Jinghpaw

Цзінпо

сино-тибетський (сал, цзінпо)

Сім’ясино-тибетський (сал, цзінпо) Носії~900K Письмолатиниця (орфографія цзінпо); у Китаї — романізація китайського типу КраїниМ'янма (штат Качин); Китай (Юньнань, під назвою цзінпо) Офіційна моваМ'янма (штат Качин); Китай (автономний округ) Життєздатністьблагополучна ISO 639-3kac

Джінпо (качинська, у Китаї називається цзінпо) — основна тибето-бірманська мова сальської гілки на півночі штату Качин у М'янмі та в сусідньому Юньнані, з ~900 тис. носіїв. Слугує лінгва франка для багатоетнічного народу качин, який розмовляє шістьма різними мовами, але має спільну ідентичність. Тонова (4 тони), з дієслівно-кінцевим порядком слів і розвиненим маркуванням евіденційності. Латинську орфографію розробив американський баптистський місіонер Ола Гансон у 1895 році, з діакритичними знаками для тону (письмо Гансона залишається стандартом). Використовується в початковій освіті у штаті Качин.

Де нею розмовляють

Носи цю мову Вибери слова — їх надрукують тим самим шрифтом, що й на карті. Зробити футболку зі слів — Цзінпо →

Основні слова (87): Цзінпо

Вода

hka

kʰaː˧

Вогонь

wan

waːn˧

Сонце

jan

dʒan˧

Місяць

shata

ʃata˧

Зірка

shagan

ʃəɡan˧

Ніч

shana

ʃana˧ʔ

Дощ

marang

maraŋ˧

Сніг

hkyen

kʰjen˧

Вітер

nbung

n̩buŋ˧

Земля

ga

ka˧

Камінь

nlung

n̩luŋ˧˩

Гора

bum

bum

Море

panglai

paŋ˧lai˧

Мати

nu

nu˧

Батько

wa

wa˧

Дочка

num sha

num˧ʃa˧˩

Я

ngai

ŋai˧

Ти

nang

naŋ˧

Ми

anhte

an˥˥tʰe˧

Ім'я

mying

mjiŋ˧

Людина

masha

məʃa˧˩

Голова

baw

bo˧

Око

myi

mji˧

Вухо

na

na˧

Ніс

ladi

ladi˥˩

Рот

n-gup

n̩kup˧˩

Зуб

wa

wa˧

Язик

shinglet

ʃiŋ˧˩let˧

Рука

lata

lata˧

Ступня

lagaw

laɡo˧

Серце

salum

salum˧

Кістка

nra

n̩ʒa˧

Кров

sai

sai˧˩

Кака

hkyi

kʰji˥˥

Любов

tsaw ra

tsau˧ra˧

Дерево

hpun

pʰun˧

Собака

gwi

ɡwi˧

Кішка

nyaung

ɲauŋ˧

Риба

nga

ŋa˧

Птах

u

u˧˩

Метелик

palamla

palam˥˩laʔ˥˥

Яйце

u di

u˧ di˧

Ведмідь

tsap

tsap˥˥

Кінь

gumra

ɡum˧˩ʒa˧˩

Дім

nta

nta˧

Молоко

chyu

tʃu˥˥

Мед

lagat ntsin

ləkat˧˩ n̩tsin˧

Сіль

jum

tʃum˧˩

Рис

n-gu

n̩ɡu˧

Шоколад

chocolate

Залізо

hpri

pʰʒi˧˩

Шовк

lai

lai˧

Книга

laika

lai˧˩ka˧

Їсти

sha

ʃa˧

Пити

lu

lu˧

Спати

yup

jup˥˥

Один

langai

laŋai˧

Два

lahkawng

ləkʰoŋ˥˩

Три

masum

məsum˧

Чотири

mali

məli˧

П'ять

manga

məŋa˧

Сто

tsa

tsa˧

Привіт

kaja i

kadʒa˧i˧

Дякую

chyeju kaba

tʃedʒu˧kaba˧

Добрий

kaja

kadʒa˧

Новий

nnan

n̩nan˧

Червоний

hkyeng

kʰjeŋ˧

Білий

hpraw

pʰro˧˩

Чорний

chyang

tʃaŋ˧

Зелений

tsit

tsit˧˩

Синій

panglai nsam

paŋ˧lai˧ n̩sam˥˥

Зозуля

kukdun

kuk˥˥ dun˧˩

Чай

hpa lap

pʰaʔ˧˩ lap˧˩

Цукор

jum dwi

tʃum˧˩ tui˧˩

99

jahku shi jahku

dʒəkʰu˧˩ ʃi˧ dʒəkʰu˧˩

Джерела

Порівняння слів

Порівняння з мовами тієї самої класифікації: сино-тибетський (сал, цзінпо)

Значення ЦзінпоТангутськаНосуХаніХайнаньськаТибетськаАкха
Вода hka /kʰaː˧/ 𗋽 /zjɨr˧˥/ ꒉ /ʑɿ˧˧/ wulquvq /u˥˥tɕʰu˧˩/ 水 /tui˨˩˧/ ཆུ /tɕʰu˥/ i cuq /i˥tɕṵ˨˩/
Вогонь wan /waːn˧/ 𗜐 /mə˧/ ꃆꄔ /mu˨˩tu˥/ miqzaq /mi˧˩dza˧˩/ 火 /hue˨˩˧/ མེ /me˩˧/ mi dza /mi˨˩dza˨˩/
Сонце jan /dʒan˧/ 𗾔 /be˧˥/ ꉘꁮ /ho˧˧bu˧˧/ naolma /nɔ˥˥ma˧˧/ 日头 /zit˧ hau˧˩/ ཉི་མ /ɲima/ nah ma /nɔ˥ma˧/
Місяць shata /ʃata˧/ 𗼑 /lhji˧˥/ ꆪ /ɬɯ˨˩/ bala /ba˧˧la˧˧/ 月 /vue˧˧/ ཟླ་བ /tawa˩˧/ ba la /ba˧la˧/
Зірка shagan /ʃəɡan˧/ 𗄓 /ɡjɨ˧˥/ ꃅꏸ /mu˧˧tɕɿ˧˧/ aqgeel /a˧˩ɡɯ˥˥/ 星 /sɛ˨˧/ སྐར་མ /karma˥/ aqgeu /a˨˩ɡɯ˥/
Ніч shana /ʃana˧ʔ/ — /—/ ꃅꌋ /mu˧˧si˧˧/ aoqqivq /ɔ˧˩tɕi˧˩/ 暝头 /mɛ˧˩ hau˧˩/ མཚན་མོ /tsʰɛ̃˥mo˥/ uchi /u˧tɕi˧/
Дощ marang /maraŋ˧/ 𗼮 /dzju˧˥/ ꂷꉐ /ma˧˧ha˧˧/ aoqsseil /ɔ˧˩ze˥˥/ 雨 /hɔu˧˧/ ཆར་པ /tɕʰaː˥pa˥/ u yeh /u˨˩jɛ˥/
Сніг hkyen /kʰjen˧/ 𗎆 /wji˧/ ꃰ /vo˧˧/ haqju /xa˧˩dʑu˧˧/ 雪 /te˥˥/ ཁ་བ /kʰawa˥/ ngeh /ŋɛ˥/
Сторінка 1/10

Відкрити інтерактивну карту: Word Map · HanMap · Name Map · Word Order · Tree

Частина LangMap — проєкту візуалізації мов. Це статичне, індексоване резюме; інтерактивні карти пропонують аудіо вимови, фільтри та вигляд глобуса.

Автор Heuron Inc. · GitHub · cho@heuron.com · Головна LangMap