Нанай

Нанайська

тунгуська сім'я (південна гілка, маньчжуро-нанайська група)

Сім’ятунгуська сім'я (південна гілка, маньчжуро-нанайська група) Носії~1.5K ПисьмоКирилиця КраїниРосія Офіційна моваНі (визнаний корінний) Життєздатністьвизначено під загрозою ISO 639-3gld

Нанайська (Нанай російською) — південнотунгуська мова долини нижньої течії Амуру, найближчий живий родич маньчжурської в маньчжурсько-нанайській гілці. Нанайці — традиційні амурські рибалки-мисливці, у культурі яких вирізняються одяг із пташиних шкур і майстерно виготовлені парки з риб'ячої шкіри. Чисельність нанайців у Росії становить близько 12 000 осіб, але лише близько 1500 зберігають вільне володіння мовою як рідною, причому більшість молодших поколінь переважно російськомовні. У Китаї близькоспоріднене населення хеджень налічує близько 5000 осіб, із ще меншою кількістю тих, хто володіє мовою вільно. Мова відлунює в ранній радянській антропології через «Дерсу Узала» (1923) Володимира Арсеньєва.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Нанайська →

Основні слова (87): Нанайська

Вода

муэ

muə

Вогонь

тава

tava

Сонце

сиун

siun

Місяць

биа

bia

Зірка

хосикта

xosikta

Ніч

долбо

dolbo

Дощ

тугдэ

tuɡdə

Сніг

симата

simata

Вітер

хэдун

xədun

Земля

на

na

Камінь

дёло

dʒolo

Гора

хурэ̄н

xurəːn

Море

намо

namo

Мати

энин

ənin

Батько

ама

ama

Дочка

асиа пиктэ

asia piktə

Я

ми

mi

Ти

си

si

Ми

буэ

buə

Ім'я

гэрбу

ɡərbu

Людина

най

naj

Голова

дили

dili

Око

насал

nasal

Вухо

сиан

sian

Ніс

опоро

oporo

Рот

аӈма

aŋma

Зуб

хуктэ

xuktə

Язик

сиӈму

siŋmu

Рука

ӈа̄ла

ŋaːla

Ступня

бэгди

bəɡdi

Серце

миаван

miavan

Кістка

гирмакса

ɡirmaksa

Кров

сэксэ

səksə

Кака

амон

amon

Любов

улэ̄сиури

uləːsiuri

Дерево

мо̄

moː

Собака

инда

inda

Кішка

кэксэ

kəksə

Риба

согдата

sɔɡdata

Птах

гаса

ɡasa

Метелик

ко̄ко̄ни

kɔːkɔːni

Яйце

омокта

ɔmɔkta

Ведмідь

мапа

mapa

Кінь

морин

morin

Дім

дё̄

dʒoː

Молоко

молоко

mɔlɔkɔ

Мед

киаксо

kiaksɔ

Сіль

даосон

daoson

Вино

араки

araki

Залізо

сэлэ

sələ

Колесо

нириан

nirian

Шовк

сэурэ

səurə

Книга

даӈса

daŋsa

Їсти

депӯри

dʒəpuːri

Пити

омиори

omiori

Спати

а̄ори

aːori

Один

эмун

əmun

Два

дюэр

dʒuər

Три

илан

ilan

Чотири

дуин

duin

П'ять

тойӈга

tojŋɡa

Сто

таӈго

taŋɡo

Привіт

банди-банди

bandi bandi

Дякую

банихан

banihan

Добрий

улэ̄н

uləːn

Новий

сикӯн

sikuːn

Червоний

сэ̄гден

səːɡdʲən

Білий

ча̄гдян

tʃaːɡdʲan

Чорний

сахарин

saxarin

Зелений

нёӈгиан

nʲoŋɡian

Синій

ню̄гдюн

nʲuːɡˈdʲun

Зозуля

кэкӯ

kəkuː

Чай

чаи

tʃai

Цукор

сиата

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: тунгуська сім'я (південна гілка, маньчжуро-нанайська група)

Значення НанайськаУдегейськаМаньчжурськаПратунгуська моваЕвенкійськаЧжурчженськаОрочонська
Вода муэ /muə/ ули /uli/ ᠮᡠᡴᡝ /mukə/ *mū /mū/ мӯ /muː/ muke /muke/ muu /muu/
Вогонь тава /tava/ то̄ /toː/ ᡨᡠᠸᠠ /tuwa/ *tawa /tawa/ того /toɡo/ to /to/ tɔɣɔ /tɔɣɔ/
Сонце сиун /siun/ сӯ /suː/ ᡧᡠᠨ /ʃun/ *sigūn /sigūn/ дылача /dilatʃaː/ še'un /ʃeun/ dɪlatʃa /dɪlatʃa/
Місяць биа /bia/ биа /bia/ ᠪᡳᠶᠠ /bija/ *bēga /bēga/ бега /beɡa/ bia /bia/ bɛga /bɛɡa/
Зірка хосикта /xosikta/ ваикта /ˈwaikta/ ᡠᠰᡳᡥᠠ /usiˈχa/ *xōsikta /xoːsikta/ осикта /osikta/ ušiha /uʃixa/ ɔʃɪkta /ɔʃɪkta/
Ніч долбо /dolbo/ догбо /doɡbo/ ᡩᠣᠪᠣᡵᡳ /dobori/ *dolbo /dolbo/ долбони /dolboni/ dobori /dobori/ dɔlbɔ /dɔlbɔ/
Дощ тугдэ /tuɡdə/ тигдэ /tiɡdə/ ᠠᡤᠠ /aɡa/ *tigde /tiɡde/ тыгдэ /tiɡdə/ agu /aɡu/ tigdə /tiɡdə/
Сніг симата /simata/ има̄ /imaː/ ᠨᡳᠮᠠᠩᡤᡳ /nimaŋɡi/ *imana /imana/ иманна /imanna/ imanggi /imaŋɡi/ ɪmana /ɪmana/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap