中世日本語

Середньояпонська

Японська · історичний / прихований різновид

Сім’яЯпонська Носіївимерлий (~1185-1603 н. е. — епохи Камакура/Муроматі/Адзуті-Момояма) ПисьмоКандзі + Хірагана + Катакана Країнисередньовічна Японія Офіційна моваімператорський двір Кіото / сьоґунати Камакура/Муроматі Життєздатністьмертва ISO 639-3ojp

Середньояпонська мова (періоди Камакура/Муроматі, ~1185-1603) — перехідний етап між пізньостарояпонською мовою доби Хейан і ранньоновояпонською мовою доби Едо. Найкраще засвідчена через «Хейке-моноґатарі» (~1240), «Цурезуреґуса» (1330) й особливо «Vocabulario da Lingoa de Iapam» (1603), укладений єзуїтськими місіонерами, — перший систематичний фонетичний запис японської мови. Фонологічні переходи: p → ɸ → h, спрощення дифтонгів, регуляризація дієвідмінювання.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Середньояпонська →

Основні слова (87): Середньояпонська

Вода

水

midu

Вогонь

火

ɸi

Сонце

日

ɸi

Місяць

月

tuki

Зірка

星

ɸoɕi

Ніч

夜

joru

Дощ

雨

ame

Сніг

雪

juki

Вітер

風

kadze

Земля

土

tuti

Камінь

石

iɕi

Гора

山

jama

Море

海

umi

Мати

母

ɸaɸa

Батько

父

titi

Дочка

娘

musume

Я

我

waɾe

Ти

汝

nandʑi

Ми

我等

waɾeɾa

Ім'я

名

na

Людина

人

ɸito

Голова

頭

kaɕiɾa

Око

目

me

Вухо

耳

mimi

Ніс

鼻

ɸana

Рот

口

kutɕi

Зуб

齒

ha

Язик

舌

ɕita

Рука

手

te

Ступня

足

aɕi

Серце

心

kokoɾo

Кістка

骨

ɸone

Кров

血

tɕi

Кака

くそ

kuso

Любов

愛

ai

Дерево

木

ki

Собака

犬

inu

Кішка

貓

neko

Риба

魚

uwo

Птах

鳥

toɾi

Яйце

卵

tamaɡo

Ведмідь

熊

kuma

Кінь

馬

uma

Дім

家

iɸe

Молоко

乳

tɕitɕi

Мед

蜜

mitu

Сіль

塩

ɕiwo

Рис

米

kome

Залізо

鉄

kuɾoɡane

Колесо

輪

wa

Шовк

絹

kinu

Книга

文

ɸumi

Їсти

食ふ

kuɸu

Пити

飲む

nomu

Спати

寢る

nuru

Один

一つ

ɸitotu

Два

二

ni

Три

三

mitsu

Чотири

四

jotsu

П'ять

五つ

itutu

Сто

百

momo

Привіт

御機嫌よろしう

ɡokiɡen joroɕiu

Дякую

忝し

katadʑikenaɕi

Добрий

良し

joɕi

Новий

新し

ataɾaɕi

Червоний

赤し

akaɕi

Білий

白し

ɕiɾoɕi

Чорний

黒し

kuɾoɕi

Зелений

緑

midoɾi

Зозуля

ほととぎす

ɸototoɡisu

Кукуріку

かげんろ

kaɡeɴro

Комп’ютер

算盤

soɾobaɴ

Суші

鮓

suɕi

Чай

茶

Цукор

砂糖

Апельсин

蜜柑

mikkan

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Японська

Значення СередньояпонськаЯпонська періоду ХейанКамбун-кундокуДавньояпонськаЯпонська періоду ЕдоЯпонськаОсакський діалект
Вода 水 /midu/ 水 /midu/ 水 /mizɯ/ 水 /midu/ 水 /midzɯ/ 水 /mizɯ/ 水 /mizɯ/
Вогонь 火 /ɸi/ 火 /ɸi/ 火 /hi/ 火 /pi/ 火 /hi/ 火 /hi/ 火 /hi/
Сонце 日 /ɸi/ 日 /ɸi/ 日 /hi/ 日 /pi/ 日 /hi/ 日 /hi/ 日 /hi/
Місяць 月 /tuki/ 月 /tukï/ 月 /tsɯki/ 月 /tukï/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/ 月 /tsɯki/
Зірка 星 /ɸoɕi/ 星 /ɸosi/ 星 /hoɕi/ 星 /posi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/ 星 /hoɕi/
Ніч 夜 /joru/ 夜 /joru/ 夜 /joru/ 夜 /jo/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/ 夜 /joɾɯ/
Дощ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /amə/ 雨 /ame/ 雨 /ame/ 雨 /ame/
Сніг 雪 /juki/ 雪 /juki/ 雪 /jɯki/ 雪 /juki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/ 雪 /jɯki/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap