Шӧльӄумыт әты

Селькупська

уральський

Сім’яуральський Носії~1K ПисьмоКирилиця КраїниРосія Офіційна моваНі (визнаний корінний) Життєздатністьвизначено під загрозою ISO 639-3sel

Селькупська (самоназва «Шӧльӄумыт әты» Šöl'kumyt ëty, «мова народу») — єдина жива південносамодійська уральська мова, що перебуває під серйозною загрозою зникнення, з ~1000-1500 носіями на півночі/в центрі Західного Сибіру. Селькупи традиційно є тайговими напівкочівниками, які займаються оленярством і рибальством у басейнах річок Таз, Єнісей та Об. Існують дві основні діалектні групи: тазька (північна, з усталеною писемністю) і тим-кетська (центральна/південна, більш загрожена). Селькупська зберігає самодійську систему з 12 голосних із гармонією голосних і складну відмінкову систему (~7 відмінків плюс локативні суфікси). Північноселькупська має матеріали для навчання грамоти на основі кирилиці; південні діалекти збереглися лише в усній формі.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Селькупська →

Основні слова (87): Селькупська

Вода

ӱт

yt

Вогонь

тӱ

ty

Сонце

чэлы

tɕeːlɨ

Місяць

ариаа

ariaː

Зірка

кыска

ˈkɨska

Ніч

пи

pi

Дощ

сэрынта

særɨnta

Сніг

сыры

sɨrɨ

Вітер

меркы

mʲerkɨ

Земля

—

—

Камінь

пӱ

py

Гора

маӄӄа

maqːa

Море

море

morʲe

Мати

эма

ema

Батько

ача

atʃa

Дочка

нея

ɲeja

Я

ман

man

Ти

тан

tan

Ми

ме

me

Ім'я

ним

nim

Людина

ӄум

qum

Голова

олы

olɨ

Око

сай

saj

Вухо

ӄо

qo

Ніс

инчай

jintɕaj

Рот

өӈ

øŋ

Зуб

тимы

timɨ

Язик

ще

ɕe

Рука

уты

utɨ

Ступня

топы

topɨ

Серце

сидя

sidʲa

Кістка

лэ

læ

Кров

кэм

kæm

Любов

нанымба

nanɨmba

Дерево

по

po

Собака

канак

kanak

Кішка

кетча

ketʃa

Риба

ӄэлы

qælɨ

Птах

суры

surɨ

Метелик

лөнтыра

løntɨra

Яйце

эӈ

æŋ

Ведмідь

ӄорӄы

qorqɨ

Кінь

чунты

tɕuntɨ

Дім

мат

mat

Молоко

нима

nima

Сіль

щяӈ

ɕæŋ

Залізо

кэсы

kæsɨ

Книга

книга

kɲiɡa

Їсти

амгу

amɡu

Пити

ӱдыргу

ydɨrɡu

Спати

ӄонтыӄа

qontɨqa

Один

уккур

ukːur

Два

шиты

ˈʃitɨ

Три

нөкыр

nøkɨr

Чотири

тэтты

ˈtætːɨ

П'ять

сомпыла

sompɨla

Сто

тоон

toːn

Привіт

тӱла

tyla

Дякую

пасьпе

paɕpe

Добрий

нот

not

Новий

щенты

ɕentɨ

Червоний

нярӄый

ɲarqɨj

Білий

сэры

særɨ

Чорний

сяӄый

sʲaqɨj

Зелений

патый

patɨj

Синій

норяй

ˈnorʲaj

Чай

чой

tɕoj

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: уральський

Значення СелькупськаНганасанськаУдмуртськаНенецькаЛісовий енецькийМокшанськаМансійська
Вода ӱт /yt/ быˮ /bɨʔ/ ву /vu/ иˮ /iʔ/ bi /bi/ ведь /vedʲ/ вит /wit/
Вогонь тӱ /ty/ туй /tuj/ тыл /tɨl/ ту /tu/ tu /tu/ тол /tol/ на̄й /naːj/
Сонце чэлы /tɕeːlɨ/ коу /kou/ шунды /ʃundɨ/ хаер /xajer/ kaya /kaja/ ши /ʃi/ хотал /χotal/
Місяць ариаа /ariaː/ кичез̌әә /kitʃeðəː/ толэзь /tolezʲ/ ирий /irij/ diri /diri/ ков /kov/ э̄тпос /eːtpos/
Зірка кыска /ˈkɨska/ хотəдиə /xotəˈdʲiə/ кизили /kizʲili/ нумгы /ˈnumɡɨ/ pozsey /pɔzsɛj/ тяште /ˈtʲæʃtʲe/ сов /sow/
Ніч пи /pi/ хии /xiː/ уй /uj/ пи /pʲi/ pi /pi/ ве /vʲe/ эт /et/
Дощ сэрынта /særɨnta/ соруа /sorʷa/ зор /zor/ сарё /sarʲo/ sari /sari/ пизема /pizʲemə/ ракв /rakʷ/
Сніг сыры /sɨrɨ/ сирү /sʲiry/ лымы /lɨmɨ/ сыра /sɨra/ syra /sɨra/ лов /lov/ тӯйт /tuːjt/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap