Te Reo Pukapuka

Пукапуканська

Австронезійська (полінезійський, самоа-периферійна група)

Сім’яАвстронезійська (полінезійський, самоа-периферійна група) Носії~2K ПисьмоЛатиниця КраїниОстрови Кука (атол Пукапука, острів Насау); діаспора в Новій Зеландії Офіційна моваВизнана регіональна (Острови Кука) ISO 639-3pkp Glottocodepuka1242

Пукапуканська (Te Reo Pukapuka), якою розмовляють близько 2000 осіб на ізольованому атолі Пукапука на півночі островів Кука та на сусідньому Нассау, є однією з найбільш дискусійних у генеалогічному відношенні полінезійських мов: традиційно класифікована як самоансько-периферійна, вона все ж виявляє східнополінезійські та, можливо, токелауанські субстратні риси — результат доконтактних хвильових міграцій через центральну частину Тихого океану. Вона має типову полінезійську фонологію з фонематичною довготою голосних і гортанним змиканням, але лексично достатньо розходиться з маорі островів Кука (rar), щоб ці дві мови не були взаємозрозумілими. Спільнота невелика, але життєздатна в мовному відношенні, з активною роботою над орфографією від 1990-х років.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Пукапуканська →

Основні слова (87): Пукапуканська

Вода

wai

wai

Вогонь

awi

awi

Сонце

la

la

Місяць

malama

malama

Зірка

wetū

wetuː

Ніч

pō

poː

Дощ

ua

ua

Сніг

kīona

kiːona

Вітер

matangi

mataŋi

Земля

kelekele

kelekele

Камінь

watu

watu

Гора

maunga

mauŋa

Море

tai

tai

Мати

matua wawine

matua wawine

Батько

matua tāne

matua taːne

Дочка

tamāwine

tamaːwine

Я

au

au

Ти

koe

koe

Ми

tātou / mātou

taːtou / maːtou

Ім'я

ingoa

iŋoa

Людина

tangata

taŋata

Голова

ulu

ulu

Око

mata

mata

Вухо

talinga

taliŋa

Ніс

iyu

iðu

Рот

ngutu

ŋutu

Зуб

nio

nio

Язик

alelo

alelo

Рука

lima

lima

Ступня

vae

vae

Серце

loto

loto

Кістка

ivi

ivi

Кров

toto

toto

Кака

tūtae

tuːtae

Любов

aloa

aloa

Дерево

lākau

laːkau

Собака

kulī

kuliː

Кішка

pusi

pusi

Риба

ika

ika

Птах

manu

manu

Яйце

wuamoa

wuamoa

Ведмідь

pea

pea

Кінь

oloenua

oloenua

Дім

wale

wale

Молоко

wū

wuː

Мед

meli

meli

Сіль

miti

miti

Вино

uwaina

uwaina

Залізо

āuli

aːuli

Шовк

tilika

tilika

Книга

puka

puka

Їсти

kai

kai

Пити

inu

inu

Спати

moe

moe

Один

tayi

taði

Два

lua

lua

Три

tolu

tolu

Чотири

wā

waː

П'ять

lima

lima

Сто

lau

lau

Привіт

kia orana

kia oɾana

Дякую

meitaki

meitaki

Добрий

lelei

lelei

Новий

wou

wou

Червоний

kula

kula

Білий

tea

tea

Чорний

uli

uli

Зелений

yengayenga

ðeŋaðeŋa

Синій

yengayenga

ðeŋaðeŋa

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Австронезійська (полінезійський, самоа-периферійна група)

Значення ПукапуканськаТувалуТокелауНіуеСамоанськаТуамотуанська моваМаорі островів Кука
Вода wai /wai/ vai /vai/ vai /vai/ vai /vai/ vai /vai/ vai /vai/ vai /vai/
Вогонь awi /awi/ afi /afi/ afi /afi/ afi /afi/ afi /afi/ ahi /ahi/ aʻi /aʔi/
Сонце la /la/ laa /laː/ lā /laː/ lā /laː/ lā /laː/ rā /raː/ rā /raː/
Місяць malama /malama/ masina /masina/ māhina /maːhina/ mahina /mahina/ māsina /maːsina/ marama /marama/ marama /marama/
Зірка wetū /wetuː/ fetū /fetuː/ fetū /fetuː/ fetū /fetuː/ fetū /fetuː/ fetū /fetuː/ etū /etuː/
Ніч pō /poː/ pō /poː/ pō /poː/ pō /poː/ pō /poː/ pō /poː/ pō /poː/
Дощ ua /ua/ ua /ua/ ua /ua/ ua /ua/ ua /ua/ ua /ua/ ua /ua/
Сніг kīona /kiːona/ kiona /kiona/ kiona /kiona/ kiona /kiona/ kiona /kiona/ — kiona /kiona/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap