Akhazà

Акха

сино-тибетський (лолойський, хані)

Сім’ясино-тибетський (лолойський, хані) Носії~600K ПисьмоЛатиниця КраїниКитай (Юньнань), Мʼянма, Таїланд, Лаос, Вʼєтнам Офіційна моваНі Життєздатністьблагополучна ISO 639-3ahk

Акха — лолоїська (гілка і) сино-тибетська мова, якою розмовляють уздовж високогірних кордонів Юньнані (Китай), штату Шан у М'янмі, північного Таїланду (Чіанграй, Чіангмай), Лаосу та В'єтнаму. Близькоспоріднена з мовою хані в Юньнані; разом вони утворюють групу хані-акха. Має три розрізнювальні тони, порядок слів SOV і багатий набір часток у кінці дієслова. Суспільство акха відоме своїм «Шляхом акха» (Akha Way) родового генеалогічного переказу, який декламується як ланцюг, що сягає понад шістдесят поколінь у минуле.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Акха →

Основні слова (87): Акха

Вода

i cuq

i˥tɕṵ˨˩

Вогонь

mi dza

mi˨˩dza˨˩

Сонце

nah ma

nɔ˥ma˧

Місяць

ba la

ba˧la˧

Зірка

aqgeu

a˨˩ɡɯ˥

Ніч

uchi

u˧tɕi˧

Дощ

u yeh

u˨˩jɛ˥

Сніг

ngeh

ŋɛ˥

Вітер

ja leh

dʑa˨˩lɛ˥

Земля

mi

mi˥

Камінь

ka lo

kʰa˨˩lo˧

Гора

gaw jaw

ɡɔ˨˩dʑɔ˨˩

Море

i ma laq shaq

i˨˩ma˧la̰˧ʃa̰˧

Мати

a ma

a˧ma˧

Батько

a da

a˧da˧

Дочка

a boo

a˨˩bu˥

Я

nga

ŋa˧

Ти

naw

nɔ˧

Ми

aduma / ngama

a˨˩du˧ma̰˨˩ / ŋa˧ma̰˨˩

Ім'я

myah

mjaŋ˥

Людина

tsaw

tsʰɔ˥

Голова

u du

u˨˩du˨˩

Око

myaq

mja̰˧

Вухо

na baw

na˨˩bɔ˥

Ніс

na meh

na˥mɤ˥

Рот

ka meh

kʰa˨˩mɤ˧

Зуб

seu

sɤ˨˩

Язик

mela

mela˥

Рука

la pa

la˧pa˧

Ступня

a kui

a˨˩kʰɯ˥

Серце

nui ma

ne˧ma˧

Кістка

sha ye

ʃa˧je˧

Кров

shi

ʃi˥

Любов

gaq

ɡaʔ˧

Дерево

a baw

a˥bɔ˥

Собака

a kui

a˨˩kʰɯ˨˩

Кішка

a mi

a˥mi˥

Риба

nghasha

ŋa˥ʃa˥

Птах

a ji

a˥dʑi˥

Яйце

uq

ṵ˧

Ведмідь

ka hm

kʰa˨˩hm̩˥

Кінь

maw

mɔ˨˩

Дім

nyma

ɲma˧

Молоко

a coe

a˨˩tɕø˥

Мед

bya bya ui

bja˨˩bja˨˩ɯ˥

Вино

a gaq dza ui

a˨˩ɡa̰˨˩dza˥ɯ˥

Залізо

shm

ʃm̩˥

Їсти

za

dza˧

Пити

tu

tu˧

Спати

yuq

jṵ˨˩

Один

ti

ti˧

Два

nyi

ɲḭ˨˩

Три

sm

sm̩˥

Чотири

oe

ø˨˩

П'ять

nga

ŋa˨˩

Сто

ya

ja˥

Привіт

u du la

u˧du˧la˧

Дякую

gv ya

ɡɯ˧ja˧

Добрий

jau

tɕau˧

Новий

shuiq

ʃɯ̰˨˩

Білий

pyu

pʰju˥

Чорний

naq

na̰˧

Зелений

nyoe

ɲø˧

Синій

nyoe

ɲø˧

99

gʼoe tse gʼoe

ɣø˨˩tsʰe˥ɣø˨˩

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: сино-тибетський (лолойський, хані)

Значення АкхаХаніНосуЗайваЛоміТибетськаЦзіно
Вода i cuq /i˥tɕṵ˨˩/ wulquvq /u˥˥tɕʰu˧˩/ ꒉ /ʑɿ˧˧/ wuì /ʋui˥˩/ ཆུ་ /tɕʰu˥/ ཆུ /tɕʰu˥/ ji31tʃho55 /ji˧˩tʃʰo˥˥/
Вогонь mi dza /mi˨˩dza˨˩/ miqzaq /mi˧˩dza˧˩/ ꃆꄔ /mu˨˩tu˥/ myi /mji˨˩/ མེ་ /me˥/ མེ /me˩˧/ mi33 /mi˧˧/
Сонце nah ma /nɔ˥ma˧/ naolma /nɔ˥˥ma˧˧/ ꉘꁮ /ho˧˧bu˧˧/ buì /pui˥˩/ ཉི་མ་ /ɲi˥ma˩/ ཉི་མ /ɲima/ ȵɔ35 /ɲɔ˧˥/
Місяць ba la /ba˧la˧/ bala /ba˧˧la˧˧/ ꆪ /ɬɯ˨˩/ lhamó /lŏ̱˥˥mo˥˥/ ཟླ་བ་ /dawa˩/ ཟླ་བ /tawa˩˧/ pu33ɬa44 /pu˧˧ɬa˦˦/
Зірка aqgeu /a˨˩ɡɯ˥/ aqgeel /a˧˩ɡɯ˥˥/ ꃅꏸ /mu˧˧tɕɿ˧˧/ kyoi /kjoi˥˥/ སྐར་མ /karma˥/ སྐར་མ /karma˥/ pu33ke33 /pu˧˧ke˧˧/
Ніч uchi /u˧tɕi˧/ aoqqivq /ɔ˧˩tɕi˧˩/ ꃅꌋ /mu˧˧si˧˧/ myinle /mjin˥˥le˨˩/ མཚན་མོ /tsʰemːu˥/ མཚན་མོ /tsʰɛ̃˥mo˥/ mi33tɕhø33 /mi˧˧tɕʰø˧˧/
Дощ u yeh /u˨˩jɛ˥/ aoqsseil /ɔ˧˩ze˥˥/ ꂷꉐ /ma˧˧ha˧˧/ mau /mau˨˩/ — ཆར་པ /tɕʰaː˥pa˥/ mi31tha55 /mi˧˩tʰa˥˥/
Сніг ngeh /ŋɛ˥/ haqju /xa˧˩dʑu˧˧/ ꃰ /vo˧˧/ kyoq /kjoʔ˨˩/ ཁ་བ /kʰawa˥/ ཁ་བ /kʰawa˥/ njɛ33ji44 /ɲɛ˧˧ji˦˦/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap