Orochen

Орочонська

Тунгуська (північна)

Сім’яТунгуська (північна) Носії~1.2K (Oroqen nationality ~9K) Письмобезписемний КраїниКитай (Внутрішня Монголія, Heilongjiang) Офіційна моваНі (recognized minority nationality; мова безписемний) Життєздатністьвизначено під загрозою ISO 639-3orh

Орочонська — північнотунгуська мова Великого Хінгану, близька евенкійській; нею говорять в Орочонському автономному хошуні Внутрішньої Монголії та по той бік межі, у Хейлунцзяні. Народність налічує близько 9 000 осіб, мова — можливо, 1 200 мовців, майже всі літні. До середини XX століття орочони були лісовими мисливцями, що кочували за звіром і зі своїми оленями; у 1950-х їх оселили в селах, а 1996 року саме полювання заборонили, що враз позбавило словник більшої частини повсякденного вжитку. Мова безписемна. Займенників 1-ї особи множини в неї два, інклюзивний та ексклюзивний, як зазвичай у тунгуських, — тільки використане тут джерело позначає їх навпаки щодо загальноприйнятої реконструкції, тож рядок подає обидві форми, не кажучи, яка з них яка.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Орочонська →

Основні слова (87): Орочонська

Вода

muu

muu

Вогонь

tɔɣɔ

tɔɣɔ

Сонце

dɪlatʃa

dɪlatʃa

Місяць

bɛga

bɛɡa

Зірка

ɔʃɪkta

ɔʃɪkta

Ніч

dɔlbɔ

dɔlbɔ

Дощ

tigdə

tiɡdə

Сніг

ɪmana

ɪmana

Вітер

ədin

ədin

Земля

tʊkala

tʊkala

Камінь

dʒɔlɔ

dʒɔlɔ

Гора

urə

urə

Море

dalaj

dalaj

Мати

ənin

ənin

Батько

amɪn

amɪn

Дочка

axakan utə

axakan utə

Я

bii

bii

Ти

ʃii

ʃii

Ми

buu / mir

buu / mir

Ім'я

gərbi

ɡərbi

Людина

bəjə

bəjə

Голова

dɪl

dɪl

Око

jɛɛʃa

jɛɛʃa

Вухо

ʃɛɛn

ʃɛɛn

Ніс

ɔŋɔktɔ

ɔŋɔktɔ

Рот

amŋa

amŋa

Зуб

iktə

iktə

Язик

iŋi

iŋi

Рука

ŋaala

ŋaala

Ступня

algan

alɡan

Серце

mɛɣan

mɛɣan

Кістка

gɪramna

ɡɪramna

Кров

ʃəəkʃə

ʃəəkʃə

Любов

—

—

Дерево

mɔɔ

mɔɔ

Собака

ŋanakin

ŋanakin

Кішка

—

—

Риба

ɔlɔ

ɔlɔ

Птах

tʃinəkə

tʃinəkə

Метелик

kɔldɪkan

kɔldɪkan

Яйце

ʊmʊkta

ʊmʊkta

Ведмідь

ətirkəən

ətirkəən

Кінь

mʊrɪn

mʊrɪn

Дім

dʒuu

dʒuu

Молоко

ukun

ukun

Сіль

katagan

kataɡan

Рис

kandu

kandu

Залізо

ʃələ

ʃələ

Колесо

kurdu

kurdu

Книга

bitəgə

bitəɣə

Їсти

dʒəb

dʒəb

Пити

um

um

Спати

aaʃɪn

aaʃɪn

Один

umun

umun

Два

dʒuur

dʒuur

Три

ɪlan

ɪlan

Чотири

dijin

dijin

П'ять

tʊŋŋa

tʊŋŋa

Сто

ɲamaadʒɪ

ɲamaadʒɪ

Привіт

—

—

Дякую

—

—

Добрий

aja

aja

Новий

irkəkin

irkəkin

Червоний

ʊlaarɪn

ʊlaarɪn

Білий

bagdarɪn

baɡdarɪn

Чорний

kɔŋnɔrɪn

kɔŋnɔrɪn

Зелений

tʃuturin

tʃuturin

Синій

tʃaŋgɛɛn

tʃaŋɡɛɛn

Чай

tʃaj

tʃaj

Цукор

ʃatan

ʃatan

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Тунгуська (північна)

Значення ОрочонськаЕвенкійськаПратунгуська моваУдегейськаНанайськаЕвенськаЧжурчженська
Вода muu /muu/ мӯ /muː/ *mū /mū/ ули /uli/ муэ /muə/ мө /mø/ muke /muke/
Вогонь tɔɣɔ /tɔɣɔ/ того /toɡo/ *tawa /tawa/ то̄ /toː/ тава /tava/ тог /toɡ/ to /to/
Сонце dɪlatʃa /dɪlatʃa/ дылача /dilatʃaː/ *sigūn /sigūn/ сӯ /suː/ сиун /siun/ нӫлтэн /nøːltən/ še'un /ʃeun/
Місяць bɛga /bɛɡa/ бега /beɡa/ *bēga /bēga/ биа /bia/ биа /bia/ бяг /bjaɡ/ bia /bia/
Зірка ɔʃɪkta /ɔʃɪkta/ осикта /osikta/ *xōsikta /xoːsikta/ ваикта /ˈwaikta/ хосикта /xosikta/ осикат /oˈsikat/ ušiha /uʃixa/
Ніч dɔlbɔ /dɔlbɔ/ долбони /dolboni/ *dolbo /dolbo/ догбо /doɡbo/ долбо /dolbo/ долбани /dolbani/ dobori /dobori/
Дощ tigdə /tiɡdə/ тыгдэ /tiɡdə/ *tigde /tiɡde/ тигдэ /tiɡdə/ тугдэ /tuɡdə/ удан /udan/ agu /aɡu/
Сніг ɪmana /ɪmana/ иманна /imanna/ *imana /imana/ има̄ /imaː/ симата /simata/ еманра /jemanra/ imanggi /imaŋɡi/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap