Hote

Хоте

Австронезійська

Сім’яАвстронезійська Носії~3–4K ПисьмоЛатиниця КраїниПапуа Нова Гвінея Офіційна моваНі (англійська/ток-пісін/хірі-моту офіційні; хоте визнана регіональною корінною мовою) Життєздатністьвизначено під загрозою ISO 639-3hot

Хоте — океанійська австронезійська мова підгрупи Північної затоки Хуон, поширена вздовж узбережжя затоки Хуон у провінції Моробе Папуа Нової Гвінеї. Хоте входить до ширшого західноокеанійського континууму, до якого належать мапос-буанг (bzh) та інші океанійські мови Папуа Нової Гвінеї. Спільнота хоте мешкає в безпосередньо прилеглих внутрішніх землях Лае, другого за величиною міста Папуа Нової Гвінеї. У мовознавчому плані хоте виявляє класичні західноокеанійські риси: систему з 5 голосних, простий інвентар приголосних, конструкції «класифікатор + іменник» і порядок складників SVO зі схильністю до кінцевого дієслова в підрядних реченнях. Праця SIL з перекладу Біблії дала матеріали для навчання грамоти й повний Новий Завіт (2010).

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Хоте →

Основні слова (87): Хоте

Вода

ŋaŋ

ŋaŋ

Вогонь

atum

atum

Сонце

wak

wak

Місяць

ayôŋ

ajoŋ

Зірка

vuliŋ

vuliŋ

Ніч

bôlôvôŋ

bolovoŋ

Дощ

ôthôm

otʰom

Вітер

lovak

lɔvak

Земля

pik

pik

Камінь

valu

valu

Гора

dum

dum

Мати

talêbô

talebo

Батько

lambô

lambo

Дочка

nalavi

nalavi

Я

ya

ja

Ти

o

ɔ

Ми

yêlô / alalô

jelo / alalo

Ім'я

athêŋ

atʰeŋ

Людина

anyô

aɲo

Голова

wakadôk

wakadok

Око

madaluk

madaluk

Вухо

limbuk

limbuk

Ніс

thohav

tʰɔhav

Рот

abôlêk

abolek

Зуб

kalalaŋ

kalalaŋ

Язик

dahalaŋ

dahalaŋ

Рука

baŋ

baŋ

Ступня

va

va

Серце

kapô

kapo

Кістка

lokwaŋ

lɔkwaŋ

Кров

thalaleŋ

tʰalalɛŋ

Любов

—

—

Дерево

alokwaŋ

alɔkwaŋ

Собака

avuŋ

avuŋ

Кішка

pus

pus

Риба

alim

alim

Птах

menak

mɛnak

Яйце

daluk

daluk

Ведмідь

bea

bɛa

Кінь

bokhos

bɔkhɔs

Дім

unyak

uɲak

Молоко

sum

sum

Мед

bio thôk

biɔ tʰok

Сіль

ŋgwêk

ŋɡwek

Вино

waiŋ

waiŋ

Залізо

aeŋ

aɛŋ

Книга

kapya

kapja

Їсти

yaŋ

jaŋ

Пити

num

num

Спати

êk sôm

ek som

Один

doŋtom

dɔŋtɔm

Два

ju

ju

Три

lô

lo

Чотири

ayova

ajɔva

П'ять

baheŋvi

bahɛŋvi

Привіт

—

—

Дякую

—

—

Добрий

mavi

mavi

Новий

lukmuk

lukmuk

Червоний

thalaleŋ

tʰalalɛŋ

Білий

thapuk

tʰapuk

Чорний

loŋgavu

lɔŋɡavu

Зелений

saŋgek

saŋɡɛk

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: Австронезійська

Значення ХотеДавньомалайськаЛардилІтбаятенськаДавньочамськаПраавстронезійська моваЯнгкаал
Вода ŋaŋ /ŋaŋ/ air /air/ nguka /ŋuka/ ranom /ranom/ ie /ʔiə/ *daNum /daNum/ nguku /ŋuku/
Вогонь atum /atum/ api /api/ nyuda /ɲuda/ hapoy /hapoj/ apuy /ʔapuj/ *Sapuy /Sapuy/ ngida /ŋida/
Сонце wak /wak/ matari /matari/ warrka /waɾka/ araw /araw/ huriy /hurij/ *waRi /waRi/ warrku /waɾku/
Місяць ayôŋ /ajoŋ/ bulan /bulan/ kirdikir /kiɖikir/ voxan /voɣan/ bulan /bulan/ *bulaN /bulaN/ waldarra /waldaɾa/
Зірка vuliŋ /vuliŋ/ bintang /bintaŋ/ kuwa thungal /kuwa θuŋal/ vitoen /vitoɨn/ bituk /bituʔ/ *bituqen /bituqen/ miburlda thungalda /mibuɭda t̪uŋalda/
Ніч bôlôvôŋ /bolovoŋ/ malam /malam/ nata /nata/ aʼxep /aʔɣɨp/ malam /malam/ *beRŋi /beʀŋi/ ngimi /ŋimi/
Дощ ôthôm /otʰom/ — — timoy /timoj/ — *quzaN /quzaN/ —
Вітер lovak /lɔvak/ — — sarawsaw /sarawsaw/ — *bali /bali/ —
Сторінка 1/8

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap