Awajún chichám

Агуаруна

хіваройські

Сім’яхіваройські Носії~55K (Перу ~50K + Еквадор ~5K) ПисьмоЛатиниця КраїниПеру (Амазонас, Кахамарка, Сан-Мартін, Loreto regions) Офіційна моваПеру (визнана регіональна мова згідно зі статтею 48 Конституції 1993 року) Життєздатністьвразлива ISO 639-3agr

Агуаруна (Awajún chichám, «мовлення авахун») — найбільша хіваройська мова, якою розмовляють близько 50 000-55 000 авахун у зоні екотону між перуанською Амазонією та Андами. Хіваройська родина — невелика ізольована південноамериканська родина з 4-5 близькоспоріднених мов (шуар jiv, ачуар acu, уамбіса, шивіар, авахун agr), чия прабатьківщина простягається обабіч перуансько-еквадорського кордону в басейні річки Мараньйон. Носії авахун етнічно споріднені з еквадорськими шуар, але лінгвістично відмінні від них; взаємозрозумілість часткова. Авахун зберегла риси хіваройської родини: носові голосні, маркери фокуса, конструкції «класифікатор-іменник» та вичерпний етнобіологічний лексикон для тропічного лісу. Різанина в Багуа 2009 року привернула міжнародну увагу до земельних прав авахун.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Агуаруна →

Основні слова (87): Агуаруна

Вода

yumi

jumi

Вогонь

jii

hiː

Сонце

etsá

ɨtsá

Місяць

nántu

nántu

Зірка

yaya

jaja

Ніч

kashi

kaʃi

Дощ

yumi

jumi

Сніг

nieve

ˈnjebe

Вітер

dase

dasɨ

Земля

nugka

nuɡka

Камінь

kaya

kaja

Гора

nain

nain

Море

nayants

najants

Мати

dukú

dukú

Батько

apá

apá

Дочка

nawan

nawan

Я

wi

wi

Ти

amé

amé

Ми

ii

iː

Ім'я

daaji

daːhi

Людина

aents

aɨnts

Голова

buuk

buːk

Око

jíi

híː

Вухо

kuwish

kuwiʃ

Ніс

nuji

nuhi

Рот

wenu

wɨnu

Зуб

dai

dai

Язик

inai

inai

Рука

uwéj

uwéh

Ступня

dawe

dawɨ

Серце

anéntai

anɨ́ntai

Кістка

ukunch

ukuntʃ

Кров

numpa

numpa

Кака

ija

iha

Любов

wakejut

wakɨhut

Дерево

númi

númi

Собака

yawá

jawá

Кішка

bishu

biʃu

Риба

namak

namak

Птах

pishak

piʃak

Метелик

wámpishuk

wámpiʃuk

Яйце

nujín

nuˈhin

Ведмідь

chayú

tʃajú

Кінь

kawayu

kawaju

Дім

jega

hɨɡa

Молоко

muntsu

muntsu

Мед

dapa yumiji

dapa jumihi

Сіль

wee

wɨː

Вино

vino

ˈbino

Рис

ajus

ahus

Залізо

jiju

hihu

Колесо

rueda

rueda

Шовк

seda

seda

Книга

papi

papi

Їсти

yuwámu

juwámu

Пити

umut

umut

Спати

kanut

kanut

Один

makichik

makitʃik

Два

jimag

himaɡ

Три

kampatum

kampatum

Чотири

ipaksumat

ipaksumat

П'ять

uweja amua

uwɨha amua

Сто

cien

sjen

Привіт

pujámek

puhámɨk

Дякую

see

sɨː

Добрий

pegkeg

pɨɡkɨɡ

Новий

yamajam

jamaham

Червоний

kapantu

kapantu

Білий

puju

puhu

Чорний

bukusea

bukusɨa

Зелений

samekbau

samɨkbau

Синій

wigka

wiɡka

Зозуля

ikáncham

iˈkantʃam

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: хіваройські

Значення АгуарунаАчуарШуарШипібо-конівоАймараСенаКоютланська тотонацька
Вода yumi /jumi/ yumi /jumi/ yumi /jumi/ jene /hɨnɨ/ uma /uma/ madzi /madzi/ chúchut /tʃútʃut/
Вогонь jii /hiː/ ji /hi/ ji /hi/ chii /tʃiː/ nina /nina/ moto /moto/ lhkúyat /ɬkújat/
Сонце etsá /ɨtsá/ etsa /etsa/ etsa /etsa/ bari /baɾi/ inti /inti/ dzuwa /dzuwa/ chichiní /tʃitʃiní/
Місяць nántu /nántu/ nantu /nantu/ nantu /nantu/ oxe /oʂɨ/ phaxsi /pʰaχsi/ mwedzi /mwedzi/ papá /papá/
Зірка yaya /jaja/ yaa /jaː/ yaa /jaː/ wishti /wiʃtĩ/ warawara /waɾawaɾa/ nyenyezi /ɲeɲezi/ staku /staku/
Ніч kashi /kaʃi/ kashi /kaʃi/ kashi /kaʃi/ yame /jamɨ/ aruma /aruma/ usiku /usiku/ tsisní /tsisní/
Дощ yumi /jumi/ — yumi /jumi/ oi /oi/ jallu /ˈxaʎu/ mvura /mvura/ sin /sin/
Сніг nieve /ˈnjebe/ — — — khunu /kʰunu/ neve /neve/ —
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap