова має багату систему голосних, числівникові та присвійні класифікатори й гнучкий, але переважно агенс–дієслово–пацієнс порядок. Сучасне письмо використовує правописи на основі латиниці; місцеве складове письмо, колись уживане переважно для оздоблення й ритуалів, майже зникло до кінця XX століття.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Волеаійська →

Основні слова (87): Волеаійська

Вода

shal

ʃalʉ

Вогонь

yaf

jaːfi

Сонце

yal

jal

Місяць

meram

meɻame

Зірка

fius

fʉːs

Ніч

bong

boːŋi

Дощ

ut

uːte

Вітер

yang

jaːŋi

Земля

bbel

bːəlʉ

Камінь

faiu

faːʉ

Гора

taiit

taiːt

Море

metaw

metaw

Мати

sila

sila

Батько

tema

tema

Я

gaang

ɡaːŋ

Ти

geel

ɡeːle

Ми

giish / gaamam

ɡiːʃ / ɡaːmam

Ім'я

it

iːt

Людина

yaremat

jaɻemat

Голова

shimw

ʃimʷ

Око

mat

maːte

Вухо

taling

taliŋa

Ніс

boot

boːti

Рот

yaw

jaw

Зуб

ngi

ŋiː

Язик

lew

leːwe

Рука

paiu

paːʉ

Ступня

peshe

peʃe

Серце

bun

buno

Кістка

shiu

ʃiu

Кров

cha

tʃa

Кака

pag

paɡ

Любов

ffageo

fːaɡœː

Дерево

ira

iɻa

Собака

gelaag

ɡelaːɡu

Кішка

gaatu

ɡaːtu

Риба

ig

iːɡe

Птах

mal

malʉ

Метелик

libegibeg

libeɡibeɡ

Яйце

siugiun

sʉɡʉn

Кінь

yoas

jɒs

Дім

imw

iːmʷe

Молоко

milik

milik

Сіль

gasiiga

ɡasiːɡa

Вино

waain

waːine

Рис

peraas

peɻaːs

Залізо

paarang

paːɻaŋ

Книга

baabiyor

baːbijoɻ

Їсти

mwongo

mʷoŋo

Пити

iul

ʉlʉ

Один

yeta

jeta

Два

riuwa

ɻʉwa

Три

yeli

jeli

Чотири

fangi

faŋi

П'ять

lima

lima

Привіт

faiisho

faiːʃo

Дякую

—

—

Добрий

gach

ɡatʃʉ

Новий

feo

fœː

Червоний

cha

tʃa

Білий

besh

beʃe

Чорний

chochoal

tʃotʃɒl

Зелений

gaaraweraw

ɡaːɻaweɻaw

Синій

gaaraweraw

ɡaːɻaweɻaw

Чай

tti

tːi

Кава

koofi

koːfi

Апельсин

gurugur

ɡuɻuɡuɻu

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: австронезійський (мікронезійський)

Значення ВолеаійськаЧууцькаЯпськаКірибатіСамоанськаТувалуТонганська
Вода shal /ʃalʉ/ kkónik /kːonik/ raen /raen/ ran /ɾan/ vai /vai/ vai /vai/ vai /vai/
Вогонь yaf /jaːfi/ ekkei /ekːei/ nifiy /nifij/ ai /ai/ afi /afi/ afi /afi/ afi /afi/
Сонце yal /jal/ akkar /akːaɾ/ yalʼ /jalʼ/ taai /taːi/ lā /laː/ laa /laː/ laʻā /laʔaː/
Місяць meram /meɻame/ maram /maɾam/ pul /pul/ namwakaina /namʷakaina/ māsina /maːsina/ masina /masina/ māhina /maːhina/
Зірка fius /fʉːs/ fúú /fɨː/ tʼuuf /tʼuːf/ itoi /iˈtoi/ fetū /fetuː/ fetū /fetuː/ fetuʻu /fetuʔu/
Ніч bong /boːŋi/ pwiin /pʷiːn/ neapʼ /nɛapʼ/ bong /boŋ/ pō /poː/ pō /poː/ pō /poː/
Дощ ut /uːte/ wúút /wɨːt/ nʼuw /nʔuw/ karau /kaˈɾau/ ua /ua/ ua /ua/ ʻuha /ʔuha/
Вітер yang /jaːŋi/ eng /eŋ/ nifeng /nifɛŋ/ ang /aŋ/ matagi /mataŋi/ matagi /mataŋi/ matangi /mataŋi/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap