удин муз

Удинська

північно-східний кавказький (лезгинський)

Сім’япівнічно-східний кавказький (лезгинський) Носії~7K ПисьмоКирилиця КраїниАзербайджан Офіційна моваНі (Азербайджан визнає Ніж як багатоетнічне поселення) Життєздатністьвизначено під загрозою ISO 639-3udi

Удинська мова — нахсько-дагестанська (північнокавказька, лезгинської групи) мова Азербайджану та Грузії, прямий сучасний нащадок кавказько-албанської мови (алуанської) — літературної мови середньовічної Кавказько-Албанської церкви (IV-XII ст. н. е.). Кавказько-албанське письмо, створене Месропом Маштоцем близько 410 р. н. е., було заново відкрите завдяки синайським палімпсестам, які розшифрували Гіпперт і Шульце у 2008-2009 роках. Сучасна удинська перебуває під серйозною загрозою зникнення: налічується близько 6000 носіїв, зосереджених у селі Ніж (Нідж) Габалинського району Азербайджану. Удинській властиві типологічно незвичні риси: порядок SOV з обмеженим особовим маркуванням, складна відмінкова система (~12 відмінків) та ергативно-абсолютивний лад із розщепленою ергативністю.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Удинська →

Основні слова (87): Удинська

Вода

хе

xe

Вогонь

арух

arux

Сонце

бех

beχ

Місяць

уьш

yʃ

Зірка

хабунах

xabunax

Ніч

уьше

yʃe

Дощ

агъала

aɣala

Сніг

иъжӏ

iˤdʒ

Вітер

муш

muʃ

Земля

кӏул

kʼul

Камінь

жӏеъ

dʒeˤ

Гора

бурух

burux

Море

даьниз

dæniz

Мати

нана

nana

Батько

бабо

babo

Дочка

хуьйаьр

xyjær

Я

зу

zu

Ти

ун

un

Ми

йан

jan

Ім'я

цӏи

tsʼi

Людина

амдар

amdar

Голова

бул

bul

Око

пул

pul

Вухо

уъмуъх

uˤmuˤx

Ніс

боъхмоъгъ

boˤxmoˤʁ

Рот

жӏомо

dʒomo

Зуб

улух

ulux

Язик

муз

muz

Рука

кул

kul

Ступня

тур

tur

Серце

укӏ

ukʼ

Кістка

уъкъеън

uˤqʼeˤn

Кров

пӏи

pʼi

Любов

чурпсун

tʃurpsun

Дерево

хунч

xuntʃ

Собака

ха

xa

Кішка

пӏшу

pʼʃu

Риба

чаьли

tʃæli

Птах

къуш

quʃ

Метелик

пампалукӏ

pampalukʼ

Яйце

хъокӏла

qʰokʼla

Ведмідь

шуйе

ʃuje

Кінь

еък

eˤk

Дім

кӏойи

kʼoji

Молоко

муч̍анакъ

mutʃʼanaqʼ

Мед

уч̍

utʃʼ

Сіль

ел

jel

Вино

фи

fi

Рис

бириндз

birindz

Залізо

даьмир

dæmir

Колесо

таькаьр

tækær

Шовк

абришӏум

abriʃˤum

Книга

гирк

ɡirk

Їсти

уксун

uksun

Пити

уьгсун

yɡsun

Спати

баскӏсун

baskʼsun

Один

са

sa

Два

пӏа

pʼa

Три

хиб

xib

Чотири

бипӏ

bipʼ

П'ять

хъо

qʰo

Сто

бач̍

batʃʼ

Привіт

салам

salam

Дякую

бахтӏам

baχtʼam

Добрий

яхъи

jaqʼi

Новий

таьзаь

tæzæ

Червоний

чоча

tʃʼotʃʼa

Білий

мацӏи

matsʼi

Чорний

маъйиън

maˤjiˤn

Зелений

йаьшил

jæʃil

Синій

гогин

ɡoˈɡin

Цукор

къаънд

qʼaˤnd

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: північно-східний кавказький (лезгинський)

Значення УдинськаКавказько-албанськаАгульськаТабасаранськаЛезгинськаАрчинськаРутульська мова
Вода хе /xe/ xe /xe/ хьед /ħed/ шид /ʃid/ яд /jad/ лълъан /ɬːan/ хьед /ħed/
Вогонь арух /arux/ ow /u/ цӏа /tsʼa/ цӏа /tsʼa/ цӏай /tsʼaj/ оцӏ /otsʼ/ цӏай /tsʼaj/
Сонце бех /beχ/ beɣ /beɣ/ рагъ /raʁ/ ригъ /riʁ/ рагъ /raʁ/ бархъ /baɾq/ варагъ /waraʁ/
Місяць уьш /yʃ/ ḳac̣ḳac̣ /kʼatsʼkʼatsʼ/ ваз /vaz/ ваз /vaz/ варз /varz/ бац /bats/ ваз /waz/
Зірка хабунах /xabunax/ — /—/ гӏад /ʕad/ хяд /xæd/ гъед /ʁed/ хоӏлошхъаӏн /χoˤloʃqaˤn/ хед /χed/
Ніч уьше /yʃe/ šow /ʃu/ ӏуьш /ʕyʃ/ йишв /jiʃʷ/ йиф /jif/ иш /iʃ/ выш /vɨʃ/
Дощ агъала /aɣala/ — угъал /uʁal/ мархь /marx/ марф /marf/ ххеӏл /χːeˤl/ гьугъал /huɣal/
Сніг иъжӏ /iˤdʒ/ — ибхь /ibħ/ йиф /jif/ жив /ʒiv/ марххала /marχːala/ йиз /jiz/
Сторінка 1/9

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap