Лезги чӏал

Лезгинська

північно-східний кавказький (лезгинський)

Сім’япівнічно-східний кавказький (лезгинський) Носії~800K ПисьмоКирилиця КраїниРосія (Дагестан), Азербайджан Офіційна моваДагестан (співофіційний) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3lez

Лезгинська мова (лезги чӀал lezgi čʼal) — найбільша північнокавказька мова лезгинської гілки, близько 800 тис. мовців на півдні Дагестану (Росія) та на півночі Азербайджану. Це одна з головних літературних мов Дагестану, з літературною традицією на основі кирилиці від 1928 року (перед тим були короткі латинський та арабський періоди). Вона має багаті сполучення приголосних, чотири ряди (глухі, дзвінкі, абруптивні, напружені), а за деякими описами — незвичне протиставлення звичайних і фарингалізованих голосних. У Дагестані вона офіційна. Серед відомих лезгинських поетів — Сулейман Стальський (1869-1937, «лезгинський Гомер»). Сестринські мови в межах лезгинської гілки: табасаранська, агульська, рутульська та цахурська.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Лезгинська →

Основні слова (87): Лезгинська

Вода

яд

jad

Вогонь

цӏай

tsʼaj

Сонце

рагъ

raʁ

Місяць

варз

varz

Зірка

гъед

ʁed

Ніч

йиф

jif

Дощ

марф

marf

Сніг

жив

ʒiv

Вітер

гар

ɡar

Земля

накьв

naqʷʼ

Камінь

къван

qːwan

Гора

дагъ

daʁ

Море

гьуьл

hyl

Мати

диде

dide

Батько

буба

buba

Дочка

руш

ruʃ

Я

зун

zun

Ти

вун

wun

Ми

чун

tʃun

Ім'я

тӏвар

tʼʷar

Людина

инсан

insan

Голова

кьил

qʼil

Око

вил

vil

Вухо

йаб

jab

Ніс

нер

ner

Рот

сив

siw

Зуб

сас

sas

Язик

мез

mez

Рука

гъил

ʁil

Ступня

кӏвач

kʼa̹tʃ

Серце

рикӏ

rikʼ

Кістка

кӏараб

kʼarab

Кров

иви

iwi

Любов

кӏан хьун

kʼan xun

Дерево

тар

tar

Собака

кицӏ

kitsʼ

Кішка

кац

kats

Риба

гъед

ʁed

Птах

къуш

quʃ

Метелик

чепелукь

tʃepeluqʼ

Яйце

кака

kaka

Ведмідь

сев

sev

Кінь

шив

ʃiw

Дім

кӏвал

kʼval

Молоко

нек

nek

Мед

вирт

virt

Сіль

кьел

qʼel

Вино

чехир

tʃexir

Рис

дуьгуь

dyɡy

Шоколад

шкалат

ʃkaˈlat

Залізо

ракь

raqʼ

Колесо

чарх

tʃarx

Шовк

пек

pek

Книга

улуб

ulub

Їсти

тӏуьн

tʼyn

Пити

хъун

qun

Спати

ксун

ksun

Один

сад

sad

Два

кьвед

qʷʼed

Три

пуд

pud

Чотири

кьуд

qʼud

П'ять

вад

wad

Сто

виш

wiʃ

Привіт

салам

salam

Дякую

чухсагъул

tʃuxsaʁul

Добрий

хъсан

qsan

Новий

цӏийи

tsʼiji

Червоний

яру

jaru

Білий

лацу

latsu

Чорний

чӏулав

tʃʼulav

Зелений

къацу

qatsu

Синій

вили

ˈʋili

Зозуля

кукупӏ

kːukːupʼ

Комп’ютер

компьютер

kɐmˈpjuter

Чай

чай

tʃaj

Кава

къагьве

qahwe

Цукор

шекер

ʃeker

99

кьудкъанни цӏекӏуьд

qʼudqːanːi tsʼekʼyd

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: північно-східний кавказький (лезгинський)

Значення ЛезгинськаТабасаранськаАгульськаБудуська моваКризькаРутульська моваЦахурська
Вода яд /jad/ шид /ʃid/ хьед /ħed/ хьад /xad/ xəd /xæd/ хьед /ħed/ хьян /xjan/
Вогонь цӏай /tsʼaj/ цӏа /tsʼa/ цӏа /tsʼa/ цӏа /tsʼa/ tsʼə /tsʼæ/ цӏай /tsʼaj/ цӏа /tsʼa/
Сонце рагъ /raʁ/ ригъ /riʁ/ рагъ /raʁ/ вирагъ /viraʁ/ virağ /viraʁ/ варагъ /waraʁ/ верыгъ /werɨʁ/
Місяць варз /varz/ ваз /vaz/ ваз /vaz/ вез /vez/ vəz /væz/ ваз /waz/ ваз /waz/
Зірка гъед /ʁed/ хяд /xæd/ гӏад /ʕad/ хӏачӏ /ħatʃʼ/ ħəçʼ /ħætʃʼ/ хед /χed/ хаӏне /χaˤne/
Ніч йиф /jif/ йишв /jiʃʷ/ ӏуьш /ʕyʃ/ йудженджидж /judʒendʒidʒ/ yif /jif/ выш /vɨʃ/ хаӏм /χaˤm/
Дощ марф /marf/ мархь /marx/ угъал /uʁal/ маф /maf/ çʼebic /tʃʼebidʒ/ гьугъал /huɣal/ гʼогъуй /ɡʲoʁuj/
Сніг жив /ʒiv/ йиф /jif/ ибхь /ibħ/ йиз /jiz/ yiz /jiz/ йиз /jiz/ йиз /jiz/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap