удиэ кэйэвэни

Удегейська

тунгуська сім'я (північна гілка, удегейсько-орочська підгрупа — сестра орочській і негідальській)

Сім’ятунгуська сім'я (північна гілка, удегейсько-орочська підгрупа — сестра орочській і негідальській) Носії~100 вільно володіють ПисьмоКирилиця КраїниРосія Офіційна моваНі (визнаний корінний) Життєздатністьпід серйозною загрозою ISO 639-3ude

Удегейська мова (самоназва «удиэ кэйэвэни» Udihe Keyeveni або «Udeγe») — північнотунгуська мова російського Далекого Сходу, якою розмовляють традиційні тайгові мисливці-збирачі, відомі як «люди тигра і тайги». Удегейців романтизовано у творі Володимира Арсеньєва «Дерсу Узала» (1923) — Дерсу був удегейським мисливцем-провідником. Мова перебуває під серйозною загрозою зникнення: серед приблизно 1500 етнічних удегейців залишилося лише близько 100 вільних носіїв, а молодші покоління переважно російськомовні. Удегейська громада долини Бікіну в Красному Ярі — найбільше сучасне поселення й осередок збереження культури через національний парк «Бікін», заснований 2015 року. З погляду лінгвістики, удегейська мова вирізняється багатим сингармонізмом, складною морфологією просторових відмінків і характерним маркуванням евіденційності.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Удегейська →

Основні слова (87): Удегейська

Вода

ули

uli

Вогонь

то̄

toː

Сонце

сӯ

suː

Місяць

биа

bia

Зірка

ваикта

ˈwaikta

Ніч

догбо

doɡbo

Дощ

тигдэ

tiɡdə

Сніг

има̄

imaː

Вітер

эди

ədi

Земля

на̄

naː

Море

наму

namu

Мати

энэ

ənə

Батько

ама

ama

Я

би

bi

Ти

си

si

Ми

минти / бу

minti / bu

Ім'я

гэгби

ɡəɡbi

Людина

нӣ

niː

Голова

дили

dili

Око

яа

jaː

Вухо

куай

kuʔai

Рот

аӈма

aŋma

Зуб

икте

ikte

Язик

иӈи

iŋi

Рука

ӈала

ŋala

Ступня

бэгди

beɡdi

Серце

мява

mjawa

Кістка

гиама

ɡiama

Кров

сакиа

sakia

Любов

чисанай

tʃisanaj

Дерево

мо̄

moː

Собака

инʼаи

inʔai

Кішка

кошк

koʃk

Риба

сугдя

suɡdʑa

Метелик

гэптэ

ɡəptə

Яйце

умукта

umukta

Ведмідь

мафа

maɸa

Дім

ӡугди

dʒuɡdi

Залізо

сэлэ

sələ

Колесо

монторокто

montorokto

Їсти

джевэ

dʒevə

Пити

уми

umi

Один

омо

omo

Два

ӡӯ

dʒuː

Три

ила

ila

Чотири

дӣ

diː

П'ять

туӈа

tuŋa

Сто

таӈгу

taŋɡu

Привіт

бандиба

bandiba

Дякую

нюхча

ɲuxtʃa

Добрий

ая

aja

Новий

имэхи

iməxi

Червоний

хулалиғи

xulaliɣi

Білий

чалиги

tʃaliɡi

Чорний

палиғи

paliɣi

Зелений

исэмпэ

isəmpə

Синій

дуӈмалиғи

duŋmaliɣi

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: тунгуська сім'я (північна гілка, удегейсько-орочська підгрупа — сестра орочській і негідальській)

Значення УдегейськаНанайськаЕвенкійськаПратунгуська моваЧжурчженськаМаньчжурськаОрочонська
Вода ули /uli/ муэ /muə/ мӯ /muː/ *mū /mū/ muke /muke/ ᠮᡠᡴᡝ /mukə/ muu /muu/
Вогонь то̄ /toː/ тава /tava/ того /toɡo/ *tawa /tawa/ to /to/ ᡨᡠᠸᠠ /tuwa/ tɔɣɔ /tɔɣɔ/
Сонце сӯ /suː/ сиун /siun/ дылача /dilatʃaː/ *sigūn /sigūn/ še'un /ʃeun/ ᡧᡠᠨ /ʃun/ dɪlatʃa /dɪlatʃa/
Місяць биа /bia/ биа /bia/ бега /beɡa/ *bēga /bēga/ bia /bia/ ᠪᡳᠶᠠ /bija/ bɛga /bɛɡa/
Зірка ваикта /ˈwaikta/ хосикта /xosikta/ осикта /osikta/ *xōsikta /xoːsikta/ ušiha /uʃixa/ ᡠᠰᡳᡥᠠ /usiˈχa/ ɔʃɪkta /ɔʃɪkta/
Ніч догбо /doɡbo/ долбо /dolbo/ долбони /dolboni/ *dolbo /dolbo/ dobori /dobori/ ᡩᠣᠪᠣᡵᡳ /dobori/ dɔlbɔ /dɔlbɔ/
Дощ тигдэ /tiɡdə/ тугдэ /tuɡdə/ тыгдэ /tiɡdə/ *tigde /tiɡde/ agu /aɡu/ ᠠᡤᠠ /aɡa/ tigdə /tiɡdə/
Сніг има̄ /imaː/ симата /simata/ иманна /imanna/ *imana /imana/ imanggi /imaŋɡi/ ᠨᡳᠮᠠᠩᡤᡳ /nimaŋɡi/ ɪmana /ɪmana/
Сторінка 1/8

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap