Кетш мицӏ

Хіналузька

північно-східний кавказький (ізолят у складі лезгинської групи / самостійна гілка)

Сім’япівнічно-східний кавказький (ізолят у складі лезгинської групи / самостійна гілка) Носії~3K ПисьмоКирилиця / Латиниця (недавній) КраїниАзербайджан (Губинський район) Офіційна моваНі (місцеве використання на рівні села) ISO 639-3kjj Glottocodekhin1240

Хіналузька (самоназва Kətş micI «хіналузька мова») — нахсько-дагестанська (північно-східнокавказька) мова, якою розмовляють близько 3 000 мешканців ізольованого гірського села Хиналиг на півночі Азербайджану. Тривалий час її відносили до лезгинської групи, проте нині її широко розглядають як самостійну гілку — справжній мовний ізолят у межах родини — з чотирма іменниковими класами та приблизно 18 відмінками. Відрізане на висоті понад 2 300 м протягом більшої частини року, село зберегло своєрідний лексичний пласт і вкрай консервативну звукову систему; 2007 року московська група Кібрика разом із місцевими вчителями розробила латинську орфографію.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Хіналузька →

Основні слова (87): Хіналузька

Вода

хьу

xu

Вогонь

чӏаь

tʃʼæ

Сонце

ынкь

ɨnqʼ

Місяць

вацӏ

vatsʼ

Зірка

пхунцӏ

pχuntsʼ

Ніч

сан

san

Дощ

кьула

qʼula

Сніг

ккыза

kːɨza

Вітер

кулак

kʰulakʰ

Земля

инччи

intʃːi

Камінь

кӏачӏын

kʼatʃʼɨn

Гора

мыда

mɨda

Море

даьрйаьгь

dærjæh

Мати

даьдаь

dædæ

Батько

бый

bɨj

Дочка

риши

riʃi

Я

зы

zɨ

Ти

вы

vɨ

Ми

кин / йир

kʰin / jir

Ім'я

цӏу

tsʼu

Людина

хӏаьдми

ħædmi

Голова

микӏир

mikʼir

Око

пил

pʰil

Вухо

тӏоп

tʼopʰ

Ніс

кӏытыр

kʼɨtʰɨr

Рот

мац

mats

Зуб

цулоз

tsuloz

Язик

мицӏ

mitsʼ

Рука

кул

kʰul

Ступня

анк

ankʰ

Серце

унг

uŋɡ

Кістка

инкӏ

inkʼ

Кров

пӏи

pʼi

Любов

—

—

Дерево

вишаь

viʃæ

Собака

пхра

pχra

Кішка

—

—

Риба

балыгъ

balɨʁ

Птах

къуш

quʃ

Метелик

каьпаьнаьг

kʰæpʰænæɡ

Яйце

кӏаз

kʼaz

Ведмідь

псы

psɨ

Кінь

пши

pʃi

Дім

цӏва

tsʼwa

Молоко

ал

al

Мед

нуьцӏ

nytsʼ

Сіль

кьаь

qʼæ

Вино

чахыр

tʃaχɨr

Рис

ппарынцӏ

pːarɨntsʼ

Залізо

ура

ura

Колесо

чарх

tʃarχ

Шовк

ипаьг

ipʰæɡ

Книга

кичеб

kʰitʃeb

Їсти

кьандаь

qʼandæ

Пити

цуври

tsuvri

Спати

мишкири

miʃkiri

Один

са

sa

Два

кӏу

kʼu

Три

пшва

pʃʷa

Чотири

онгъ

onʁ

П'ять

пхьу

pxu

Сто

пан

pʰan

Привіт

—

—

Дякую

—

—

Добрий

ксан

ksan

Новий

таза

tʰaza

Червоний

ццыма

tsɨma

Білий

хьырыцӏ

xɨrɨtsʼ

Чорний

мичӏаь

mitʃʼæ

Зелений

сыб

sɨb

Синій

цӏарцӏар

tsʼartsʼar

Зозуля

кокку

kʰokːu

Цукор

къаьнд

qænd

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: північно-східний кавказький (ізолят у складі лезгинської групи / самостійна гілка)

Значення ХіналузькаКризькаБудуська моваАндійська моваКавказько-албанськаЦахурськаЮті
Вода хьу /xu/ xəd /xæd/ хьад /xad/ лъен /ɬen/ xe /xe/ хьян /xjan/ tse /tse/
Вогонь чӏаь /tʃʼæ/ tsʼə /tsʼæ/ цӏа /tsʼa/ цӏай /tsʼaj/ ow /u/ цӏа /tsʼa/ ʼyati /ʔjati/
Сонце ынкь /ɨnqʼ/ virağ /viraʁ/ вирагъ /viraʁ/ миллӏи /milːi/ beɣ /beɣ/ верыгъ /werɨʁ/ tso /tso/
Місяць вацӏ /vatsʼ/ vəz /væz/ вез /vez/ борцӏцӏо /bortsʼːo/ ḳac̣ḳac̣ /kʼatsʼkʼatsʼ/ ваз /waz/ shafa /ʃafa/
Зірка пхунцӏ /pχuntsʼ/ ħəçʼ /ħætʃʼ/ хӏачӏ /ħatʃʼ/ цӏцӏа /tsʼːa/ — /—/ хаӏне /χaˤne/ weʼyv /weʔjʌ̃/
Ніч сан /san/ yif /jif/ йудженджидж /judʒendʒidʒ/ релъо /reɬo/ šow /ʃu/ хаӏм /χaˤm/ pado /pado/
Дощ кьула /qʼula/ çʼebic /tʃʼebidʒ/ маф /maf/ цӏцӏа /tsʼːa/ — гʼогъуй /ɡʲoʁuj/ —
Сніг ккыза /kːɨza/ yiz /jiz/ йиз /jiz/ анзи /anzi/ — йиз /jiz/ sta /sta/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap