Proto-Ryukyuan
Прарюкюська
Японська (рюкюська) · історичний / прихований різновид
Прарюкюська мова (PR) — реконструйований спільний предок усіх рюкюських мов (окінавська, міяко, яеяма, йонаґуні). Pellard (2015) відносить відокремлення від материкової японської (Japonic) не пізніше ніж до X століття; опубліковані оцінки коливаються від 500 до 996 р. н. е., а заселення островів припадає на період прото-Ґусуку, X–XII століття. До характерних рюкюських інновацій належать *teda «сонце» (пор. японське *pi), *kimu «серце/печінка» (пор. японське *kokoro), *maja «кіт» (пор. японське *neko) — наявні в сучасних окінавській/міяко/яеяма. Реконструкція дотримується порівняльного методу, застосованого до 4 рюкюських гілок.
Де нею розмовляють
Основні слова (87): Прарюкюська
Джерела
- Pellard, Thomas (2015) The linguistic archeology of the Ryukyu Islands. In Heinrich, Miyara & Shimoji (eds), Handbook of the Ryukyuan Languages: History, Structure, and Use, 13-37. Berlin: De Gruyter Mouton
- Thorpe, Maner L. (1983) Ryukyuan language history. PhD dissertation, University of Southern California
Порівняння слів
Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Японська (рюкюська)
| Значення | Прарюкюська | Давньояпонська | Праяпонська мова | Японська періоду Хейан | Мійяко | Середньояпонська | Яеяма |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | *midu /midu/ | 水 /midu/ | *mentu /mentu/ | 水 /midu/ | 水 /midzɨ/ | 水 /midu/ | 水 /midzɨ/ |
| Вогонь | *pii /piː/ | 火 /pi/ | *poy /poy/ | 火 /ɸi/ | 火 /pɨː/ | 火 /ɸi/ | 火 /pɨː/ |
| Сонце | *teda /teda/ | 日 /pi/ | *pi /pi/ | 日 /ɸi/ | てぃだ /tida/ | 日 /ɸi/ | てぃだ /tida/ |
| Місяць | *tuki /tuki/ | 月 /tukï/ | *tukuy /tukuy/ | 月 /tukï/ | 月 /tsɨkɨ/ | 月 /tuki/ | 月 /tsɨkɨ/ |
| Зірка | *posi /posi/ | 星 /posi/ | *pəsi /pəsi/ | 星 /ɸosi/ | ぷすぃ /pusɿ/ | 星 /ɸoɕi/ | ぷし /puɕi/ |
| Ніч | *yoru /joru/ | 夜 /jo/ | *yo /jo/ | 夜 /joru/ | 夜 /juɨ/ | 夜 /joru/ | ゆる /juɾu/ |
| Дощ | *ame /ame/ | 雨 /amə/ | *amay /amay/ | 雨 /ame/ | 雨 /ami/ | 雨 /ame/ | 雨 /ami/ |
| Сніг | *yuki /juki/ | 雪 /juki/ | *yoki /joki/ | 雪 /juki/ | — | 雪 /juki/ | — |
| Вітер | *kaze /kaze/ | 風 /kadze/ | *kansay /kansay/ | 風 /kadze/ | 風 /kadʑi/ | 風 /kadze/ | 風 /kadʑi/ |
| Земля | *tuti /tuti/ | 土 /tuti/ | *tuti /tuti/ | 土 /tuti/ | むた /mta/ | 土 /tuti/ | んた /nta/ |
| Камінь | *isi /isi/ | 石 /isi/ | *isoi /isoi/ | 石 /isi/ | 石 /isɿ/ | 石 /iɕi/ | 石 /iʃi/ |
| Гора | *yama /jama/ | 山 /jama/ | *yama /jama/ | 山 /jama/ | 山 /jama/ | 山 /jama/ | 山 /jama/ |
| Море | *omi /omi/ | 海 /umi/ | *omi /omi/ | 海 /umi/ | 海 /im/ | 海 /umi/ | 海 /tumoːrɨ/ |
| Мати | *amma /amma/ | 母 /papa/ | *papa /papa/ | 母 /ɸaɸa/ | あんな /anna/ | 母 /ɸaɸa/ | あっぱ /appa/ |
| Батько | *aja /aja/ | 父 /titi/ | *titi /titi/ | 父 /titi/ | 父 /ɨdza/ | 父 /titi/ | あっちゃ /attʃa/ |
| Я | *wa /wa/ | 吾 /wa/ | *wa /wa/ | 我 /waɾe/ | ばん /baɴ/ | 我 /waɾe/ | ばぬ /banu/ |
| Ти | *ura /ura/ | 汝 /na/ | *na /na/ | 汝 /nare/ | っゔぁ /v̩va/ | 汝 /nandʑi/ | わー /waː/ |
| Ми | — /—/ | 我等 /ware/ | — /—/ | 我等 /waɾeɾa/ | ばんた /banta/ | 我等 /waɾeɾa/ | ばんだ /banda/ |
| Ім'я | *na /na/ | 名 /na/ | *na /na/ | 名 /na/ | なー /naː/ | 名 /na/ | なー /naː/ |
| Людина | *pito /pito/ | 人 /pito/ | *pitə /pitə/ | 人 /ɸito/ | 人 /psɨtu/ | 人 /ɸito/ | 人 /pi̥tu/ |
| Голова | *atama /atama/ | 頭 /kasira/ | *kasira /kasira/ | 頭 /kasiɾa/ | かなまイ /kanamaɨ/ | 頭 /kaɕiɾa/ | 頭 /tsɨburu/ |
| Око | *mii /miː/ | 目 /mə/ | *may /may/ | 目 /me/ | 目 /miː/ | 目 /me/ | 目 /miː/ |
| Вухо | *mimi /mimi/ | 耳 /mimi/ | *mimi /mimi/ | 耳 /mimi/ | 耳 /mim/ | 耳 /mimi/ | 耳 /mimi/ |
| Ніс | *pana /pana/ | 鼻 /pana/ | *pana /pana/ | 鼻 /ɸana/ | 鼻 /pana/ | 鼻 /ɸana/ | 鼻 /pana/ |
| Рот | *kuti /kuti/ | 口 /kuti/ | *kutui /kutui/ | 口 /kuti/ | 口 /futsɨ/ | 口 /kutɕi/ | 口 /ɸu̥tsɨ/ |
| Зуб | *pa /pa/ | 歯 /pa/ | *pa /pa/ | 齒 /ɸa/ | ぱー /paː/ | 齒 /ha/ | ぱー /paː/ |
| Язик | *sita /sita/ | 舌 /sita/ | *sita /sita/ | 舌 /sita/ | すだ /sɨda/ | 舌 /ɕita/ | すぃた /sɨta/ |
| Рука | *tii /tiː/ | 手 /te/ | *ta /ta/ | 手 /te/ | 手 /tiː/ | 手 /te/ | 手 /tiː/ |
| Ступня | *asi /asi/ | 足 /asi/ | *asi /asi/ | 足 /asi/ | ぱぎ /paɡɨ/ | 足 /aɕi/ | ぱん /paɴ/ |
| Серце | *kimu /kimu/ | 心 /kəkərə/ | *kəkərə /kəkərə/ | 心 /kokoɾo/ | 肝 /kɨmu/ | 心 /kokoɾo/ | 肝 /kɨmu/ |
| Кістка | *poni /poni/ | 骨 /pone/ | *pone /pone/ | 骨 /ɸone/ | 骨 /puni/ | 骨 /ɸone/ | 骨 /puni/ |
| Кров | *ti /ti/ | 血 /ti/ | *ti /ti/ | 血 /ti/ | あかつ /akatsɨ/ | 血 /tɕi/ | つぃ /tsɨ/ |
| Кака | *kuso /kuso/ | 屎 /kuso/ | *kuso /kuso/ | くそ /kuso/ | くす /kusu/ | くそ /kuso/ | くす /kusu/ |
| Любов | — /—/ | 加奈志 /kanasi/ | *suk- /suk/ | 恋 /koɸi/ | — /—/ | 愛 /ai/ | 情き /nasaki/ |
| Дерево | *kii /kiː/ | 木 /kï/ | *kəy /kəy/ | 木 /kï/ | 木 /kiː/ | 木 /ki/ | 木 /kiː/ |
| Собака | *in /in/ | 犬 /inu/ | *enu /enu/ | 犬 /inu/ | 犬 /iɴ/ | 犬 /inu/ | 犬 /iɴ/ |
| Кішка | *maja /maja/ | — /—/ | — /—/ | 貓 /neko/ | 猫 /maju/ | 貓 /neko/ | 猫 /majaː/ |
| Риба | *iwo /iwo/ | 魚 /uwo/ | *iwo /iwo/ | 魚 /iwo/ | いず /ɨdzu/ | 魚 /uwo/ | いずぃ /idzɨ/ |
| Птах | *tori /tori/ | 鳥 /tori/ | *təri /təri/ | 鳥 /toɾi/ | 鳥 /tuɨ/ | 鳥 /toɾi/ | 鳥 /turɨ/ |
| Яйце | *koga /koɡa/ | 卵 /kapiɡo/ | — | 卵 /kaɸiɡo/ | とぅなか /tunaka/ | 卵 /tamaɡo/ | 卵 /tunaɡa/ |
| Кінь | *Cma /Cma/ | 馬 /uma/ | *uma /uma/ | 馬 /uma/ | ぬーま /nuːma/ | 馬 /uma/ | 馬 /ɴma/ |
| Дім | *yaa /jaː/ | 家 /ipey/ | *ipay /ipay/ | 家 /iɸe/ | 家 /jaː/ | 家 /iɸe/ | 家 /jaː/ |
| Сіль | *masio /masio/ | 塩 /sipo/ | *sipo /sipo/ | 塩 /siwo/ | 真塩 /maːsu/ | 塩 /ɕiwo/ | 真塩 /maːsu/ |
| Рис | *kome /kome/ | 米 /kəmey/ | *kəmay /kəmay/ | 米 /kome/ | — | 米 /kome/ | 米 /mai/ |
| Шовк | *ito /ito/ | きぬ /kinu/ | — | 絹 /kinu/ | — | 絹 /kinu/ | — |
| Їсти | *kam- /kam/ | 多夫 /tabu/ | *kupa- /kupa/ | 食ふ /kuɸu/ | 食ー /foː/ | 食ふ /kuɸu/ | 食い /ɸai/ |
| Пити | *num- /num/ | 能牟 /nəmu/ | *nəm- /nəm/ | 飲む /nomu/ | 飲み /num/ | 飲む /nomu/ | 飲み /numi/ |
| Спати | *nebur- /nebur/ | 寝 /nu/ | *ne- /ne/ | 寢 /nu/ | — | 寢る /nuru/ | — |
| Один | *pitu /pitu/ | 比登都 /pitətu/ | *pitə /pitə/ | 一つ /ɸitotu/ | 一つ /psɨtiːtsɨ/ | 一つ /ɸitotu/ | 一つ /pi̥tiːdzɨ/ |
| Два | *puta /puta/ | 二 /puta/ | *puta /puta/ | 二 /ɸutatu/ | ふたーつ /ftaːtsɿ/ | 二 /ni/ | ふたーち /ɸutaːtɕi/ |
| Три | *mi /mi/ | 三 /mitu/ | *mi /mi/ | 三 /mi̥tsu/ | みーつ /mɨːtsɨ/ | 三 /mitsu/ | みーち /miːtɕi/ |
| Чотири | *yo /jo/ | 四 /jətu/ | *yə /yə/ | 四 /jotu/ | 四つ /juːtsɨ/ | 四 /jotsu/ | 四つ /juːtɕi/ |
| П'ять | *itu /itu/ | いつ /itu/ | *itu /itu/ | 五つ /itutu/ | 五つ /itsɨtsɨ/ | 五つ /itutu/ | 五つ /itsɨtsɨ/ |
| Привіт | — /—/ | — /—/ | — /—/ | あなかしこ /anakasiko/ | — /—/ | 御機嫌よろしう /ɡokiɡen joroɕiu/ | くよーなーら /kujoːnaːɾa/ |
| Дякую | — /—/ | — /—/ | — /—/ | 忝なし /katadikenaɕi/ | たんでぃがーたんでぃ /tandiɡaːtandi/ | 忝し /katadʑikenaɕi/ | みーふぁいゆー /miːɸaijuː/ |
| Добрий | *masi /masi/ | 与之 /josi/ | *yə /yə/ | 良し /joɕi/ | — /—/ | 良し /joɕi/ | かいしゃーん /kaiʃaːɴ/ |
| Новий | *mii- /miː/ | 新し /aratasi/ | *nipi- /nipi/ | 新たし /aɾatasi/ | みㇲ゙ /miz̩/ | 新し /ataɾaɕi/ | みぃーさん /mɨːsaɴ/ |
| Червоний | *aka /aka/ | 赤し /akasi/ | *aka /aka/ | 赤し /akaɕi/ | あか /aka/ | 赤し /akaɕi/ | あかさーん /akasaːɴ/ |
| Білий | *siro /siro/ | 白し /sirosi/ | *siro /siro/ | 白し /siɾosi/ | — | 白し /ɕiɾoɕi/ | — |
| Чорний | *kuro /kuro/ | 黒し /kurosi/ | *kuro /kuro/ | 黒し /kuɾoɕi/ | — | 黒し /kuɾoɕi/ | っふさん /ɸɸusaɴ/ |
Сторінка 1/8
Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree
Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.
Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap