Мыхӏабишды чӏел

Рутульська мова

північно-східний кавказький (лезгинський, цахурсько-рутульська підгрупа)

Сім’япівнічно-східний кавказький (лезгинський, цахурсько-рутульська підгрупа) Носії~30K ПисьмоКирилиця (з 1990) КраїниРосія (Дагестан), Азербайджан Офіційна моваРосія (визнана меншина Дагестану; літературна мова з 1990 року) ISO 639-3rut Glottocoderutu1240

Рутульська мова (МыхӀабишды чӀел / Myhabišdy čʼel — буквально «мова мухадського народу») — нахсько-дагестанська (північнокавказька) мова цахурсько-рутульської підгрупи лезгинської гілки, якою розмовляють близько 30 000 осіб у Рутульському районі на півдні Дагестану та в кількох селах Шекінського району Азербайджану. У межах лезгинської групи рутульська утворює координований вузол зі своїм найближчим родичем — цахурською (tkr). Типологічно рутульська виявляє канонічний лезгинський профіль: великий інвентар приголосних з абруптивними та фарингалізованими рядами, ергативно-абсолютивний лад, чотири іменні класи (чоловічий, жіночий і два нелюдські) та розвинену систему просторових відмінків. Рутульська стала писемною мовою лише 1990 року, коли в межах дагестанської програми мов меншин було ухвалено орфографію на основі кирилиці, а викладання рутульською розпочалося на початку 1990-х років.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Рутульська мова →

Основні слова (87): Рутульська мова

Вода

хьед

ħed

Вогонь

цӏай

tsʼaj

Сонце

варагъ

waraʁ

Місяць

ваз

waz

Зірка

хед

χed

Ніч

выш

vɨʃ

Дощ

гьугъал

huɣal

Сніг

йиз

jiz

Вітер

хьыбыл

x̌ɨbɨl

Земля

накьв

naqʼʷ

Камінь

духул

duχul

Гора

бан

ban

Море

дайрагь

dajrah

Мати

нин

nin

Батько

дид

did

Дочка

рыш

rɨʃ

Я

зы

zɨ

Ти

вы

wɨ

Ми

йе

je

Ім'я

дур

dur

Людина

эдеми

edemi

Голова

кьул

qʼul

Око

ул

ul

Вухо

убур

ubur

Ніс

хьехь

xex

Рот

гъал

ʁal

Зуб

сылаб

sɨlab

Язик

миз

miz

Рука

хыл

χɨl

Ступня

гъил

ʁil

Серце

юкӏ

jukʼ

Кістка

кьырыб

qʼɨrɨb

Кров

эбир

ebir

Любов

—

—

Дерево

хук

χuk

Собака

хыних

χɨniχ

Кішка

гету

ɡetu

Риба

балугъ

baluʁ

Птах

шурук

ʃuruk

Метелик

дебдебил

debdebil

Яйце

гъылыгъ

ʁɨlɨʁ

Ведмідь

си

si

Кінь

йиван

jiwan

Дім

хал

χal

Молоко

наӏк

naʕk

Мед

ит

it

Сіль

кьел

qʼel

Вино

чахыр

tʃaxɨr

Рис

дуькӏ

dykʼ

Залізо

йилаг

jilaɡ

Колесо

чарх

tʃarx

Шовк

йипак

jipak

Книга

китаб

kitab

Їсти

ухьун

uħun

Пити

эджин

edʒin

Спати

сахын

saxɨn

Один

са

sa

Два

кьуьд

qʼyd

Три

хьибыд

ʜibɨd

Чотири

юкьуд

juqʼud

П'ять

хьуд

ʜud

Сто

веш

weʃ

Привіт

салам

salam

Дякую

—

—

Добрий

йишды

jiʃdɨ

Новий

цӏинды

tsʼindɨ

Червоний

ирды

irdɨ

Білий

джагварды

dʒaɡʷardɨ

Чорний

лыӏхды

lɨˤxdɨ

Зелений

шилды

ʃildɨ

Синій

хьылынды

ħɨlɨnˈdɨ

Зозуля

гиггу

ɡiɡːu

Цукор

шагар

ʃaɡar

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: північно-східний кавказький (лезгинський, цахурсько-рутульська підгрупа)

Значення Рутульська моваБудуська моваЦахурськаАгульськаКризькаТабасаранськаЛезгинська
Вода хьед /ħed/ хьад /xad/ хьян /xjan/ хьед /ħed/ xəd /xæd/ шид /ʃid/ яд /jad/
Вогонь цӏай /tsʼaj/ цӏа /tsʼa/ цӏа /tsʼa/ цӏа /tsʼa/ tsʼə /tsʼæ/ цӏа /tsʼa/ цӏай /tsʼaj/
Сонце варагъ /waraʁ/ вирагъ /viraʁ/ верыгъ /werɨʁ/ рагъ /raʁ/ virağ /viraʁ/ ригъ /riʁ/ рагъ /raʁ/
Місяць ваз /waz/ вез /vez/ ваз /waz/ ваз /vaz/ vəz /væz/ ваз /vaz/ варз /varz/
Зірка хед /χed/ хӏачӏ /ħatʃʼ/ хаӏне /χaˤne/ гӏад /ʕad/ ħəçʼ /ħætʃʼ/ хяд /xæd/ гъед /ʁed/
Ніч выш /vɨʃ/ йудженджидж /judʒendʒidʒ/ хаӏм /χaˤm/ ӏуьш /ʕyʃ/ yif /jif/ йишв /jiʃʷ/ йиф /jif/
Дощ гьугъал /huɣal/ маф /maf/ гʼогъуй /ɡʲoʁuj/ угъал /uʁal/ çʼebic /tʃʼebidʒ/ мархь /marx/ марф /marf/
Сніг йиз /jiz/ йиз /jiz/ йиз /jiz/ ибхь /ibħ/ yiz /jiz/ йиф /jif/ жив /ʒiv/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap