Noongar wangkiny
Нунгар
пама-ньюнгський
Нунгар (також ньюнгар, ваджук, ваджак) — мова народу нунгар, традиційних власників південно-західного кута Західної Австралії (від Джералдтона на південь до Есперанса й Олбані). Нація нунгар охоплює 14 підгруп (Whadjuk, Yued, Ballardong, Wilman, Kaneang, Wardandi, Nyaki Nyaki, Bibbulmun, Pibelmen, Pinjareb, Wudjari, Mineng, Goreng, Njungar), які розмовляють взаємозрозумілими різновидами нунгар. Сильно постраждавши від колонізації (громади нунгар у Перті мали європейські контакти з 1829 року), мова майже зникла, але Noongar Boodjar Language Centre та South West Aboriginal Land and Sea Council очолюють активне відродження з 1990-х років. Сьогодні є близько 370 вільних мовців і близько 3000 тих, хто володіє частково; нунгар викладають у деяких школах Перта.
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Нунгар
Джерела
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: пама-ньюнгський
| Значення | Нунгар | Пінтупі-Лурича | Марту-ванка | Пітьянтьятьяра | Валмаджаррі | Нанда | Лардил |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | kep /kep/ | kapi /kapi/ | kapi /kapi/ | kapi /kapi/ | ngapa /ˈŋapa/ | kapi /kapi/ | nguka /ŋuka/ |
| Вогонь | kaarl /kaːɻl/ | waru /waɻu/ | waru /waɻu/ | waru /waɻu/ | warlu /ˈwaɭu/ | warla /waɻla/ | nyuda /ɲuda/ |
| Сонце | ngangk /ŋaŋk/ | tjintu /cintu/ | jirntu /ciɳʈu/ | tjintu /cintu/ | purangu /puɻaŋu/ | wurʼa /wuɾʔa/ | warrka /waɾka/ |
| Місяць | miyak /mijak/ | pira /piɻa/ | panyalpa /paɲalpa/ | pira /piɻa/ | yakarn /jakaɳ/ | kanyala /kaɲala/ | kirdikir /kiɖikir/ |
| Зірка | djinda /dʒinda/ | kililpi /kiˈlilpi/ | kurtalya /kuʈaʎa/ | kililpil /kiˈlilpil/ | wirl /wiɭ/ | indiya /indija/ | kuwa thungal /kuwa θuŋal/ |
| Ніч | kedalak /kedalak/ | munga /muŋa/ | munga /muŋa/ | munga /muŋa/ | pukanya /pukaɲa/ | maru /maru/ | nata /nata/ |
| Дощ | booron /boːɻon/ | — | — | mina /ˈmina/ | ngapa /ˈŋapa/ | pundu /pundu/ | — |
| Вітер | marr /maɾ/ | walpa /walpa/ | walypa /waʎpa/ | walpa /walpa/ | walypa /ˈwaʎpa/ | uudinu /uudinu/ | — |
| Земля | boodja /budʒa/ | manta /manta/ | manta /manta/ | manta /manta/ | nguwa /ˈŋuwa/ | — | — |
| Камінь | boya /boja/ | puḻi /puɭi/ | yapu /japu/ | apu /apu/ | pamarr /ˈpamar/ | — | — |
| Гора | kard /kaɖ/ | puḻi katu /puɭi katu/ | — | puḻi /ˈpuɭi/ | — | — | — |
| Море | wardarn /waɖaɻn/ | yuru /juɻu/ | kujungurru /kucuŋuru/ | uṟu puḻka /uru puɭka/ | jawurlata /ˈɟawuɭata/ | — | — |
| Мати | ngangk /ŋaŋk/ | ngunytju /ŋuɲcu/ | yipi /jipi/ | ngunytju /ŋuɲcu/ | ngamaji /ŋaˈmaɟi/ | ngamaji /ŋamadʒi/ | ngama /ŋama/ |
| Батько | maam /maːm/ | mama /mama/ | mama /mama/ | mama /mama/ | ngarpu /ŋaɻpu/ | kuthurra /kutʰuɻa/ | kantha /kan̪t̪a/ |
| Дочка | nap /nap/ | yuṉṯalpa /juɳʈalpa/ | yurntalpa /juɳʈalpa/ | uṉṯal /uɳʈal/ | kurntal /ˈkuɳʈal/ | yurdu /juɖu/ | — |
| Я | ngany /ŋaɲ/ | ngayulu /ŋajulu/ | ngayu /ŋaju/ | ngayulu /ŋajulu/ | ngaju /ŋaɟu/ | ngayi /ŋaji/ | ngada /ŋada/ |
| Ти | noonook /nunuk/ | nyuntu /ɲuntu/ | nyuntu /ɲuntu/ | nyuntu /ɲuntu/ | nyuntu /ɲuntu/ | nyini /ɲini/ | nyingki /ɲiŋki/ |
| Ми | ngalak /ŋalak/ | nganana /ŋanaɳa/ | — /—/ | nganana /ŋanaɳa/ | ngalimpa / nganimpa /ŋalimpa / ŋanimpa/ | ngayinu /ŋajinu/ | ngakuli / nyali /ŋakuli / ɲali/ |
| Ім'я | kwerl /kweɻl/ | yini /jini/ | yini /jini/ | ini /ini/ | yini /jini/ | yini /jini/ | nyunda /ɲunda/ |
| Голова | kaat /kaːt/ | kata /kata/ | kata /kata/ | kata /kata/ | jurlu /ˈɟuɭu/ | — | — |
| Око | mel /mel/ | kuru /kuɻu/ | kuru /kuɻu/ | kuru /kuɻu/ | mil /mil/ | kuru /kuɻu/ | kuwa /kuwa/ |
| Вухо | dwonga /dwoŋa/ | pina /pina/ | pina /pina/ | pina /pɪnɐ/ | pina /ˈpina/ | wurtka /wuʈka/ | — |
| Ніс | moolya /muːʎa/ | mulya /muʎa/ | mulya /muʎa/ | mulya /ˈmulja/ | punul /ˈpunul/ | muttha /mut̪a/ | — |
| Рот | daa /daː/ | tjaa /caː/ | jaa /caː/ | tjaa /caː/ | — | ngarnmanu /ŋaɳmanu/ | — |
| Зуб | ngorlak /ŋoɻlak/ | katiti /katiti/ | yirra /jira/ | katiti /katiti/ | lirra /lira/ | idaji /idadʒi/ | kadma leman /kadma leman/ |
| Язик | djaaliny /dʒaːliɲ/ | tjalinypa /caliɲpa/ | jarlinypa /caɭiɲpa/ | tjalinypa /caliɲpa/ | jalany /ɟalaɲ/ | thalanyu /t̪alaɲu/ | jalda leman /dʒalda leman/ |
| Рука | mar /maɻ/ | mara /maɻa/ | mara /maɻa/ | mara /maɻa/ | kurrapa /kurapa/ | mara /maɻa/ | marlda /maɭda/ |
| Ступня | djen /dʒen/ | tjina /cina/ | jina /cina/ | tjina /cɪnɐ/ | jina /ˈɟina/ | yina /jina/ | jaa /dʒaː/ |
| Серце | koort /koːʈ/ | kututu /kututu/ | kurturtu /kuʈuʈu/ | kurunpa /kuɻunpa/ | turlpu /ˈtuɭpu/ | pulpara /pulpaɻa/ | bulja /buldʒa/ |
| Кістка | kwetj /kʷec/ | tarrka /taɾka/ | tarrka /tarka/ | tarka /taɻka/ | kiji /kiɟi/ | mambu /mambu/ | kadma /kadma/ |
| Кров | ngoop /ŋup/ | milkali /milkali/ | miji /miɟi/ | milkali /milkali/ | nungu /nuŋu/ | nguba /ŋuba/ | kanda /kanda/ |
| Любов | djaadjam /dʒaːdʒam/ | mukulya /mukuʎa/ | mukulyu /mukuʎu/ | mukulya /mukuʎa/ | — /—/ | kanyji /kaɲdʒi/ | — /—/ |
| Дерево | boorn /boːɻn/ | punu /punu/ | warta /waʈa/ | punu /punu/ | mana /mana/ | parntany /paɳʈaɲ/ | thungal /θuŋal/ |
| Собака | dwert /dweɻt/ | papa /papa/ | papa /papa/ | papa /papa/ | kunyarr /kuˈɲar/ | kuwiyarl /kuwijaɻl/ | ngawa /ŋawa/ |
| Кішка | — /—/ | pusi /pusi/ | — /—/ | pusi /pusi/ | miyawu /mijawu/ | paka /paka/ | — /—/ |
| Риба | djildjit /dʒilcit/ | piitji /piːʈi/ | yurta /juʈa/ | antipina /antipina/ | kapi /kapi/ | wiitya /wiːca/ | yaka /jaka/ |
| Птах | djert /dʒeɻt/ | tjuḻpu /cuɭpu/ | pilurnpa /piluɳpa/ | tjulpu /ˈcuɭpu/ | jiriki /ˈɟiɻiki/ | — | — |
| Метелик | bindibindi /bindibindi/ | pintapinta /pintapinta/ | — | pinta-pinta /pintapinta/ | pirrpirntipirnti /pirpiɳʈipiɳʈi/ | ngaabeera /ŋaːbeːra/ | — |
| Яйце | noorook /nuɻuk/ | ngampu /ŋampu/ | ngampu /ŋampu/ | ngampu /ŋampu/ | kampiny /kampiɲ/ | — | — |
| Дім | miya /mija/ | ngurra /ŋuɾa/ | ngurra /ŋura/ | ngura /ŋuɻa/ | mayaru /majaɻu/ | nhurra /ɳuɻa/ | ngambirr /ŋambir/ |
| Мед | ngook /ŋuk/ | ngalypuru /ŋaʎpuɻu/ | karluwari /kaɭuwaɻi/ | tjuratja /ˈcuɾaca/ | karlaka /ˈkaɭaka/ | — | — |
| Сіль | djallam /dʒalam/ | paṉṯu /paɳʈu/ | juulu /cuːlu/ | tjaltu /caltu/ | — | — | — |
| Вино | kawoon /kawun/ | wayina /wajina/ | wama /wama/ | waina /waina/ | wayin /ˈwajin/ | — | — |
| Книга | mili-mili /milimili/ | piipa /piːpa/ | mirlimirli /miɭimiɭi/ | nyiri /ɲiɻi/ | — | — | — |
| Їсти | ngarn /ŋaɻn/ | ngalkuni /ŋalkuni/ | ngalku- /ŋalku/ | ngalkuni /ŋalkuni/ | ngarnu /ŋaɳu/ | ngarna /ŋaɻna/ | jitha /dʒiθa/ |
| Пити | ngarn /ŋaɻn/ | tjikini /cikini/ | jikirnu /cikiɳu/ | tjikini /cikini/ | ngarnu /ŋaɳu/ | nyuna /ɲuna/ | kurdama /kuɖama/ |
| Спати | bidjar /bidʒaɻ/ | kunkunpa /kunkunpa/ | kunyalarri- /kuɲalari/ | kunkunarinyi /kuŋkunaɻiɲi/ | manyan /ˈmaɲan/ | wuupata /wuːpata/ | — |
| Один | keny /keɲ/ | kutju /kucu/ | kuju /kucu/ | kutju /kucu/ | layi /laji/ | kuyu /kuju/ | warnge /waɾŋe/ |
| Два | koodjal /kudʒal/ | kutjarra /kucaɾa/ | kujarra /kucara/ | kutjara /kucaɻa/ | kurriny /kuriɲ/ | wuthada /wut̪ada/ | kiyarrng /kijaɾŋ/ |
| Три | dambart /dambaʈ/ | tjirripala /ciripala/ | yurri /juri/ | maṉkurpa /maɳkuɻpa/ | mungkartu /muŋkaʈu/ | marnngurdu /maɳŋuɖu/ | mungkalan /muŋkalan/ |
| Чотири | koodjal koodjal /kudʒal kudʒal/ | puupala /puːpala/ | puu /puː/ | kutjara kutjara /kucaɻa kucaɻa/ | — | — | — |
| П'ять | maar /maːɻ/ | payipala /pajipala/ | payip /pajip/ | kutjara maṉkurpa /kucaɻa maɳkuɻpa/ | — | — | — |
| Привіт | kaya /kaja/ | palya /paʎa/ | — /—/ | palya /paʎa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Дякую | yaangka /jaːŋka/ | palya /paʎa/ | — /—/ | palya /paʎa/ | — /—/ | — /—/ | — /—/ |
| Добрий | kwobidak /kwobidak/ | palya /paʎa/ | palya /paʎa/ | palya /paʎa/ | wulyu /wuʎu/ | walykumarra /waʎkumaɻa/ | kuba /kuba/ |
| Новий | yinyang /jiɲaŋ/ | kuwarritja /kuwaɾica/ | jalykarra /caʎkara/ | nyuwana /ɲuwana/ | jalangjalang /ˈɟalaŋɟalaŋ/ | — | — |
| Червоний | mirda /miɖa/ | yulpa /julpa/ | miji-miji /miɟimiɟi/ | tjitintjitinpa /tʃitintʃitinpa/ | ngirljarti /ŋiɭɟaʈi/ | marniwidi /maɳiwidi/ | kandukan /kandukan/ |
| Білий | djardak /dʒaɖak/ | piranpa /piɾanpa/ | ngintarlpa /ŋintaɭpa/ | piranpa /piɾanpa/ | parpjarti /ˈpaɻpɟaɻti/ | wilidi /wilidi/ | — |
| Чорний | moorn /moːɻn/ | maru /maɻu/ | — | maṟu /maɻu/ | kurnkurn /kuɳkuɳ/ | — | — |
| Зелений | nodjam dordong /nodʒam doɖoŋ/ | kuriinwana /kuɻiːnwana/ | yukuri-yukuri /jukuɻijukuɻi/ | ukiṟi-ukiṟi /ukiɻiukiɻi/ | — | — | — |
| Синій | wooyan /wujan/ | puluuwana /puluːwana/ | maru-maru /maɻumaɻu/ | puluwana /puluwana/ | — | — | — |
Сторінка 1/8
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap