宜春話

Ічуньська ганьська

сино-тибетська сім'я (китайська, гань — група Ілю)

Сім’ясино-тибетська сім'я (китайська, гань — група Ілю) Носії~1M (Yichun) + ~5.2M Gan total ПисьмоСпрощена китайська КраїниКитай (Цзянсі — Ічунь 宜春) Офіційна моваНеофіційна (у КНР класифікується як діалект китайської мови; у науковому середовищі точаться дискусії щодо статусу самостійної мови)

Їчунський ґань (宜春赣语; внутрішній тег gan_yc) — синітський різновид, поширений у районі Юаньчжоу міста Їчунь та його околицях на заході китайської провінції Цзянсі. За класифікацією «Атласу мов Китаю» він належить до гілки Їліу мови ґань, хоча в межах великої префектури Їчунь мовлення різниться між повітами. Описи міської системи Юаньчжоу виділяють п’ять тонових категорій ізольованих складів—їньпін, янпін, шан, цюй і вхідний тон—а також носові фіналі /n, ŋ/ і гортанний /ʔ/ у вхідних складах. Звукові відповідності й лексика відрізняють її від наньчанського ґань, мови сян на заході та сусідніх різновидів хакка, тому форми не можна безпосередньо переносити з гаданого престижного різновиду. На письмі використовують китайські ієрогліфи, але окремої стандартної орфографії немає; стандартна мандаринська переважає в освіті й офіційних медіа, а місцевий ґань залишається переважно мовою громади й документується в діалектологічних обстеженнях та проєктах мовних ресурсів.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Ічуньська ганьська →

Основні слова (87): Ічуньська ганьська

Вода

水

ʃy˨˩

Вогонь

火

fo˨˩

Сонце

日

ȵiʔ˦

Місяць

月

ȵyøʔ˦

Зірка

星子

siaŋ˧˥ tsɿ

Ніч

夜里

ia˨˩˧ li˨˩˧

Дощ

雨

y˨˩

Сніг

雪

sieʔ˦

Вітер

风

fɤŋ˧˥

Земля

土

tʰu˨˩

Камінь

石头

ʃaʔ˦ tʰeu˧˧

Гора

山

san˧˥

Море

海

xø˨˩

Мати

妈

ma˧˩

Батько

爸

pa˧˧

Дочка

女

ȵy˨˩

Я

我

ŋo˧˥

Ти

你

ȵi˨˩˧

Ми

我勒

ŋo˧˥ lə

Ім'я

名字

miaŋ˧˧ tsʰɿ

Людина

人

ȵin˧˧

Голова

头

tʰeu˧˧

Око

眼

ŋan˨˩

Ніс

鼻子

pʰiʔ˦ tsɿ˨˩

Рот

嘴

tsui˨˩

Зуб

牙

ŋa˧˧

Язик

舌

ʃeʔ˦

Рука

手

ʂəu̯˧˧

Ступня

脚

tʃoʔ˦

Серце

心

sin˧˥

Кістка

骨头

kuiʔ˦ tʰeu˧˧

Кров

血

ʃøʔ˦

Кака

屎

ʂɨ˨˩˥

Любов

爱

ŋø˧˧

Дерево

树

tʂu˨˩˥

Собака

狗

keu˨˩

Кішка

猫

mau˧˥

Риба

鱼

ȵy˧˧

Ведмідь

熊

ʃɤŋ˧˧

Кінь

马

ma˨˩

Дім

屋

uʔ˦

Сіль

盐

ien˧˧

Вино

葡萄酒

pʰu˥ tʰau˥ tɕiu˨˩˧

Рис

米

mi˨˩

Залізо

铁

tʰieʔ˦

Колесо

轮子

lun˧˧ tsɿ˨˩

Шовк

丝

sɿ˧˥

Книга

书

ʃy˧˥

Їсти

食

ʃɪʔ˦

Пити

喝

ɬak̚˥

Спати

睏觉

kʰun˥ kau˥

Один

一

iʔ˦

Два

二

ø˨˩˧

Три

三

san˧˥

Чотири

四

sɿ˧˧

П'ять

五

ŋ̍˨˩

Сто

百

paʔ˦

Привіт

你好

ni˥ hau̯˨˩˥

Дякую

多谢

to˧˥ sia˨˩˧

Добрий

好

xau˨˩

Новий

新

sin˧˥

Червоний

红

fɤŋ˧˧

Білий

白

pʰaʔ˦

Чорний

黑

xeʔ˦

Зелений

绿

luʔ˦

Синій

蓝

lan˧˧

Чай

茶

tsʰa˧˧

Цукор

糖

tʰoŋ˧˧

Дофамін

多巴胺

to˧˥ pa˧˥ ŋon˨˩˧

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: сино-тибетська сім'я (китайська, гань — група Ілю)

Значення Ічуньська ганьськаГаньськаСянськаФучжоуська ганьськаЦзянхуайський мандаринЦзианьський ганьНанкі́нський діалект
Вода 水 /ʃy˨˩/ 水 /sui˨˩˧/ 水 /ɕyei˦˩/ 水 /suøi˧˥/ 水 /suei˨˩˦/ 水 /suei˥˧/ 水 /ʂueɪ˨˩˨/
Вогонь 火 /fo˨˩/ 火 /fo˨˩˧/ 火 /xo˦˩/ 火 /fɔ˧˥/ 火 /xuo˨˩˦/ 火 /fo˥˧/ 火 /xuo˨˩˨/
Сонце 日 /ȵiʔ˦/ 日头 /ȵit˥ tʰɛu/ 太阳 /tʰai˦˥ ian˩˧/ 日头 /ȵit˥ xɛu˨˦/ 日头 /ʐəʔ˦˦ tʰəu˨˦/ 日头 /lɛ˧˧˦ tʰɛu˩˩/ 太阳 /tʰɛ˦ iaŋ˩˧/
Місяць 月 /ȵyøʔ˦/ 月光 /ȵyot˨ kuɔŋ˦˨/ 月亮 /ye˨˦ liæn˨˩/ 月光 /ȵyɔt˥ kuɔŋ˩˩/ 月亮 /yeʔ˥˥ liaŋ˦˦/ 月光 /yɛ˧˧˦ kuɔŋ˧˧˦/ 月亮 /yʔ˥ liaŋ˦/
Зірка 星子 /siaŋ˧˥ tsɿ/ 星子 /ɕiaŋ˦˨ tsɿ/ 星子 /ɕin˧˧ tsɿ/ 星 /ɕiaŋ˩˩/ 星 /siŋ˧˩/ 星光 /ɕiaŋ˧˧˦ kuɔŋ˧˧˦/ 星 /ɕiŋ˧˩/
Ніч 夜里 /ia˨˩˧ li˨˩˧/ 夜里 /ia˨˩ li˨˩˧/ 夜里 /ia˨˩ li˦˩/ 夜里 /ia˧˧ ti˧˥/ 晚上 /uan˨˩˦ saŋ/ 夜里 /ia˨˩˦ li˥˧/ 晚上 /uɛ̃˨˩˨ ʂaŋ/
Дощ 雨 /y˨˩/ 雨 /y˨˩˧/ 雨 /y˦˩/ 雨 /i˧˥/ 雨 /i˨˩˦/ 雨 /y˥˧/ 雨 /y˩˩/
Сніг 雪 /sieʔ˦/ 雪 /ɕyot˥/ 雪 /ɕye˨˦/ 雪 /ɕyɔt˨/ 雪 /seʔ˥˥/ 雪 /ɕyɛ˧˧˦/ 雪 /ɕyɛ˥/
Сторінка 1/9

Порівняння читань ханьцзи

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: сино-тибетська сім'я (китайська, гань — група Ілю)

Ієрогліф Ічуньська ганьськаСянськаІнтаньська ганьськаГаньськаФучжоуська ганьськаХайлуський хаккаШао-цзянська міньська
一 iʔ⁴ /iʔ˦/ i²⁴ /i˨˦/ iʔ⁵ /iʔ˥/ it⁵ /it̚˥/ it³² /it̚˧˨/ yit /jit̚˥/ i⁵¹ /i˥˩/
二 ø²¹³ /ø˨˩˧/ er²¹ /ɚ˨˩/ ɵ⁵³ /ɵ˥˧/ ɵ²¹ /ɵ˨˩/ ɘ¹² /ɘ˩˨/ ngì /ŋi˧˧/ ŋi²³¹ /ŋi˨˧˩/
三 san³⁵ /san˧˥/ san³³ /san˧˧/ san³³ /san˧˧/ san⁴² /san˦˨/ sam³¹ /sam˧˩/ sâm /sam˥˧/ saŋ⁵⁵ /saŋ˥˥/
四 sɿ³³ /sɿ˧˧/ si⁴⁵ /sɿ˦˥/ sɿ⁵³ /sɿ˥˧/ sɿ⁴⁵ /sɿ˦˥/ sɿ⁴¹ /sɿ˦˩/ sì /si˩˩/ si³²⁴ /si˧˨˦/
五 ŋ̍²¹ /ŋ̍˨˩/ u⁴¹ /u˦˩/ ŋ̍³⁵ /ŋ̍˧˥/ 白讀ŋ̍²¹³ /ŋ̍˨˩˧/文讀u²¹³ /u˨˩˧/ ŋ̍⁴⁵ /ŋ̍˦˥/ ńg /ŋ̩˨˦/ ɤŋ⁵¹ /ɤŋ˥˩/
六 luʔ⁴ /luʔ˦/ leu²⁴ /ləu˨˦/ liuʔ² /liuʔ˨/ liuʔ⁵ /liuʔ˥/ tiuʔ⁴ /tiuʔ˦/ liu̍k /liuk̚˨/ 白讀ʃu³²⁴ /ʃu˧˨˦/文讀liu⁵ /liu˥/
七 tsʰiʔ⁴ /tsʰiʔ˦/ qi²⁴ /tɕʰi˨˦/ tɕʰiʔ⁵ /tɕʰiʔ˥/ tɕʰit⁵ /tɕʰit̚˥/ tsʰit³² /tsʰit̚˧˨/ chhit /tsʰit̚˥/ —
八 paiʔ⁴ /paiʔ˦/ pa²⁴ /pa˨˦/ paʔ⁵ /paʔ˥/ pat⁵ /pat̚˥/ pat³² /pat̚˧˨/ pat /pat̚˥/ pa⁵¹ /pa˥˩/
九 tʃɪu²¹ /tʃɪu˨˩/ jieu⁴¹ /tɕiəu˦˩/ tɕiu³⁵ /tɕiu˧˥/ tɕiu²¹³ /tɕiu˨˩˧/ tɕiu⁴⁵ /tɕiu˦˥/ kiú /kiu˨˦/ kiu⁵¹ /kiu˥˩/
十 ʃɪʔ⁴ /ʃɪʔ˦/ si²⁴ /sɿ˨˦/ sɛʔ² /sɛʔ˨/ sɨt²¹ /sɨt̚˨˩/ sip⁴ /sip̚˦/ shi̍p /ʃip̚˨/ ʃi⁵ /ʃi˥/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap