Kebalan

Кавалан

австронезійський (східноформозький)

Сім’яавстронезійський (східноформозький) Носії~24 (на межі зникнення, триває відродження) ПисьмоЛатиниця (орфографія Ради корінних народів) КраїниТайвань (Ілань, Хуалянь) Офіційна моваТак (з 2002 року одна з 16 визнаних корінних мов Тайваню) ISO 639-3ckv Glottocodekava1241

Кавалан (кебалан) — східноформозька австронезійська мова на сході Тайваню, що перебуває під критичною загрозою зникнення; нею вільно володіють лише близько двох десятків літніх носіїв, зосереджених у Хуаляні (села Сіньше/Патерунган), а в Ілані її ще пам'ятають. Офіційно визнана окремим корінним народом Тайваню у 2002 році після тривалої кампанії. Типологічно консервативна в межах австронезійських мов: зберігає праавстронезійське *R як /x/ (напр., zanuR > когнати, споріднені з zanum), зберігає чотиричленну систему стану філіппінського типу й демонструє базовий порядок VOS. Зусилля з відродження включають програму «мовне гніздо» CIP.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Кавалан →

Основні слова (87): Кавалан

Вода

zanum

zaˈnum

Вогонь

ramaz

raˈmaz

Сонце

siban

siˈban

Місяць

buran

buˈran

Зірка

bituqan

bituqan

Ніч

qabi

ʁabiʔ

Дощ

uzan

uˈzan

Сніг

suRna

suʁna

Вітер

bari

baˈri

Земля

melanay

məɾaˈnaj

Камінь

btu

btu

Гора

naung

nauŋ

Море

lazing

laziŋ

Мати

tina

ˈtina

Батько

tama

ˈtama

Я

aiku

aiku

Ти

aisu

aisu

Ми

aita / aimi

aita / aimi

Ім'я

nangan

naŋan

Людина

lazat

lazat

Голова

uru

uʁu

Око

mata

maˈta

Вухо

kayal

kajal

Ніс

unung

unuŋ

Рот

ngibiR

ŋibiʁ

Зуб

bangraw

baŋʁau

Язик

rilam

ʁilam

Рука

rima

riˈma

Ступня

zapan

zaˈpan

Серце

anem

aˈnəm

Кістка

tiran

tiʁan

Кров

rinang

ʁinaŋ

Кака

tad

tad

Любов

—

—

Дерево

kasuy

kaˈsuj

Собака

wasu

waˈsu

Кішка

ngiyaw

ŋiˈjaw

Риба

baut

baut

Птах

alam

aˈɬam

Метелик

pulaw

pulaw

Яйце

tirur

tiʁuʁ

Ведмідь

tumay

tuˈmai

Кінь

kebayu

kəbaju

Дім

lepaw

ləˈpaw

Мед

wanu

wanu

Сіль

zemiyan

zəmijan

Рис

beRas

bəʁas

Залізо

balis

baˈlis

Колесо

krizeng

kriˈzəŋ

Книга

sudad

sudad

Їсти

quman

quˈman

Пити

mimum

miˈmum

Спати

mainep

maiˈnəp

Один

issa

ˈissa

Два

zusa

zusa

Три

turu

tuɾu

Чотири

spat

spat

П'ять

rima

riˈma

Сто

Rasibu

ʁasibu

Привіт

—

—

Дякую

—

—

Добрий

nngi

nŋi

Новий

tasu

tasu

Червоний

tebari

təbaʀi

Білий

busar

busaʀ

Чорний

tengen

təŋən

Зелений

puli

puli

Синій

puli

puli

Комп’ютер

tiannaw

tiannaw

Цукор

waneng

waˈnəŋ

Апельсин

mulu

mulu

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: австронезійський (східноформозький)

Значення КаваланСакізаяПраавстронезійська моваПазеМагинданаоБунунДавньомалайська
Вода zanum /zaˈnum/ nanum /nanum/ *daNum /daNum/ dalum /dalum/ ig /ʔiɡ/ danum /danum/ air /air/
Вогонь ramaz /raˈmaz/ lamal /lamal/ *Sapuy /Sapuy/ hapuy /hapuj/ apoy /ʔaˈpoj/ sapuz /sapuz/ api /api/
Сонце siban /siˈban/ cidal /tʃidal/ *waRi /waRi/ rizax /ɾizax/ senang /seˈnaŋ/ vali /vali/ matari /matari/
Місяць buran /buˈran/ bulad /bulad/ *bulaN /bulaN/ ilas /ilas/ bulan /buˈlan/ buan /buan/ bulan /bulan/
Зірка bituqan /bituqan/ boʼis /boʔis/ *bituqen /bituqen/ mintol /mintol/ bitun /biˈtun/ bintuhan /bintuhan/ bintang /bintaŋ/
Ніч qabi /ʁabiʔ/ labiʼ /labiʔ/ *beRŋi /beʀŋi/ xinian /xinian/ magabi /maɡabi/ labian /labian/ malam /malam/
Дощ uzan /uˈzan/ ʼudad /ʔuðað/ *quzaN /quzaN/ udan /udan/ ulan /ˈʔulan/ qudan /qudan/ —
Сніг suRna /suʁna/ sulda /sulda/ *SuReNa /SuReNa/ hahela /hahela/ — paav /paav/ —
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap